Ухвала суду № 106282418, 14.09.2022, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2729/20

Провадження № 1-кп/345/103/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2022 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря Баран В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотання прокурорапро продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюу кримінальномупровадженівідносно ОСОБА_1 ,який обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочинів,передбачених ч.2ст.15,ч.3ст.186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю прокурора Хомика О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Синишина П.Є.,

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.15,ч.3ст.186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час судового засідання відносно ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 25.09.2022 включно.

14.09.2022 у судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою терміном на 60 днів. Клопотання обгрунтовує ризиками, зазначеними у ньому, та посилається на матеріали кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Синишин П.Є. заперечив проти продовження строку тримання під вартою та просив обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації обвинуваченого. Вважає, що немає підстав для обрання найсуворішого запобіжного заходу, оскільки ризики є непідтвердженими. Прокурор постійно вказує на ті самі ризики, хоча вони не можуть бути постійно однаковими. ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації, міцні соціальні зав`язки. Також просив у випадку визначення застави зменшити її розмір до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки раніше визначений розмір застави є непосильним для обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід.

Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) календарних днів з визначеним розміром застави відповідно до ухвали суду від 30.12.2021 у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500,00 гривень. Востаннє, ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.07.2022 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) календарних днів з раніше визначеним розміром застави до 25.09.2022 включно (т. 3 а.п. 185-187).

У зв`язку з тим, що судовий розгляд кримінального провадження на даний час триває, а строк дії обраного запобіжного заходу закінчується, то за клопотанням прокурора на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор,посилаючись навагомість доказівобвинувачення ОСОБА_1 ,якого обвинуваченоу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.15,ч.3ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, оскільки вказані учасники процесу ще не допитані, також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду корисливих кримінальних правопорушень, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підставне, а тому обвинуваченому ОСОБА_1 термін обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк 60 днів з 14.09.2022 до 12.11.2022 включно.

При цьому суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом частини 3 цієї статті до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно зі ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, що обумовлює наявність певних особливостей. Зокрема, на стадії судового розгляду кримінального провадження, такий стандарт доказування як «обґрунтована підозра» втрачає свою актуальність і при оцінці доказів повинен бути застосований критерій доведеності «поза розумним сумнівом», який випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Однак, цей критерій може бути застосований тільки під час ухвалення остаточного судового рішення, яким буде розглянуто по суті та вирішено питання про визнання особи винною у вчиненні злочину та призначення їй покарання. Намагання надати оцінку доказам, які були досліджені в результаті судового розгляду кримінального провадження до ухвалення остаточного судового рішення, може бути визнано сторонами, як ознака упередженості суду та визнана правовою підставою для відводу складу суду.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох корисливих злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, зокрема, на строк від 4 до 8 років за ч. 3 ст. 186 КК України, наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а зокрема, встановлено ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177КПКУкраїни стверджує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі в та, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

На підтвердження наявності ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177КПК України є те, що обвинувачений, може впливати на свідків та потерпілих, частина з яких ще не допитана судом, схиляючи до надання неправдивих показів на його користь.

На підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177КПКУкраїни є те, що ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу для існування, неодружений, обвинувачується у вчиненні декількох корисливих злочинів, а тому може продовжити злочинну діяльність.

Обставини по даному кримінальному провадженні з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і цілодобового домашнього арешту, про який просить сторона захисту, так як такі не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При цьому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як про те клопоче сторона захисту, хоча і накладатиме на обвинуваченого менше обмежень та менший рівень страждання та труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, все одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики ЄСПЛ, однак домашній арешт на думку судді не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та нівелювати встановлені ризики, а відтак і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Розглядаючи таку можливість, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованих обвинуваченому злочинів і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення умисних тяжких злочинів, суддя вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

За наведених обставин, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеною заставою у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500,00 гривень, оскільки, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин інкримінованих йому діянь, саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначеним розміром застави відповідно до ухвали суду від 30.12.2021 у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500,00 гривень, терміном на 60 (шістдесят) календарних днів до 12.11.2022 включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№ 12), та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 16.09.2022 о 13:30 годині.

Суддя: