Рішення № 10631353, 29.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" червня 2010 р.Справа № 3/600

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Машевської О.П.

судді

за участю представників сторін

від позивача Свинарчук А.С. - представник за дов. від 08.06.2010р. №76/10

від відповідача Шишкін Л.Я. - розпорядник майна (ухвала суду від 04.01.05р. у справі 1/94"б"), Чичерков В.В. - голова правління, паспорт серії ВН105356 виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області

Розглянув справу за позовом Комунального автотранспортного підприємства 0628 (м. Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" (м.Житомир)

про стягнення 54154,21 грн.

В провадженні господарського суду розглядається справа за позовом Комунального автотранспортного підприємства 0628 (м. Житомир) до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" (м. Житомир) про стягнення 54154,21 грн. боргу за надані послуги на вивезення та захоронення твердих побутових відходів.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того, надав відзив на заперечення відповідача по справі, в яких додатково обгрунтовує позовні вимоги.

Представник відповідача в засіданні суду 09.06.2010р. надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заборгованість перед позивачем визнає, однак вважає, що в межах позовного провадження зазначені вимоги розгляду не підлягають, а можуть бути заявлені позивачем як поточним кредитом лише у ліквідаційній процедурі відповідача у разі її введення господарським судом у справі № 1/94 "Б" в порядку статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У зв'язку з цим, просить суд залишити позовну заяву без задоволення.

Представники відповідача в засіданні суду проти позовних вимог позивача по суті не заперечили.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.01.2008р., 22.12.2008р. та 16.12.2009р. між Комунальним автотранспортним підприємством 0628 (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод "Автозапчастина" (відповідач у справі) були укладені договори №№200,81, 76 (а.с.11-15), відповідно до умов яких відповідач передає, а позивач приймає на себе зобов'язання виконання робіт по вивезенню, захороненню твердих побутових та рідких відходів, на умовах даного договору (п.1-1 договорів).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору №200 від 17.01.2008р. позивач за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. надав відповідачеві послуги по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів на суму 26057,49 грн., згідно договору №81 від 22.12.2008р. позивач за період з 01.01.2009р. по 31.12.2008р. надав відповідачеві послуги по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів на суму 42791,11 грн., згідно договору №76 від 16.12.2009р. позивач за період з 01.01.2010р. по 17.03.2010р. надав відповідачеві послуги по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів на суму 7236,35 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печаткою (а.с.16-60).

Таким чином, позивач надав відповідачеві послуги по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів на загальну суму 76084,95 грн.

У пункті 4.2. договору від 17.01.2008р. №200, сторони погодили, що вартість виконаних робіт визначається позивачем, згідно встановлених тарифів і становить 15,10 грн. за куб. м в т.ч. ПДВ на момент підписання договору та може змінюватись протягом строку дії договору виходячи з фактичних витрат позивача.

Згідно п.2.2. договору від 22.12.2008р. №81 та п.11 договору від 16.12.2009р. вартість виконаних робіт визначається позивачем, згідно встановлених тарифів і становить 26,12 грн. за куб. м в т.ч. ПДВ на момент підписання договору та може змінюватись протягом строку дії договору виходячи з фактичних витрат позивача.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно підпункту 2 пункту а статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Рішенням Житомирської міської ради №530 від 13.07.2006р. з 01.08.2006р. встановлено граничні тарифи на окремі послуги по санітарній очистці (з урахуванням ПДВ) в таких розмірах:

- вивіз твердих побутових відходів - 11,82 грн. за 1 куб.м;

- захоронення твердих побутових відходів - 3,28 грн. за 1 куб.м.

Рішенням Житомирської міської ради №604 від 29.08.2008р. з 01.09.2008р. встановлено нові тарифи на окремі послуги по санітарній очистці (з урахуванням ПДВ) в таких розмірах:

- вивіз твердих побутових відходів - 11,82 грн. за 1 куб.м;

- захоронення твердих побутових відходів - 3,28 грн. за 1 куб.м.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 п. 5 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 2.1. та 2.2. договору №200 від 17.01.2008р. відповідач зобов'язався протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку оплатити за вивезення і захоронення побутових відходів згідно встановлених тарифів. В день виконання робіт належним чином оформити, підписати і передати позивачу товарно-транспортні накладні форми 1-ТН.

Згідно п.3.1 договору №81 від 22.12.2008р. розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Але не пізніше 3 банківських днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 12 та 13 договору №76 від 16.12.2009р. розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до першого числа періоду, що настає за розрахунковим.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості послуг на виконання вищезазначених договорів виконав частково у розмірі 22114,67 грн.

30.12.2009р. позивач направив відповідачу претензію №69/10 (а.с. 9) з вимогою провести розрахунки за надані послуги.

07.01.2010р. на адресу позивача надійшов лист (а.с.10), в якому відповідач повідомляє, що погоджується з вимогами позивача.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості послуг виконав не в повному обсязі, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем за період в сумі 54154,21 грн. (з врахуванням заборгованості за надані послуги попередніх років у розмірі 183,93 грн.), що підтверджується актом звірки розрахунків від 17.03.2010р. підписаним уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печаткою (а.с.8).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 54154,21 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно заперечень відповідача, що вимоги позивача не підлягають розгляду в межах позовного провадження слід зазначити наступне.

За даними АС "Документообіг господарського суду" в провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа №1/94 -Б про банкрутство ВАТ завод "Автозапчастина" на стадії розпорядження майном.

З моменту винесення ухвали про порушення провадження у справі від 25.09.2002р. про визнання боржника банкрутом боржник (ВАТ завод "Автозапчастина") знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Матеріали справи свідчать про те, що заборгованість з боку відповідача виникла після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, і являється поточною заборгованістю.

Згідно з ч. 1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.8.6. Рекомендацій президії ВГСУ від 04.06.2004р. №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що грунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження. Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд відхиляє заперечення відповідача (а.с.68) як необгрунтовані, з підстав, що були викладені вище.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 54154,21 грн.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина", (Житомирська область, м. Житомир, вул. Домбровського, будинок,3, ідентифікаційний код 00232302) на користь Комунального автотранспортного підприємства 0628, (Житомирська область, м. Житомир, провулок 3-й Транзитний, будинок,65, ідентифікаційний код 03328327)

- 54154,21 грн. заборгованості;

- 541,54 грн. витрат зі сплати державного мита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяМашевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 -сторонам

4-розпоряднику майна Шишкіну Л.Я.