Рішення № 10627897, 05.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2010 р.Справа № 4/23-330

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 с. Кротошин, Пустомитівського району, Львівської області.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" вул. Б. Хмельницького, 21А/1, м. Тернопіль

про стягнення 7 902 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

позивача: представник - Олійник О.В. (довіреність № 1587 від 22.04.2010 р.).

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: підприємець - ОСОБА_3 (свідоцтво НОМЕР_3 від 03.01.03 р.).

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" вул. Б. Хмельницького, 21А/1, м. Тернопіль про cтягнення 7 902 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 15.04.2010р. до участі у справі №4/23-330 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Суб'єкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_3 (с. Кротошин, Пустомитівський район, Львівська область, ідент. код НОМЕР_1).

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 05.05.2010р. позовні вимоги підтримав та подав супровідний лист № 41 від 30.04.2010р., яким долучив до матеріалів справи докази надіслання копії позовної заяви третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (квитанцію № 7110 від 29.04.2010р. та опис вкладень в цінний лист).

В цьому ж судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача подала пояснення № 12 від 03.05.2010р. щодо позовної заяви, яким підтвердила існування між нею та позивачем договору № 106/08 від 23.07.2008р. про надання послуг перевезення вантажу в міжнародному сполученні автомобільним транспортом за маршрутом Німеччина - Україна, м. Тернопіль транспортним засобом МАН НОМЕР_4, а також те, що вантаж доставлено нею на адресу вантажоотримувача у терміни і на умовах, зазначених в міжнародній товарно-транспортній накладній СМR - ТзОВ "Компанія ЛАН". Крім цього, СПД ФО ОСОБА_3 повідомила, що відповідно до умов договору позивач зобов'язався сплатити їй плату за перевезення у розмірі 56 300 грн. 00 коп., проте ці кошти вона не отримала, оскільки із ФОП ОСОБА_1 не розрахувався вантажоотримувач - власник вантажу ТзОВ "Компанія ЛАН", а також про те, що договірних відносин з ТзОВ "Компанія ЛАН" у неї по зазначеному перевезенню не було, відповідно кошти за виконане перевезення вона від нього не отримувала.

Відповідач відзив на позов суду не подав, участь уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою від 15.04.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № б/н, вручене представнику відповідача 26.04.2010р.

Розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладався до 15.04.2010р. та 05.05.2010р. з метою залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі та прийняти участь у її розгляді.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, господарський суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову. При цьому суд виходив із такого:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 23.07.2008р. між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - Перевізник) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія ЛАН” (надалі - Замовник) було укладено договір про надання транспортних послуг № 106/08 (надалі Договір), згідно з умовами якого Перевізник зобовязався надати Замовнику послуги по перевезенню автомашиною MAN НОМЕР_4 с/г техніки по маршруту Німеччина Україна. Загальна вартість контракту складає 57300 грн. 00 коп. (п. 1.1 Договору);

- оплату отриманих послуг замовник зобовязався провести у момент початку розмитнення (п. 2.2 Договору);

- на виконання умов Договору відповідачу були надані транспортні послуги по перевезенню автомашиною MAN НОМЕР_4 по маршруту Харзевінкель (D) Тернопільська обл. (UA) на суму 57300 грн. 00 коп., що підтверджується копією акту виконаних робіт № 106/08 від 29.07.2008р., підписаним представниками сторін та скріпленим відтисками їх печаток і копією міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 30.07.2008р. із відтисками печатки Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ЛАН” та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, залученої до перевезення СПД ФО ОСОБА_1 (експедитором відповідно до своєї основної господарської діяльності згідно ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність") на підставі договору № 106/08 від 23.07.2008р. про надання транспортних послуг, на виконання умов якого СПД ФО ОСОБА_3 (Перевізник) здійснив перевезення автомашиною MAN НОМЕР_4 с/г техніки по маршруту Німеччина Україна, вартість яких складає 56300 грн. 00 коп.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору транспортного експедирування, згідно якого та в силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу, а клієнт зобовязується оплатити за них.

Згідно ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Законодавство про транспортне експедирування будується на принципі виконання експедиторних послуг за рахунок клієнта, але порядок авансування чи фінансування клієнтом експедитора не регламентується, тому враховуючи, що ціна договору про надання транспортних послуг, укладеного між сторонами у справі, встановлена ними, тому така умова договору є суттєвою, що відповідає нормам Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

У відповідності до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач свої зобовязання по договору про надання транспортних послуг № 106/08 від 23.07.2008р., належним чином та у встановлений строк не виконав, а провів лише часткову їх оплату в сумі 49 398 грн. 00 коп. (згідно копій банківських виписок від 05.11.2008р. на суму 25000 грн. 00 коп. та від 13.11.2008р. на суму 24398 грн. 00 коп.), допустивши заборгованість перед позивачем станом на 03.03.2010р. (дата звернення до суду) в розмірі 7 902 грн. 00 коп.

Надіслана позивачем, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, вимога № 84 від 22.06.2009р. на суму 57300 грн. 00 коп. залишена відповідачем без задоволення.

В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої суми позову чи заперечень з цього приводу, а тому вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ЛАН”, вул. Б.Хмельницького, 21А/1, м. Тернопіль 7 902 грн. 00 коп. боргу підлягають до задоволення як такі, що доведені у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956р.), господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" вул. Б. Хмельницького, 21А/1, м. Тернопіль, ідент. код 32941987:

- на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2 7 902 (сім тисяч дев'ятсот дві) грн. 00 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "19" 05 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя