Рішення № 106315894, 19.09.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року Справа № 160/25051/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

Обставини справи: 09.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 вересня 2020 року №Ф-279928-55У;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А; код ЄДРПОУ ВП 44118658) провести коригування облікових даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 32410,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, з 1998 позивач є найманим працівником і фактично не здійснювала і не вела підприємницької діяльності. Відповідачем 18.09.2020 року сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-279928-55У, якою повідомлено, що станом на 17.12.2020 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 32410,62 грн. Про зазначену вимогу позивач дізналась під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №64070292.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 року відкрито провадження у справі №160/22168/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

02.02.2022 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено зокрема наступне. Згідно з даними інформаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 з 15.12.1999 по 18.10.2021 перебувала на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець, на загальній системі оподаткування. Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 була платником єдиного внеску. 18.10.2021 було внесено запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особо., перебуває в стані припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті). Так, по ФОП ОСОБА_1 в ІКП відображені нарахування, загальна сума нарахувань ІКП становить 37788,74 грн. Станом на 01.12.2021 за даними ІТС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника, за ОСОБА_1 обліковується недоїмка по єдиному внеску в сумі 37788,74 грн. Так, у звязку з несплатою заборгованості та відсутністю інформації про оскарження вимогу, відповідачем сформовано узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.09.2020 року №Ф-279928-55У на суму 32410,62 грн. та направлено на виконання до органу державної виконавчої служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року зупинено провадження у адміністративній справі №160/25051/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/22168/21.

21.02.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не довело правомірності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.09.2020 року №Ф-279928-55У, як і підстав виникнення такого боргу. Вона з 1998 року є найманим працівником і фактично не здійснює та не веде господарську діяльність, а тому в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є застрахованою особою, і єдиний внесок за неї у відповідний період нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску ще і як фізичною особою-підприємцем.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року поновлено провадження у справі №160/25051/21.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.12.1999 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.10.2021 року внесено запис №2002230060001029852 про припинення підприємницької діяльності.

В інтегрованій картці платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по коду платежу 71040000, борг по єдиному внеску становить 37788,74 грн. і включає в себе наступні нарахування:

-по строку 09.02.2018 -8448,00 грн. за 2017;

-по строку 19.04.2018 -2457,18 грн. за перший квартал 2018;

-по строку 19.07.2018 -2457,18 грн. за другий квартал 2018;

-по строку 19.10.2018-2457,18 грн. за третій квартал 2018;

-по строку 21.01.2019-2457,18 грн. за четвертий квартал 2018;

-по строку 19.04.2019 -2754,18 грн. за перший квартал 2019;

-по строку 19.07.2019 -2754,18 грн. за другий квартал 2019;

-по строку 21.10.2019 -2754,18 грн. за третій квартал 2019;

-по строку 20.01.2020 -2754,18 грн. за четвертий квартал 2019;

-по строку 21.04.2020 -2078,12 грн. за перший квартал 2020 (січень, лютий);

-по строку 20.07.2020 -1039,06 грн. за другий квартал 2020 (червень);

-по строку 19.10.2020 -3178,12 грн. за третій квартал 2020;

-по строку 19.01.2021-2200,00 грн. за четвертий квартал 2020.

Станом на 17.12.2020 у зв`язку із заборгованістю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на суму 32410,62було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.09.2020 року за №Ф-279928-55У.

11.01.2021 на підставі вказаної вимоги державним виконавцем Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №64070292.

На примусовому виконанні Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться також вимога про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Дніпропетровській області №Ф-279928-55У від 06.11.2020р.

23.03.2021 державним виконавцем у виконавчому провадженні №64070292 прийнято постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. На підставі ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» об`єднано виконавчі провадження №64070292, №64923364 у зведене виконавче провадження №64933506.

15.10.2021 року на підставі вимоги №Ф-279928-55У від 06.11.2020р. державним виконавцем Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийнято постанову про арешт коштів боржника (ВП №64070292).

Як встановлено судом, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року у справі №160/22168/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104136708), позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року №Ф-279928-55У. Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області провести коригування облікових даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 35588, 74 грн.

Дане рішення набрало законної сили 17.02.2022 року.

Посилаючись на те, що підприємницька діяльність не здійснювалась, доходів не отримувалось, а вона була найманим працівником з 1998 і ЄСВ за неї сплачує роботодавець, позивач вважає, що прийнята Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимога про сплату боргу (недоїмки)№Ф-279928-55У від 18.09.2020 є протиправною і підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначеноЗаконом України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»(далі - Закон №2464).

Відповідно до ч.1ст.2 Закону №2464дія цього поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цимЗаконом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За приписами ч.4 ст.8Закону №2464порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цимЗаконом, в частині адміністрування -Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.3 ч.1 ст.14Закону №2464на органи доходів і зборів покладено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цьогоЗакону.

Як визначено ч.1ст.3 Закону №2464,збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов`язковості сплати; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цьогоЗакону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1ст.1 Закону №2464).

У розумінні п.3 ч.1ст.1 Закону №2464застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленомузакономпорядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до п.4 ч.1ст.4 Закону №2464є платниками єдиного внеску.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6Закону №2464платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом першим п.2 ч.1 ст.7Закону №2464визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першоїстатті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно із абз.2 п.2 ч.1 ст.7Закону №2464(в редакціїЗакону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За визначеннями, наведеними у п.4-5 ч.1ст.1 Закону №2464,мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановленийзакономна місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця, тоді як, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленоїзаконом, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.5 ст.8Закону №2464єдиний внесок для платників, зазначених устатті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7цього Законубази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Відповідно до абз.3 ч.8ст.9Закону №2464платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першоїстатті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з ч.2ст.25цього Законуу разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Абзацом 1 частини четвертої цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Розділом VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженоїнаказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі -Інструкція № 449), врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до п.1 вказаногорозділу Інструкції №449до платників, які не виконали визначеніЗакономобов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно з п.2 роз.VIІнструкції №449, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановленіЗаконом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було нараховано позивачу як фізичній особі-підприємць єдиний внесок на загальну суму 32410,62 грн., про що зазначено у спірній вимозі про сплату боргу (недоїмки). При цьому, нарахування єдиного внеску в розмірі мінімального страхового внеску, як вбачається із відзиву, відбулося за 2017 -2020 рік.

За приписами абз.4 п.1 ч.1ст.4 Закону №2464платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст.7Закону №2464єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першоїстатті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно доЗакону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Крім того, відповідно до ч.1-2ст.21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»(далі - Закон №1105) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Судом встановлено, що позивач з 20.01.2011 (відповідно до витягу з наказу №54 від 20.01.2011) була прийнята на роботу до ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ»та відповідно до витягу з наказу ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК.» м. Дніпро» №204-квід 17.02.2020 була звільненау зв`язку з переведенням на ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ».

Відповідно до витягу з наказу №159-к від 17.02.2020 позивач була прийнятаз 18.02.2020 на роботу до ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ».

Таким чином, позивач з 2011 офіційно перебувала у трудових відносинах і є застрахованою особою, а єдиний внесок за неї сплачує роботодавець.

На підтвердження вказаного позивачемнадано довідку ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» від 03.11.2021 №01/153, відповідно до якої за період з 01.01.2016 по 17.02.2020 на заробітну платуданого робітника був нарахований і перерахований у бюджет єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у сумі 93784 грн.92 коп.

Відповідно до довідки ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ»від 29.10.2021 №02-746 за період роботи позивача з 18.02.2020 по 30.09.2021 на заробітну плату був нарахований і перерахований у бюджет єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у сумі 70295 грн. 17 коп.

Крім того, позивачем також надані індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форми ОК-5) за звітні роки 1998-2021.

Разом з тим, вказані обставини щодо нарахування та сплати єдиного внеску на суми нарахованої та одержуваної позивачем заробітної плати відповідач при винесенні оскаржуваної вимоги безпідставно не врахував.

При вирішенні даного спору суд звертає увагу на суть єдиного внеску, який відповідно до п.2 ч.1ст.1 Закону №2464є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, єдиною метою збору єдиного внеску є забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, і такий захист надається фізичним особам, які відповідно до законодавства підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачують (сплачували) та/або за яких сплачуються чи сплачувався у встановленомузакономпорядку єдиний внесок.

Верховний Судом за результатами розгляду касаційної скарги у адміністративній справі № 440/2149/19, 04.12.2019 року сформульовано правовий висновок, відповідно до змісту якого, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення нормЗакону № 2464-VIщодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Суд також звертає увагу, щоЗакон №2464прямо не покладає обов`язку на застрахованих осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, сплачувати у разі неотримання доходу (прибутку) суму єдиного внеску у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, якщо при цьому така застрахована особа у встановленому порядку перебуває у трудових відносинах і на суми нарахованої та одержуваної нею заробітної плати страхувальник нараховує та сплачує за таку особу єдиний внесок.

На думку суду, системний аналізЗаконів №2464та№1105дає підстави дійти висновку про те, що перебування у трудових відносин та отримання застрахованою особою заробітної плати, на яку нараховується та з якої сплачується єдиний внесок, виключає обов`язок сплати нею як особою, що зареєстрована як фізична особа - підприємець, єдиного внеску, якщо при цьому підприємницьку діяльність вона фактично не здійснює та доходів від неї не отримує.

Суд зауважує, що сплата позивачем єдиного внеску ще й як фізичною особою - підприємцем не призведе до покращення її становища у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки у такому разі вона не набуде права на отримання додаткових видів соціального забезпечення чи збільшення їх розміру у разі настання страхового випадку. Натомість, покладення на позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску у такому випадку буде надмірним тягарем та фактично подвійним обкладенням єдиного соціального внеску.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги від 18.09.2020 року №Ф-279928-55У підлягають задоволенню.

Згідно з Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно з главою 2 Розділу II Порядку, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю: реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП; реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення; реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку.

Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку,- здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.

Відтак, суд доходить висновку, що зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб`єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов`язок прямо передбачений нормативно-правовим актом.

Частиною 1ст. 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 5статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями2,9,73-78,90,139,241 - 246,250,291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 вересня 2020 року №Ф-279928-55У.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А; код ЄДРПОУ ВП 44118658) внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 32410грн. 62 коп.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49600, ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко