Постанова № 10629576, 11.05.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р.Справа № 14/219-09-5631

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Горлачові Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача-1: Клочко Н.В., довіреність від 04.01.2010р. №34

від відповідача-2: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад”

на рішення господарського суду Одеської області від 03 лютого 2010 року

у справі №14/219-09-5631

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад”

до відповідачів: 1. Одеської залізниці;

2. Державного підприємства „Свердловантрацит”

про стягнення 1732,50 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці та Державного підприємства „Свердловантрацит” 1732,50 грн. збитків від недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03 лютого 2010 року у справі №14/219-09-5631 (суддя Горячук Н.О.) у позові ТОВ „Снігурівський паливний склад” відмовлено. Відповідача-2 (ДП „Свердловантрацит”) від відповідальності звільнено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Снігурівський паливний склад” з огляду на те, що неможливо визначити дійсну вартість відправленого вантажу, яка відповідно до вимог ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України визначається на підставі документа вантажовідправника про кількість та вартість відправленого вантажу, тобто в даному випадку на підставі документа ДП „Свердловантрацит”. Між тим, в матеріалах справи відсутній такий документ ДП „Свердловантрацит”, а документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, що були надані до суду позивачем, не можуть визнаватися належними доказами вартості та ціни відвантаженої продукції.

Позивач (ТОВ „Снігурівський паливний склад”) із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. За доводами скаржника в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують вартість вантажу, що надані власником вантажу –ТОВ „Шанс”, з огляду на що суд першої інстанції мав змогу розглянути справу без довідки відправника вантажу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2010р. на підставі ст. 69 ГПК України заступником голови суду продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ „Снігурівський паливний склад” до 01.06.2010р.

У судовому засіданні 13.04.2010р. представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача-1 (Одеської залізниці) у судових засіданнях надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „Снігурівський паливний склад”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін.

Відповідач-2 (ДП „Свердловантрацит”) в судові засідання не з’явився, про час і місце судових засідань повідомлений господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.03.2010р., від 25.03.2010р. та від 14.04.2010р. Окрім того, в судове засідання 11.05.2010р. не з’явився і представник позивача (ТОВ „Снігурівський паливний склад”), який також належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ „Снігурівський паливний склад” за відсутністю представників позивача та відповідача-2 у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників позивача та Одеської залізниці, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2009р. зі станції відправлення Красна Могила Донецької залізниці Державне підприємство „Свердловантрацит” (відправник, відповідач-2) у вагоні №60514932 на адресу ТОВ „Снігурівський паливний склад” (одержувач, позивач) відправлений вантаж - антрацит марки АМ у кількості 70000 кг (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною №51649558 (а.с. 10).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника (відповідач-2) нижче бортів навалом. Вантаж розміщено і закріплено відправником згідно з п.3,4,8 гл. І Додатку 14 до СМГС правильно, та вантаж промаркований вапном. Власником вантажу є ТОВ „Шанс”.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що при перевезенні цього вантажу на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 13.06.2009р. складений акт загальної форми №4256 (а.с. 61), згідно з яким по прибуттю потягу у вагоні №60514932 виявлено завантаження нижче бортів на 20 см рівномірне, вантаж маркований. Ліворуч за ходом потягу на 7 люком порушено маркування, поглиблення довжиною 80 см, шириною 50 см, глибиною 20 см. Вагон бездверний. Люки закриті. Течі вантажу немає. Повідомлений ВОХР.

15.06.2009р. на станції Херсон складений акт загальної форми №191 (а.с. 62), згідно з яким по прибуттю потягу у вагоні №60514932 виявлено, що завантаження рівномірне нижче рівня бортів 200 мм. По ходу потягу над 1,2,3 розвантажувальними люками поглиблення довжиною 3500 мм, глибиною 400 мм на всю ширину вагону, над 4,5,6 розвантажувальними люками поглиблення ліворуч по ходу потягу довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 250 мм. Вантаж маркований вапном, в місцях поглиблень маркування відсутнє. Вагон глуходверний, люки щільно закриті, течі вантажу немає.

Також 16.06.2009р. на станції Херсон складений комерційний акт БК №045744/34 (а.с. 11), згідно з яким при комісійному переваженні вагону №60514932 на 150-тоних вагонних вагах, приписаних станції Херсон, виявлено недостачу вантажу у кількості 4550 кг. Завантаження рівномірне нижче бортів на 20 см, вантаж маркований вапном, окрім поглиблень над 1-3 люками поглиблення довжиною 3500 мм, глибиною 400 мм на всю ширину вагону, над 4-6 люками ліворуч довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 250 мм, над 7 люком ліворуч довжиною 800 мм, шириною 500 мм, глибиною 200 мм, розміри поглиблень вказані від рівня завантаження. Вагон технічно справний, вагон глуходверний, люки щільно закриті, слідів втрати вантажу немає, у комерційному відношенні - згідно актів загальної форми ст. Запоріжжя-Ліве і ст. Херсон.

Після надходження вагону з вантажем на станцію призначення, різниці між комерційним актом, складеним на станції Херсон і фактичною наявністю вантажу не виявлено і 16.06.2009р. вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості недостачі вантажу з перевізника та вантажовідправника.

В силу вимог ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.2 ст. 307 ГК України ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).

Вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон №60514932 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому в силу вимог ч.1 ст. 918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. У ст. 32 Статуту залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Як було зазначено вище, вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до п.3,4,8 гл. І Додатку 14 до СМГС правильно, що підтверджується відповідними відмітками самого відправника у залізничній накладній.

Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу відповідачем-2, а тим більш щодо відсутності його маркування, відповідачем-1 не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про відсутність підстав для відповідальності вантажовідправника за недостачу вантажу у вагоні №60514932.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, як свідчать матеріали справи, при прибутті вагону з вантажем на станцію призначення залізницею складений комерційний акт, в якому встановлені обставини щодо недостачі вантажу у вагоні №60514932 у кількості 4550 кг, а також обставини щодо наявності поглиблень у вантажу. Такі обставини в силу вимог ст.ст. 110, 111 Статуту залізниць України є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу у вагоні №60514932 на перевізника (відповідач-1). Таким чином місцевий господарський суд підставне звільнив від відповідальності відправника вантажу - ДП „Свердловантрацит”.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем (а.с. 9), маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, становить 3850 кг, а її вартість 1732,50 грн., виходячи із вартості вантажу 375 грн. за 1 тону без ПДВ, тобто, 450 грн. за 1 тону з ПДВ.

При цьому, вартість вугілля, яке вантажовідправник відправив позивачу у вагоні №60514932 визначена останнім на підставі видаткової накладної №РН-0000049 від 11.06.2009р. (а.с. 13), згідно з якою постачальником антрациту є ТОВ „Шанс”, а одержувачем ТОВ „Снігурівський паливний склад”, про що сторонами 11.06.2009р. складений та підписаний акт прийому-передачі вугільної продукції по договору №11/01-09 від 11.01.2009р. (а.с. 15).

Між тим, вимогами ч.1 ст. 115 Статуту залізниць України встановлено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

З огляду на вищевикладені вимоги Статуту залізниць України, а також виходячи з того, що вартість вантажу визначена позивачем на підставі документу посередника (видаткова накладна №РН-0000049 від 11.06.2009р.), апеляційний господарський суд зобов’язав позивача (ТОВ „Снігурівський паливний склад”) та відповідача-2 (ДП „Свердловантрацит”) надати до суду рахунок або інший документ відправника вантажу (ДП „Свердловантрацит”) про вартість вантажу, відправленого по залізничній накладній від 11.06.2009р. №51649558.

На виконання вимог ухвал Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. та від 13.04.2010р. відповідач-2 надав до суду довідку ДП „Свердловантрацит” про вартість 1 тони вугільної продукції марки АМ, відправленої у вагоні №60514932 відповідно до залізничної накладної від 11.06.2009р. №51649558, яка склала 531,86 грн. без ПДВ, тобто 638,23 грн. з ПДВ.

Недостача вантажу згідно з комерційним актом становить 4550 кг, а із врахуванням норми недостачі 1% маси вантажу маса відповідальної недостачі становить 3850 кг, тобто 3,850 т.

Таким чином розмір вартості недостачі вантажу, який підлягає до стягнення з відповідача становить 2457,18 грн. (3,850 т х 638,23 грн. = 2457,18 грн.).

Разом з тим, згідно з п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

За змістом зазначеної статті апеляційний господарський суд вважає, що оскільки відповідне клопотання заінтересованої сторони в матеріалах справи відсутнє, господарський суд не має право виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, оскільки ТОВ „Снігурівський паливний склад” були заявлені вимоги про стягнення 1732,50 грн. збитків від недостачі вантажу, враховуючи вимоги п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України задоволенню підлягають позовні вимоги ТОВ „Снігурівський паливний склад” про стягнення з Одеської залізниці 1732,50 грн.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ „Снігурівський паливний склад” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 03 лютого 2010 року –скасуванню, позовні вимоги ТОВ „Снігурівський паливний склад” слід задовольнити в повному обсязі, відповідача-2 (ДП „Свердловантрацит”) слід звільнити від відповідальності.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача-1 (Одеську залізницю).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад” задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 03 лютого 2010 року у справі №14/219-09-5631 скасувати.

3.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад” задовольнити.

4.Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад” (57303, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Інгулецька, 14, код ЄДРПОУ 32333383) 1732 (одну тисячу сімсот тридцять дві) грн. 50 коп. вартості недостачі вантажу, 102 (сто дві) грн. держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

5.Відповідача-2 (Державне підприємство „Свердловантрацит”) від відповідальності звільнити.

6.Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Снігурівський паливний склад” (57303, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Інгулецька, 14, код ЄДРПОУ 32333383) 51 (п’ятдесят одну) грн. держмита за розгляд апеляційної скарги

7.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов