Рішення № 106288354, 16.09.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2022 року № 520/26462/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не зняття арешту та оголошення заборони на його відчуження з нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), що належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений постановою Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 41893114 від 25.02.2014 року;

- зобов`язати Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження з нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), що належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений постановою Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 41893114 від 25.02.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо не зняття арешту та оголошення заборони на його відчуження з нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), що належить мені на праві власності, накладений постановою Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 41893114 від 25.02.2014 року.

Відповідач, Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 5 листопада 2021 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 2886 від 11 листопада 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Поляковою М.В.

В розділі «актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» міститься запис про арешт нерухомого майна (вид обтяжень) на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 41893114, виданий 25 лютого 2014 року, видавник: Московський ВДВС ХМУЮ, Соклакова О.М.

Позивач звернувся до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою, в якій просив видати копію постанови про закінчення виконавчого провадження № 41893114 та копію постанови про скасування арешту на майно боржника та у разі, якщо матеріали виконавчого провадження на теперішній час є знищеними, просив виготовити копії вказаних постанов з автоматизованої системи виконавчих проваджень та надати на його адресу, а також вжити необхідних заходів щодо зняття арешту на майно боржника відповідно до вимог ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час проведення виконавчих дій).

Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на вищевказану заяву відповів листом № 164951 від 23.11.2021 року в кому повідомлено, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчий лист по справі 645/4014/13-ц від 20.06.2013 повернуто за заявою стягувача згідно постанови про повернення виконавчого документа № 41893114 від 05.08.2014 року, а виконавче провадження № 41893114 знищено за закінченням терміну строків зберігання.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність, звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з ч.2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі Закон №606-XIV) (в редакції, що діяла станом на час винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 41893114 від 25.02.2014 року) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (ч.2 ст. 49 Закону №606-XIV).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.47 Закону №606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) листом № 164951 від 23.11.2021 року повідомив, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчий лист по справі 645/4014/13-ц від 20.06.2013 повернуто за заявою стягувача згідно постанови про повернення виконавчого документа № 41893114 від 05.08.2014 року, а виконавче провадження № 41893114 знищено за закінченням терміну строків зберігання.

Відповідно до пункту 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5, який був чинним станом на час винесення оскаржуваної постанови (далі за текстом - Порядок), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Згідно з пунктом 9.10 цього Порядку завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Аналогічні положення містяться і в чинних на час судового розгляду даної справи Правилах ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 (п.п. 1, 2 розділу ХІ).

За приписами п.1, 2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05.08.2016 (далі Положення) це Положення, розроблене відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», та визначає механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження.

Автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ХІІІ Положення незавершені виконавчі провадження, відомості про які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, підлягають перенесенню до Системи.

Підлягають перенесенню до Системи виконавчі провадження, за якими скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

Судом з витягу «ВП-спецрозділ» встановлено, що виконавче провадження 41893114, в рамках якого на майно позивача було накладено арешт, завершено.

Частиною 4 статті 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 2 червня 2016 року визначено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону № 1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд зазначає, що підставою звернення позивача до суду з цим позовом слугувала неможливість вчинення дій реалізувати своє право власності на нерухоме майно через накладення на нього обтяження.

Положеннями ст.41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Також, за ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Станом на час судового розгляду цієї справи арешт, накладений на майно позивача, не знятий, продовжує існувати й заборона відчуження майна позивача, а саме квартири за адресою: квартири АДРЕСА_1 .

При цьому, відповідачем не доведено наявності відкритих виконавчих проваджень, у в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача.

Відтак, наведена обставина свідчить, про відсутність правових підстав зберігати накладений арешт на квартиру позивача.

Крім того, існування арешту вказаної квартири позивача при відсутності перебування на виконанні виконавчих проваджень, за якими позивач є боржником та, відповідно, відомостей про накладання відповідачем будь-яких обтяжень на майно позивача, порушує саму мету застосування відповідної процедури.

Так, наразі механізм забезпечення виконання рішення існує, проте провадження, в рамках якого його було застосовано, завершено.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності знаходження квартири АДРЕСА_1 в арешті.

Отже, Московським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) допущено протиправну бездіяльність щодо не зняття арешту та оголошення заборони на його відчуження з нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), що належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений постановою Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 41893114 від 25.02.2014 року.

З огляду на викладене, суд для ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження з нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), що належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений постановою Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 41893114 від 25.02.2014 року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду з однією позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню на його користь у розмірі 908,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не зняття арешту та оголошення заборони на його відчуження з нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), що належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений постановою Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 41893114 від 25.02.2014 року.

Зобов`язати Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження з нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), що належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений постановою Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 41893114 від 25.02.2014 року.

Стягнути з Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 34952461, 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.