Рішення № 10628034, 22.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2010 р.Справа № 12/57-891 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом приватного малого підприємства "Тирас", вул. Живова, 32, м. Тернопіль,46008

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", вул. Наливайка, 33, смт. Товсте, Заліщицького району, Тернопільської області,48630

За участю представників сторін від:

позивача: Сідий С.В. –представник (довіреність);

відповідача: не з'явився.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Суть справи:

Приватне мале підприємство "Тирас" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" 819962грн.12коп. –боргу за отриману продукцію по накладних згідно договорів купівлі-продажу.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений, за адресою, зазначеною в витязі Головного управління статистики у Тернопільській області з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №31-27 від 18.05.2010р., а саме: вул. Наливайка, 33, смт. Товсте, Заліщицького району, Тернопільської області, проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

17 березня 2008р. між приватним малим підприємством "Тирас", як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба", як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу № ДГ-1/66 (далі –Договір ДГ- 1/66), у відповідності до умов якого продавець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність Покупцю насіння ячменю ярого сорту "Джерзей" І реп. протруєного, а Покупець, в свою чергу, зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у накладній або рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу.

Згідно п. 3.2. Договору загальна вартість насіння, що поставляється за Договором, складає 450450,00 грн.

Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, підприємство згідно видаткових накладних № РН-0000291 від 25.03.08р. та № РН-0000247 від 01.04.08р. передало, а відповідач через уповноваженого представника, який діяв на підставі довіреності серії ЯОР №586335 від 19.03.08р., прийняв зазначений у накладних товар (насіння ячменю в кількості 143,0 тонни) на загальну суму 450450,00грн..

Умовами укладеного договору сторони також визначили порядок проведення розрахунків за відпущений Товар. Так, у відповідності до п.п. 2.2, 3.3 Договору розрахунки за даним Договором проводяться згідно рахунку Продавця та здійснюються в грошовій формі. Покупець зобов’язаний розрахуватися з Продавцем за вартість насіння згідно виставленого рахунку не пізніше 20.08.2008р.

24 березня 2008р. між приватним малим підприємством "Тирас", як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба", як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу № ДГ-01/104 (далі –Договір ДГ - 01/104), у відповідності до умов якого продавець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність Покупцю насіння ячменю ярого сорту "Себастьян" Еліта –виробництва Чехії, а Покупець, в свою чергу, зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у накладній або рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу.

Згідно п. 3.2. Договору загальна вартість насіння, що поставляється за Договором, складає 198000,00 грн.

Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, підприємство згідно видатковій накладній № РН-0000278 від 24.03.08р. передало, а відповідач через уповноваженого представника, який діяв на підставі довіреності серії ЯОР №586338 від 24.03.08р., прийняв зазначений у накладних товар (насіння ячменю в кількості 20,0 тонн) на загальну суму 198000,00грн..

Умовами укладеного договору сторони також визначили порядок проведення розрахунків за відпущений Товар. Так, у відповідності до п.п. 2.2, 3.3 Договору розрахунки за даним Договором проводяться згідно рахунку Продавця та здійснюються в грошовій формі. Покупець зобов’язаний розрахуватися з Продавцем за вартість насіння згідно виставленого рахунку не пізніше 20.08.2008р.

01 квітня 2008р. між приватним малим підприємством "Тирас", як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба", як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу № ДГ-01/110 (далі –Договір ДГ- 01/110), у відповідності до умов якого продавець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність Покупцю насіння вівса сорту "Абель" Еліта- виробництва Чехії, а Покупець, в свою чергу, зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у накладній або рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу.

Згідно п. 3.2. Договору загальна вартість насіння, що поставляється за Договором, складає 42630,00 грн.

Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, підприємство згідно видатковій накладній № РН-0000297 від 01.04.08р. передало, а відповідач через уповноваженого представника, який діяв на підставі довіреності серії ЯОР №586348 від 28.03.08р., прийняв зазначений у накладних товар (насіння вівса в кількості 5,0 тонн) на загальну суму 42630,00грн..

Умовами укладеного договору сторони також визначили порядок проведення розрахунків за відпущений Товар. Так, у відповідності до п.п. 2.2, 3.3 Договору розрахунки за даним Договором проводяться згідно рахунку Продавця та здійснюються в грошовій формі. Покупець зобов’язаний розрахуватися з Продавцем за вартість насіння згідно виставленого рахунку до 10.08.2008р.

07 травня 2008р. між приватним малим підприємством "Тирас", як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба", як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу № ДГ-01/120 (далі –Договір ДГ- 01/120), у відповідності до умов якого продавець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність Покупцю насіння овочевих культур –виробництва Чехії, а Покупець, в свою чергу, зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у накладній або рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу.

Згідно п. 3.2. Договору загальна вартість насіння, що поставляється за Договором, складає 14129,89 грн.

Як стверджує позивач, на виконання умов укладеного Договору, підприємство згідно видатковій накладній № РН-0000365 від 07.05.08р. передало, а відповідач через уповноваженого представника, прийняв зазначений у накладній товар (насіння овочевих культур) на загальну суму 14129,89грн..

Умовами укладеного договору сторони також визначили порядок проведення розрахунків за відпущений Товар. Так, у відповідності до п.п. 2.2, 3.3 Договору розрахунки за даним Договором проводяться згідно рахунку Продавця та здійснюються в грошовій формі. Покупець зобов’язаний розрахуватися з Продавцем за вартість насіння згідно виставленого рахунку до 20.08.2008р.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою правочини, вчинені сторонами у справі, є договорами купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем не надано суду рахунків, виставлених відповідачу відповідно до умов п. 2.2. договорів, проте, оскільки сторонами у вищезазначених договорах встановлено строк виконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару, беручи до уваги приписи ст. 530 ЦК України, які передбачають, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, відповідач зобов’язаний виконати умови договору щодо проведення розрахунків за отриманий товар незалежно від отримання рахунку на його оплату.

Також, на підставі усної домовленості позивач по накладних №РН-0000303 та №РН-0000304 від 18.04.2009р. через представника відповідача згідно виданої довіреності №19 від 01.04.2009р. поставив останньому продукцію (ячмінь) на загальну суму 423400,00грн., згодом підприємство по видатковій накладній № РН-0000571 від 17.10.08р. передало, а відповідач через уповноваженого представника, який діяв на підставі довіреності серії ЯОР №586391 від 17.10.08р., прийняв зазначений у накладній товар (насіння озимого ячменю сорту "Луран" Еліта- виробництва Чехії) на загальну суму 37537,50грн..

Оскільки сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.

Як слідує з матеріалів справи, позивач 11.05.2010р. звернувся до відповідача з вимогою про плату боргу за поставлений товар, в тому числі по накладним РН-0000303 та №РН-0000304 від 18.04.2009р., № РН-0000571 від 17.10.08р., тому строк виконання зобов’язань відповідача по оплаті товару згідно даних накладних відповідно до приписів ст. 530 ЦК України є таким, що настав з 21.05.2010р. (з врахуванням строку пошто пробігу - 3 дні).

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, позивачем на виконання вищезазначених договорів купівлі- продажу та на підставі усної домовленості по накладним поставлено товару на загальну суму 1 166 147,39грн.

Відповідно до приписів ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Позивач стверджує, що ТзОВ "Дружба" свої зобов’язання по оплаті отриманого товару на виконання вищезазначених договорів купівлі- продажу та на підставі усної домовленості по накладним в повному обсязі не виконало, при цьому зобов’язання з оплати товару поставленого згідно договору №ДГ-1/66 (на суму 450450,00грн.), враховуючи звернення позивача до відповідача з заявою про зарахування однорідних зустрічних вимог відповідно до приписів ст. 601 ЦК України, припинені частково в сумі 346185,27грн., відповідач порушив свої зобов’язання, не провівши повної оплати за отриманий товар, внаслідок чого, станом на день заявлення позову борг останнього становить 819962,12грн., які позивач просить суд стягнути в примусовому порядку.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі про оплату товару, отриманого на виконання укладених між сторонами договорів та на підставі усної домовленості по вищезазначених накладних суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 819962,12грн.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, Цивільного кодексу України та ст.ст.33.34 ГПК України позов підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.

          Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити.

2.          Стягнути з фізичної сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", вул. Наливайка, 33, смт. Товсте, Заліщицького району, Тернопільської області, код 30910517, на користь приватного малого підприємства "Тирас", вул. Живова, 32, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14049910, 819962грн. 12коп. боргу, 8199грн.62коп витрат по сплаті державного мита, 236 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 24 червня 2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя