Рішення № 10628320, 23.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 року                                                                      Справа №02/1195

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О.В., за участю представників: позивача: Драченко В.С. –за довіреністю, відповідача: не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до відкритого акціонерного товариства «Санаторій Аквадар»

про стягнення 97 261 грн. 14 коп.,

                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 97261 грн. 14 коп., в тому числі 48067 грн. боргу за виконанні позивачем роботи по капітальному ремонту площадки біля санаторію «Аквадар», 17443 грн. 22 коп. індексу інфляції, 3607 грн. 93 коп. три проценти річних, 28143 грн. 25 коп. пені відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 12/11 від 10 жовтня 2008 року за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті вартості виконаних робіт.

22.07.2010 до суду надійшла телеграма, в якій відповідач просить відкласти розгляд справи в зв’язку з відпусткою представника та неможливістю інших осіб представляти інтереси в суді через недостатність знань щодо захисту прав у судовому процесі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи в зв’язку з тим, що відповідач не надав докази про перебування представника у відпустці, представник відповідача повторно не з’явився у судове засідання з тих же підстав, що зазначені в телеграмі від 01.07.2010 року, не подав відзив на позовні вимоги, що свідчить про затягування розгляду справи та ухилення від виконання зобов’язань вже понад 1,5 роки; представник підтримав позовні вимоги у заявленій сумі, просив задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак повторно не направив свого представника у судове засідання. У попереднє засідання 08.07.2010 відповідач надіслав аналогічну телеграму із клопотанням про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом та суд попередив відповідача про можливість розгляду справи за відсутності представника за наявними матеріалами. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, виходячи із того, що стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа, представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником підприємства, чи керівник особисто, суд не викликав у засідання конкретного представника, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.           

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

          ВАТ «Санаторій Аквадар»(Замовник по договору, відповідач по справі) в особі генерального директора Онищук В.О., що діє на підставі Статуту, та ДП «Черкаський облавтодор»в особі начальника філії «Маньківський райавтодор»Северина О.Ф. (Підрядник по договору, позивач у справі), який діє на підставі Довіреності № 04/10 від 02.01.2008 року, уклали договір підряду №12/11 від 10 жовтня 2008 року, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов договору виконання своїми силами і засобами капітальний ремонт площадки біля санаторію «Аквадар».           

В п.п. 2.1. п. 2 договору вказано, що строки виконання робіт по капітальному ремонту площадки біля санаторію «Аквадар»визначені на жовтень 2008 року.

Відповідно до п.3.1 Договору Договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід’ємною частиною Договору, у відповідності з положеннями чинних ДБН та ВБН, є динамічна і складає 90 067 грн. Уточнення динамічної договірної ціни буде здійснюватися за фактичними витратами підрядника.

Відповідно до умов вказаного договору позивач виконав замовлені роботи і здав їх, а відповідач прийняв, про що сторони підписали Акт приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за жовтень 2008 року на суму 90 067 грн. Вказаний Акт та Довідка підписані повноважними представниками сторін, скріплені їх печатками, знаходяться у матеріалах справи. На них відсутні будь-які зауваження чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт, вказаних у акті, чи щодо їх якості. Оригінали договору підряду, акта ф. № КБ-2в, довідки форми № КБ-3, договірної ціни, локального кошторису оглянуті у судовому засіданні.

Відповідач розрахувався із позивачем частково в сумі 42000 грн. протягом вересня 2009 - січня 2010 року, залишок боргу відповідача складає 48 067 грн. Вказана сума підтверджена у акті звірки розрахунків за 01.01.2009 –03.06.2010, підписаному сторонами, тобто, вказана сума боргу відповідача обліковується по балансах обох підприємств.

Згідно п. 6.2 договору розрахунки здійснюються протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт та витрат.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписом частини 3 статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як заявлено позивачем та не спростовано відповідачем, останній розрахувався із позивачем за роботи, прийняті по акту за жовтень 2008 року, не в повній сумі, останній платіж перерахував у січні 2010 року в сумі 20000 грн., в подальшому сплата коштів не здійснювалася. Залишок боргу відповідача складає 48067 грн.

Виходячи із умови пункту 6.2. договору та враховуючи, що на Акті і Довідці за жовтень 2008 року не вказана дата підписання, суд приходить до висновку, що слід вважати названі документи підписаними 31 жовтня 2008 року, тому термін оплати вартості прийнятих відповідачем робіт –не пізніше 07 листопада 2008 року.

Як вбачається, відповідач у вказаний термін роботи не оплатив, тому вимога позивача про стягнення із відповідача боргу в сумі 48 067 грн. є законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Суд вважає правомірною та такою, що підлягає до задоволення, вимогу позивача про стягнення з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, трьох процентів річних в сумі 3607 грн. 93 коп. за прострочення розрахунку в період з 08.11.2008 року по 07.06.2010 року, із врахуванням зменшення суми боргу на кожну дату. Однак, вимога позивача про стягнення встановленого індексу інфляції підлягає до часткового задоволення в сумі 16 140 грн. 61 коп. за період з листопада 2008 по травень 2010 року, з огляду на те, що позивачем допущена помилка у розрахунку індексу інфляції за період з 29.01. по 07.06.2010, оскільки на залишок боргу в сумі 48067 грн. правомірним є нарахування індексу інфляції за період прострочення сплати з лютого по травень 2010 року.

Згідно п. 7.7 Договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт Замовник сплачує підряднику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент оплати, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України (далі –ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до статті 231 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За приписом частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товару (робіт, послуг).                               

Позивачем доведено та відповідачем не спростовано факт невиконання останнім своїх зобов’язань по договору, тому вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені є законною. Однак, позивачем невірно виконано розрахунок суми пені, належної до стягнення з відповідача. Нарахування пені позивач здійснив за період з 08.11.2008 року по 07.06.2010 року. Згідно з пунктом 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, тобто, правомірним є нарахування пені лише по 07 травня 2009 року. Тому вимога позивача про стягнення пені підлягає до часткового задоволення в сумі 10717 грн. 07 коп.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 785 грн. 33 коп. та 190 грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути із відкритого акціонерного товариства «Санаторій Аквадар»(20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Лісова, 1, ідентифікаційний код 21361759) на користь дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, ідентифікаційний код 31141625) борг в сумі 48067 грн., 3607 грн. 93 коп. три проценти річних, 16 140 грн. 61 коп. індексу інфляції, 10717 грн. 07 коп. пені, 785 грн. 33 коп. витрат на сплату державного мита, 190 грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

           Рішення підписане суддею 28.07.2010.