Постанова № 10630220, 02.03.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 травня 2009 року Справа № 2-6/8520-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Ткаченка М.І.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

позивача –Лучінкін В.А. (керівник наказ № 1 від 10 січня 2008 року) (Кримська республіканська рятувально-водолазна служба);

відповідача - не з'явився (Славнівська сільська рада);

третьої особи - не з'явився (Товариство рятування на водах України);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства рятування на водах України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 18 листопада 2008 року по справі №2-6/8520-2008

за позовом          Кримської республіканської рятувально-водолазної служби (проспект Перемоги, 82, місто Сімферополь, 95034);

(95492, місто Сімферополь, селище Аграрне, вулиця Научна, буд.3, кв. 16)

до          Славнівської сільської ради

(вулиця Леніна, 12, село Славне, Роздольненського району,96230)

за участю третьої особи: Товариства рятування на водах України

(вулиця З. Гайдай, 3, офіс 256, місто Київ, 04212);

(95044, місто Сімферополь, вулиця 60-років Жовтня, 8, кв. 124)

про визнання недійсним рішення,

                                                            В С Т А Н О В И В:

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада по справі № 2-6/8520-2008 у задоволенні позовних вимог Кримської республіканської рятувально-водолазної служби до Славнівської сільської ради про визнання недійсним рішення відмовлено.

Не погодившись з цим судовим актом, третя особа Товариство рятування на водах України звернулася до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції в неповному обсязі з'ясовані обставин, що мають значення для справи та неправильно були застосовані норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення по справі.

Відзиви на апеляційну скаргу від Кримської республіканської рятувально-водолазної служби та Славнівської сільської ради до Севастопольського апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 року провадження по справі було зупинено до вирішення пов’язаною з нею справи № 22-ц-1433/2009, що розглядалася Апеляційним судом АР Крим по апеляційний скарзі Кримської республіканської рятувально-водолазної служби на рішення Роздольненського районного суду від 12 березня 2008 року про передачу будівлі рятувальної станції, яка розташована за адресою: село Стерегуще, вулиця Берегова, у комунальну власність Славнівський сільський раді.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 травня 2009 року провадження по справі поновлено та справа призначена до розгляду.

           Розпорядженням керівництва суду від 26 травня 2009 року у зв'Язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Заплава Л.М. було здійснено її заміну на суддю Котлярову О.Л.

В судове засідання, призначене на 26 травня 2009 року представники відповідача та третьої особи не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

                    Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронювальних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

                    Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського Суду України від 10 грудня 2002 року № 75 перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

          Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до названих вимог Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця провадження фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

                    Як вбачається з матеріалів справи, сторони та учасники судового процесу про розгляд справи були повідомлені належним чином ухвалами суду від 14 травня 2009 року.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Кримська республіканська рятувально-водолазна служба створена

рішенням ради Міністрів Української СРСР 25 липня 1988 року та є бюджетною організацією, яка заснована на державній власності і підпорядкована рятувально-водолазній службі при Товаристві рятування на водах України.

          Відповідно до виданого Фондом майна АР Крим свідоцтва № 96 від 5 жовтня 1998 року, майно Кримської республіканської рятувально-водолазної служби враховується, поставлене на облік як державне майно України.

          Рятувально-водолазна станція, яка розташована у селі Стерегущему Роздольненського району АР Крим включена до переліку філій Кримської республіканської рятувально-водолазної служби.

          Рішенням постійної комісії Раздольненської районної ради АР Крим № 2/5/06 від 29 серпня 2006 року було рекомендовано Славненький та Чернишевський сільським радам розглянути питання про визнання рятувальних станцій розташованих в селах Стерегущому та Портовому безхазяйними для можливого подальшого прийняття їх у комунальну власність та використанню з цільовим призначенням.

          Рішенням Славнівської сільської ради від 19 вересня 2006 року будівля рятувальної станції, яка розташована за адресою: село Стерегуще, вулиця Берегова, 1-ж, визнана безхазяйною.

          17 листопада 2006 року в № 217 газети „Голос України” було надруковано оголошення про вищезазначене рішення.

          В подальшому, відповідач звернувся до Раздольненського районного суду АР Крим з позовом про передачу в комунальну власність будинку рятувальної станції розташованому у селі Стерегуще по вулиці Берегова, 1-ж.

Рішенням Роздольненського районного суду від 12 березня 2008 року по

справі № 2-1066/08 будівля рятувальної станції, яка розташована за адресою: село Стерегуще, вулиця Берегова, 1-ж, передана у комунальну власність Славненький сільський радію.

4 червня 2008 року Кримський республіканський рятувально-водолазній службі стало відомо про винесене 12 березня 2008 року Роздольненським районним судом рішення по справі № 2-1066/08 про передачу в комунальну власність будинку рятувальної станції розташованому у селі Стерегущему по вулиці Берегова, 1-ж.

20 червня 2008 року Кримська республіканська рятувально-водолазна служба подала до Апеляційного суду АР Крим через Роздольненський районний суд апеляційну скаргу на рішення Роздольненського районного суду від 12 березня 2008 року у справі № 2-1066/08 з клопотанням про відновлення пропущеного строку подачі скарги.

          Постановою апеляційного суду АР Крим від 22 квітня 2009 року апеляційна скарга задоволена, рішення Роздольненського районного суду від 12 березня 2008 року скасовано. Заява Славнівської сільської ради залишена без розгляду.

Актом приймання-передачі рятувально-водолазної служби Товариства рятування на водах України на баланс Кримської республіканської рятувально-водолазної служби від 18 лютого 1998 року передано в безоплатне користування строком на 10 років організацію рятувально-водолазної служби із штатним розкладом, фондами заробітної плати, будинками і спорудами, майном і другими матеріальними цінностями Кримській республіканській рятувально-водолазній службі.

В подальшому відповідно до наказу голови Центральної ради Товариства рятування на водах України від 30 лютого 2008 року № 18, актом приймання-передачі з балансу Кримської республіканської рятувально-водолазної служби на баланс Центральної Ради Товариства рятування на водах України від 7 серпня 2008 року все майно і основні фонди (будинки і споруди з їх майном і іншими матеріальними цінностями) рятувально-водолазної служби АР Крим передані від Кримської республіканської рятувально-водолазної служби Центральній Раді Товариства рятування на водах України.

Згідно додатку до акту, серед майна, яке передається Центральній раді зазначена і будівля рятувальної станції розташована у селі Стерегущому (строчка 27 балансової вартості будівель і споруд Кримської республіканської рятувально-водолазної служби на 1 січня 2008 року).

На момент прийняття оскаржуваного рішення Славнівськийї сільський раді було відомо, хто є володарем будівель рятувальної станції розташованих у селі Стерегущему по вулиці Берегова, 1-ж.

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні штатного розкладу станом на 1 січня 2008 року на рятувальній станції Стерегущеє Кримської республіканської рятувально-водолазної служби виконує обов’язки вісім працівників (начальник, 2 водолаза,4 берегових матроса, фелшер).

Згідно дослідженого в судовому засіданні вахтового журналу на рятувальній станції Стерегуще здійснюється цілодобове чергування працівник відповідно встановленого керівництвом графіку.

Відповідно до частини 1 статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Згідно до частини 2 статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

В матеріалах справи міститься копія оголошення, яке було надруковано в № 217 газети „Голос України” від 17 листопада 2006 року, в якому вказано що рішенням 6 сесії 5 скликання від Славненької сільської ради Раздольненського району АР Крим від 19 вересня 2006 року будинок рятувальної станції, який знаходиться за адресою: село Стерегуще вулиця Берегова, 1-ж визнано безхазяйним і не вказано про взяття зазначеного майна на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Матеріалах справи також не міститься будь-яких доказів про взяття зазначеного майна на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Судова колегія вважає, що рішення шостої сесії п’ятого скликання Славненької сільської ради Раздольненського району АР Крим від 19 вересня 2006 року прийнято з порушенням норм діючого законодавству.

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з пунктом 2 роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної

скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення у справі прийнято при неповному з’ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вимоги Товариства рятування на водах України викладені в апеляційній скарзі, підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню та прийняттю нового рішення.

При прийнятті нового рішення по господарській справі судова колегія позов Кримської республіканської рятувально-водолазної служби задовольняє у повному обсязі.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства рятування на водах України задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2008 року по справі №2-6/8520-2008 скасувати.

Прийняти нове рішення

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати рішення шостої сесії п’ятого скликання Славненької сільської ради Раздольненського району АР Крим від 19 вересня 2006 року недійсним.

Стягнути з Славненської сільської ради (вулиця Леніна, 12, село Славне Раздольненський район АР Крим, АРК, 96230, код ЄДРПОУ 04369432) на користь Кримської республіканської рятувально-водолазної служби (вулиця Генерала Радіонова, будинок 13, місто Сімферополь, 95026, АРК, код ЄДРПОУ 05450624) 85 грн. держаного мита і 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  М.І. Ткаченко

Судді                                                                                І.В. Антонова

                                                                                О.Л. Котлярова