Рішення № 10631352, 29.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" червня 2010 р.Справа № 6/688

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Яковлев В.Б. - довіреність №073 від 25.06.2010р.;

від відповідача Сторожук А.Р. - довіреність від 25.06.2010р.;

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градієнт" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнинський завод будівельних матеріалів" (смт. Корнин Житомирська область)

про стягнення 90838,71 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 90838,71грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору №12/05 від 23.05.2005р., з яких: 62446,79грн. - основний борг, 21275,53 грн. -штраф, 4800,84грн. - інфляційні, 2315,55грн. - 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав довідку №111 від 25.06.2010р. про стан заборгованості відповідача на день розгляду справи.

Представник відповідача в засіданні суду суму основного боргу, інфляційні та 3% річних, нарахованих позивачем, визнав. Щодо нарахування штрафу заперечив. Вважає, що позивач повинен був при нарахуванні штрафу застосовувати облікову ставку НБУ, яка діяла в період, за який нараховується штраф, та обмежитися шестимісячним строком відповідно до ст.232 ГК Укоаїни. Додатково заявив клопотання про розстрочення суми заборгованості у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства.

Представник позивача заперечив щодо доводів представника відповідача. Пояснив, що відповідачу нараховано 21275,53грн. штрафу в розмірі, передбаченому п.7.2 договору №12/05 від 23.05.2005р, який є одноразовою санкцією. В задоволенні клопотання про розстрочення суми боргу просить відмовити за необгрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Градієнт" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнинський завод будівельних матеріалів" (Відповідач) було укладено договір №12/05 (а.с.7-9), за умовами якого Продавець (позивач) зобов'язується поставити, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити поставку українського енергетичного вугілля і шламу, вказаних в специфікаціях до даного договору, що в подальшому іменується Товар.

Ціна, строки і умови поставки, кількість та якість товару, вказаних в специфікаціях Додатках до даного договору, не підлягають зміні на протязі всього терміну дії без додаткового погодження двох сторін (п.1.2 договору).

Поставка товару проводиться продавцем навалом в відкритих залізничних полувагонах на умовах, вказаних в Додатках до даного договору, які розуміються в відповідності з "ІНКОТЕРМС 2000р.". Строки та об'єми поставок, реквізити товароотримувачів вказуються в заявках покупця, попередньо погоджених з продавцем (п.3.1 договору).

На виконання умов договору позивач протягом квітня-червня 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 127446,52 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000013 від 02.04.2009р. на суму 42100,80грн., №РН-0000016 від 13.04.2009р. на суму 19003,00грн., №РН-0000036 від 25.05.2009р. на суму 44544,00 грн., №РН-0000060 від 16.06.2009р. на суму 21798,72 грн., долученими до матеріалів справи (а.с.12-15).

Згідно п.5.1 договору 100% оплата вартості поставленого товару та залізничний тариф проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його прибуття на станцію призначення згідно рахунку фактури, виставленого продавцем, при цьому допускається виставлення рахунку як з допомогою факсимільного зв'язку, так і в оригіналі (особисто, ч/з пошту).

Датою оплати рахується дата надходження коштів на рахунок продавця (п.5.2 договору).

Відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково в сумі 65000,00 грн., залишок несплаченого боргу становить 62446,79 грн.

17.09.2009 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№509 з проханням погасити поточну заборгованість до 30.09.2009р. (а.с.28).

07.12.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№588 з вимогою перерахувати кошти за отриманий товар в сумі 62446,79грн. та штраф в сумі 21275,53 грн., яка залишилась без відповіді та задоволення (а.с.29).

Внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань по договору поставки від 23.05.2005р. у відповідача на день звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 62446,79 грн., що визнається відповідачем в судовому засіданні.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 21275,53грн. - штрафу, 4800,84 грн. - інфляційних та 2315,55 грн. - 3% річних.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 62446,79 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру 3% річних та інфляційних, які становлять відповідно 2315,55 грн. та 4800,84 грн., суд приходить до висновку, що вони розраховані правильно.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф в сумі 21275,53 грн.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

За приписами ч.2 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов цього договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно п.7.2 договору від 23.05.2005р. в випадку затримки платежу довшого терміну, ніж вказано в п.5 даного договору, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок суми штрафу за несвоєчасну оплату товару, яка становить 21275,53 грн., суд приходить до висновку, що він розрахований правильно.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 90838,71грн. (62446,79+21275,53+4800,84+2315,55=90838,71).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов в частині основного боргу, інфляційних та річних визнав, несплату боргу пояснив тяжким фінансовим становищем підприємства, доказів погашення заборгованості не надав. Запреречення щодо нарахування штрафу спростовуються приписами чинного законодавства та умовами договору, який є чинним та ніким не оскаржений.

Суд також відмовляє представнику відповідача в задоволенні клопотання щодо розстрочення боргу, оскільки воно не підтверджене відповідними доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 62446,79грн. - основного боргу, 21275,53 грн. - штрафу, 4800,84грн. - інфляційних, 2315,55 грн. - 3% річних, обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнинський завод будівельних матеріалів" (13514, Житомирська область, Попільнянський район, смт.Корнин, вул.Житомирська, 19, код 33385500)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градієнт" (02094, м.Київ, вул.Червоноткацька, 27а, код 32490223) - 90838,71грн., з яких 62446,79грн. - основний борг, 21275,53 грн. - штраф, 4800,84грн. - інфляційні, 2315,55 грн. - 3% річних, а також 908,39грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам