Рішення № 10628235, 20.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р. Справа № 42/165-10

вх. № 5221/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Поляков О.М. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Еліт", м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Караван будівельний Харків", м. Харків

про стягнення 251581,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Еліт", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Караван будівельний Харків", про стягнення заборгованості за договором № 328/06-09РХ від 01.06.2009р. у сумі 251581,47 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення суми, в якій зазначає, що відповідач в рахунок оплати за отриманий товар поставив на його адресу інший товар на загальну суму 61223,66 грн., у зв'язку з чим залишок заборгованості складає 190357,81 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає уточнення позивача до розгляду.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду отримана відповідачем 08.07.2010р.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що нез'явлення відповідача в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи, у зв’язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

01 червня 2009 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" був укладений Договір № 328/06-09РХ (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався доставляти та передавати на умовах та у встановлені Договором строки непродовольчу продукцію у власність відповідача, а відповідач зобов'язався приймати товари у власність та оплачувати його вартість на умовах Договору.

Як зазначає позивач, на виконання Договору в період з 10 червня 2009 року по 25 грудня 2009 року ним відповідачу були здійснені поставки товару на загальну суму 944 229,43 грн.

За період з 03 липня 2009 року по 31 березня 2010 року відповідач частково оплатив отриманий товар на загальну суму 562 980,68 грн. 19 березня 2010 року за накладною повернення постачальнику № 14581 частина поставленого товару на суму 129 677,28 грн. була повернута. При цьому виявився частково оплаченим на суму 26 310,03 грн. товар, поставлений за накладною №РН-0000394 від 09 жовтня 2009 року.

Не оплачений повністю товар за накладними № РН-0000395 від 09 жовтня 2009 року на суму 25 812,00 грн., № РН-0000523 від 13 листопада 2009 року на суму 59 424,30 грн., № РН-0000524 від 13 листопада 2009 року на суму 3 888,00 грн., № РН-0000569 від 27 листопада 2009 року на суму 46 115,00 грн., № РН-0000609 від 11 грудня 2009 року на суму 32 143,00 грн., № РН-0000631 від 17 грудня 2009 року на суму 25 134,00 грн., № РН-0000664 від 25 грудня 2009 року на суму 54617,20 грн., копії зазначених видаткових накладних надані до матеріалів справи.

Відповідно до п.7.1 Договору строк оплати товару визначається у пункті 3 Угоди про умови, а згідно пункту 3 Угоди про умови, яка підписана сторонами строк платежу визначається потягом 7 днів з дня продажу товару.

12 травня 2010 року на адресу відповідача був направлений лист (Вих. № 675-000 від 05 травня 2010 року) з вимогою оплатити поставлений товар. Разом з листом відповідачу були направлені рахунок-фактура № СФ-0000186 від 05 травня 2010 року на оплату поставленого товару на суму 251581,47 грн., а також Акт звірки розрахунків станом на 30 квітня 2010 року. Вказаний лист отриманий відповідачем 14 травня 2010 року.

Станом на 31 травня 2010 року заборгованість була несплачена.

Позивачем до матеріалів справи надана копія видаткової накладної № 1752452 від 17.06.2010р., з якої вбачається, що відповідач поставив на адресу позивача товар на загальну суму 61223,66 грн., що було зараховано в рахунок оплати заборгованості.

Згідно ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином на момент розгляду справи по суті заборгованість відповідача складає 190357,81 грн.

Враховуючи знаходження товару на реалізації у відповідача протягом тривалого часу, позивач вважає, що у відповідача виник обов'язок щодо оплати такого товару.

Суд зазначає, що відповідно до п.2 ст. 713 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або це випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а ч.2. ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт отримання відповідачем товару від позивача підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, доказів поставки на адресу відповідача неякісного товару суду не надано, доказів оплати або повернення позивачу товару суду не надано, також суду не надано доказів знаходження товару на реалізації у відповідача до теперішнього часу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 190357,87 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно положень ч.2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що часткове погашення заборгованості було здійснено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати, понесені позивачем при поданні позову в повному обсязі, тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 2515,82 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Харків" (61168 м. Харків, вул. Героїв Праці, буд.7, код 34859030, р/р 26006065159900 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт” (Юридична адреса: 49104, м. Дніпропетровськ, вул. Закарпатська, 14, поштова адреса: 49026 м. Дніпропетровськ, а/с 1709, код 32713956, р/р 26002230081 в Райффайзен банк Аваль м.Київ МФО 380805) заборгованість у сумі 190357,81 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2515,82 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 26.07.2010р.