Постанова № 10628522, 02.10.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2007 р.Справа № 11/141-07-3910

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Поліщук Л.В., Тофана В.М.

при секретарі судового засідання Бритавська Ю.С.

за участю представників сторін у судовому засіданні 28.08.2007р.:

від позивача Головко Д.В. за довіреністю від 01.10.2006р. №02/10-06

від відповідачів Шинкаренко Ю.В. за довіреністю від 15.09.2005р. №409 (представник від Одеської залізниці); від ТОВ „Барс Інвест” –не з’явився

за участю представників сторін у судовому засіданні 02.10.2007р.:

від позивача не з’явився

від відповідачів Кірічек С.В. за довіреністю від 13.11.2006р. №430 (представник від Одеської залізниці); від ТОВ „Барс Інвест” –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо”

на рішення господарського суду Одеської області від 16 липня 2007 року

у справі №11/141-07-3910

за позовом Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо”

до відповідачів 1) Одеської залізниці;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест”

про стягнення 2258,04 грн., -

В С Т А Н О В И В:

          ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” поданий до господарського суду Одеської області позов про стягнення з Одеської залізниці та ТОВ „Барс Інвест” вартості недостачі вугілля в сумі 2258,04 грн. з урахуванням ступеню вини кожного у відсотках відповідно 75% (1693,53 грн.) з Одеської залізниці та 25% (564,51 грн.) з ТОВ „Барс Інвест”.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 16 липня 2007 року у справі №11/141-07-3910 (суддя Власова С.Г.) позов ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” задоволений частково. З Одеської залізниці на користь ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” стягнуто 1693,53 грн. вартості нестачі вантажу, 76,50 грн. державного мита, 88,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. ТОВ „Барс Інвест” звільнено від відповідальності. В решті позовних вимог відмовлено.

          Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог п.п.5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001р. відправником вантажу (ТОВ „Барс Інвест”) нанесено захисне маркування (вапно) для забезпечення збереження вугілля, а відтак, підстави для його відповідальності відсутні. Перевізник (Одеська залізниця), навпаки, не довів суду відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні, а відтак, позовні вимоги ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” підлягають задоволенню частково, в частині 1693,53 грн. згідно ст.ст.110,113-115 Статуту Залізниць України.

          Позивач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з посиланням при цьому на те, що суд першої інстанції не з’ясував у повному обсязі всіх обставин справи, а також не вірно застосував норми матеріального і процесуального права.

          Так, згідно доводів позивача, судом першої інстанції не враховано, що у залізничній накладній №48348603 від 20.03.2007р. та у комерційному акті АЯ №586542/15 від 02.04.2007р. відсутні відомості про застосування відправником механізованих установок або інших пристроїв для розрівнювання та ущільнення вантажу. Такі заходи відправник повинен був вжити відповідно до вимог п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. Саме неправильне розміщення та закріплення вантажу відправником призвело до нестачі вантажу. Разом з тим, перевізник фактично не проконтролював правильність розміщення та закріплення вантажу, не перевірив правильність даних, зазначених відправником у залізничній накладній та прийняв до перевезення вагон, який завантажено з порушенням вимог Технічних умов та не забезпечив схоронність переданого відправником до перевезення вантажу, про що свідчать поглиблення у вагоні. Також позивач вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що у разі задоволення позову у повному обсязі за рахунок відповідача (Одеська залізниця), суд вийде за межі позовних вимог.

          Представник від Одеської залізниці (відповідач-1) також із рішенням суду не згодний, з посиланням при цьому на те, що матеріалами справи встановлений факт несправності вагону в який відправником завантажено вугілля, а тому відповідальність за недостачу вантажу слід покласти як на відправника, так і на перевізника.

          Представник від ТОВ „Барс Інвест” (відповідач-2) про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, але у судове засідання не з’явився, що не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

          Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на таке.

Із матеріалів справи випливає, що зі станції Щотове Донецької залізниці 28.03.2007р. ТОВ „Барс Інвест” у напіввагоні №67880781 відправлено на адресу ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” (станція Цюрупинськ Одеської залізниці) 69 тон антрациту /АС/, що підтверджується залізничною накладною №48348603 (а.с.10). Згідно з цією залізничною накладною, антрацит завантажений засобами відправника (ТОВ „Барс Інвест”) навалом, нижче бортів, у вологому стані. Вантаж розміщено і закріплено згідно з Р.1 гл.1 параг.3,5; Р.2 параг.3-5, Р.4 Технічних умов правильно. Вантаж маркований вапном. Маса вантажу визначена вантажовідправником за обміром.

При перевезенні вантажу, на станції Апостолово 01.04.2007р. складений акт загальної форми №43, згідно з яким, „виявлено завантаження нижче бортів 50 см, окрім поглиблень над 6-7 люком по ходу потягу довжина 260 см ширина 250 см, поглиблення 100 см. Ліворуч ходу потягу під 7 люком шкварневої балки наявна щілина шириною 5 см, довжиною 60 см, яку зовні закладено паклею. На момент огляду теча вантажу відсутня” (а.с.32).

02.04.2007р. станцією Херсон складений акт про технічний стан вагону №10 та комерційний акт серії АЯ 586542/15 (а.с.11,33).

Акт про технічний стан вагону свідчить про виявлені несправності вагону, а саме „під 7 люком шкворневої балки є щілина шириною 5 см довжиною 60 см, яка закладена паклею. 7 люк деформований по старому”. „Люк деформований в процесі експлуатації по старому від вантажів, що перевозилися раніше.” „Вагон технічно несправний. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник міг бачити”.

Згідно з комерційним актом при комісійному перевантаженні вагону № 67880781 на 150 тонних вагах по документу зазначено вантаж антрацит завантажений нижче бортів у вологому стані, маса вантажу виявлена за обміром, тобто в порушення Правил перевезення вантажів ч.1 Р.2 параг.7 „Вантажі, що перевозяться навалом та насипом, маса вантажів визначається зважуванням на вагонних вагах”. Брутто 90400 кг, тара з бруса 21400 кг, нетто 69000 кг, фактично виявилося брутто 82950 кг, тара з бруса 21400 кг, нетто 61550 кг, тобто менше документа на 7450 кг. Завантаження у вагоні нижче бортів на 50 см, окрім поглиблення, над 6-7 люками є поглиблення довжиною 260 см, шириною 250 см, глибиною 100 см, під 7 люком шкварневої балки є щілина шириною 5 см, довжиною 60 см, закладена зовні паклею. Течі вантажу на момент перевантаження не було. Вантаж маркований вапном, окрім поглиблення. Вагон прибув у технічному відношенні згідно технічного акту несправний, у комерційному відношенні згідно акту загальної форми станції Апостолово №43 від 01.04.2007р. При вагонному листі ст. Щотово Донецької залізниці.

Кількість і вартість відправленого вантажу позивач належним чином підтвердив рахунком-фактурою від 28.03.2007р. №206 та платіжними дорученнями (а.с.19-21), згідно з якими вартість однієї тони вугілля складає 310 грн. без ПДВ (372 грн. з ПДВ). Розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем із врахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення у розмірі 2% становить 2258,04 грн. (7450 кг –1380 кг (2% від 69000 кг)=6070 кг х 0,372 грн.)

Таким чином матеріалами справи встановлені обставини щодо недостачі вантажу, технічної несправності вагону та обставини щодо наявності ознак втрати вантажу при його перевезенні (поглиблення на вугіллі та порушення захисного маркування). Такі обставини в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України є підставою для відповідальності перевізника за недостачу вантажу.

Водночас апеляційний господарський суд вважає, що встановлені обставини справи стосовно технічної несправності вагону є підставою для відповідальності також й відправника вантажу.

Так, в акті про технічний стан вагону від 02.04.2007р. №10 встановлено, що вантажовідправник міг бачити несправність 7 люку, який деформований в процесі експлуатації по старому від вантажів, що перевозилися раніше, та втрата вантажу від такої несправності є можливою.

Тобто, зазначений акт свідчить, що встановлені несправності вагону могли бути виявлені відправником до завантаження вугілля, не виникли під час транспортування вантажу, не були прихованими, а тому відправник повинен був відмовитися від використання технічно несправного вагону. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату вантажу покладається на відправника.

Аналогічні положення щодо відповідальності відправника за недостачу вантажу у випадку наявності технічної несправності вагону містяться і у п.3.9. Роз’яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.

Таким чином висновок суду першої інстанції про відсутність вини вантажовідправника у недостачі вугілля не відповідає обставинам справи, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Оскільки встановленими обставинами справи підтверджується вина у недостачі вугілля як вантажовідправника, так і перевізника, то відповідальність за цю недостачу слід покласти на обох відповідачів у справі з урахуванням ступеню вини кожного у відсотках відповідно 50% (1129,02 грн.) з Одеської залізниці та 50% (1129,02 грн.) з ТОВ „Барс Інвест”.

На підставі ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звідси апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо задоволення апеляційної скарги позивача.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 16 липня 2007 року у справі №11/141-07-3910 скасувати.

3.Позов ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” задовольнити.

4.Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” (73000, м. Херсон, вул. Маяковського,9, р/рахунок 26004047270301 в ХФ АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 352372) вартість недостачі вантажу в сумі 1129,02 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 51 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 59 грн.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест” (91011, м. Луганськ, вул. Сосюри,137, код ЄДРПОУ 32201868) на користь ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” (73000, м. Херсон, вул. Маяковського,9, р/рахунок 26004047270301 в ХФ АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 352372) вартість недостачі вантажу в сумі 1129,02 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 51 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 59 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.О. Журавльов

Судді Л.В. Поліщук

В.М. Тофан