Рішення № 10631510, 26.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.10                                                                                           Справа№ 20/80

За позовом: Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба»Інституту археології Національної академії наук України, м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»ВАТ «ДАК»«Автомобільні дороги України», м.Львів

про стягнення 55 415, 89 грн.          

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чопко К.

Представники:

від позивача: Яцишин Я.Я. - представник

          від відповідача: не з»явився

Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз’яснено.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба»Інституту археології Національної академії наук України до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»ВАТ «ДАК»«Автомобільні дороги України»про стягнення штрафних санкцій в розмірі 55 415, 89 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник Відповідача в судових засіданнях подав відзив на позовну заяву та заяву про розстрочку виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба»Інституту археології Національної академії наук України (позивач) звернувся із позовом до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»ВАТ «ДАК»«Автомобільні дороги України» (відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 55415, 89 грн. за порушення умов договору від 10.06.2008 р. № 34/08.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 10.06.2008 року між Філією «Яворівський райавтодор»ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(Генпідрядник) та Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба»Інституту археології Національної академії наук України (Субпідрядник) укладено договір підряду № 34/08 на виконання польових робіт, відповідно до умов якого Генпідрядник доручив, а Субпідрядник взяв на себе зобов‘язання своїми силами та засобами виконати польові роботи (археологічні розкопки і нагляд) на об‘єктах культурної спадщини, які потраплять у зону будівництва автомобільної дороги місцевого значення Грушів –Добросин, км 0 + 000 –км. 3 + 000 (обхід с.Грушів) Яворівського району Львівської області.

Відповідно до п.2.1. договору, за виконані роботи Генпідрядник перераховує Субпідряднику відповідно до Протоколу угоди про договірну ціну 277968,41 грн.

Свої зобов‘язання позивач виконав належним чином, роботи прийняті відповідачем повністю, що підтверджується відповідними актами здавання-приймання виконаних робіт, однак відповідач порушив умови договору (п.2.4.), оплату здійснив невчасно.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) в розмірі 15 760, 38 грн. за порушення умов договору, як це передбачено п.4.2. договору та відповідно до ст.625 ЦК України, інфляційні в розмірі 32996,94 грн., 3 % річних в розмірі 6658,57 грн.

У представленому відзиві відповідач позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що згідно п.1 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність терміном в один рік. Позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 17.04.2009 р. по 16.04.2010 р., тобто за 365 днів, а позов пред‘явлено відповідачу лише 11.06.2010 року.

Крім того, позивачем порушено встановлений ч.6 ст.232 ГК України строк для нарахування відповідачу пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання)

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов»язання є припинення зобов»язання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов‘язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що 10.06.2008 р. між філією «Яворівський райавтодор»ДП «Львівський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(Генпідрядник) та Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба»Інституту археології Національної академії наук України (Субпідрядник) укладено договір підряду № 34/08 про виконання польових робіт.

Згідно ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п.2.1. договору, за виконані роботи Генпідрядник перераховує Субпідряднику відповідно до Протоколу угоди про договірну ціну 277968,41 грн.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться на підставі актів здавання-приймання виконаних робіт не пізніше 10 банківських днів після прийняття та підписання Генпідрядником Акту здавання-приймання виконаних робіт.

22.07.2008 р. між філією «Яворівський райавтодор»ДП «Львівський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»та Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба»Інституту археології Національної академії наук України підписано акт здавання-приймання виконаних робіт № 1 за період з 17.06.2008 р. по 21.07.2008 р., відповідно до якого відповідач зобов»язаний був здійснити оплату за виконані роботи в розмірі 139450, 03 грн.

18.08.2008 р. між сторонами укладено акт № 2, відповідно до якого відповідач зобов»язаний був здійснити оплату за виконані роботи в розмірі 138518, 38 грн.

На виконання умов договору відповідач 20.08.2008 р. та 01.10.2008 р. здійснив часткову оплату за виконані роботи в сумі 130000,00 грн. Заборгованість відповідача становила суму в розмірі 147968,41 грн.

Повну оплату за виконані роботи відповідач здійснив лише 30.03.2010 р., що підтверджується банківською випискою на суму в розмірі 147968,41 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем порушені умови договору щодо оплати за виконанні роботи в узгоджений термін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 15 760,38 грн. відповідно до п. 4.2. договору, то задовільняючи їх частково, то суд виходить з того, що відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано, а як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку позивачем нараховано пеню за 365 днів, тому до стягнення підлягає сума пені в розмірі 7687,26 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення інфляційних в розмірі 32 996,94 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому підлягають до стягнення

Щодо стягнення 3% річних в розмірі 6 658,57 грн., то задовольняючи позов частково в цій частині, суд зауважує, що позивачем при їх розрахунку допущено помилку, оскільки річні розраховуються з урахуванням кількості днів прострочки виконання зобов‘язання, а не місяців, тому до стягнення підлягають 6628, 17 грн. річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Щодо заяви відповідача про розстрочення стягуваної суми, суд вважає за доцільне задоволити її частково, розстрочивши суму штрафних санкцій та судових витрат, що підлягають сплаті відповідачем на 3 місяці, шляхом сплати наступним чином:

·          до 10 серпня 2010 р. –16444, 51 грн. (з урахуванням судових витрат, понесених позивачем);

·          до 10 вересня 2010 р. –15770, 79 грн.;

·          до 10 жовтня 2010 р. – 15770, 79 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 551, 610, 611, 612, 625,837, 843 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»ВАТ «ДАК»«Автомобільні дороги України»(79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 54, код ЄДРПОУ 31978981) на користь Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба»Інституту археології Національної академії наук України (79008, м. Львів, вул. Володимира Винниченка, 24, код ЄДРПОУ 13800937) суму в розмірі 47 986,09 грн., з них:

-          7 687, 26 грн. пені;

-          32996, 94 грн. інфляційних втрат;

- 6 628, 17 грн. 3 % річних;

- 473, 12 грн. державного мита;

- 200, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання судового рішення щодо стягнення з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»ВАТ «ДАК»«Автомобільні дороги України»(79053, м.Львів, вул. Володимира Великого, 54, код ЄДРПОУ 31978981) на користь Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба»Інституту археології Національної академії наук України (79008, м.Львів, вул. Володимира Винниченка, 24, код ЄДРПОУ 13800937) суми в розмірі 47 986,09 грн. шляхом сплати вказаної суми наступним чином:

·          до 10 серпня 2010 р. –16444, 51 грн. (з урахуванням судових витрат, понесених позивачем);

·          до 10 вересня 2010 р. –15770, 79 грн.;

·          до 10 жовтня 2010 р. – 15770, 79 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Манюк П.Т.