Рішення № 10627867, 30.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2010 р.Справа № 9/2-323 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" бульв. Т. Шевченка, 18, м.Київ 1,01001 в особі Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", а саме Цеху телекомунікаційних послуг №11 вул. Шевченка, 23, м. Монастириська, Монастириський район, Тернопільська область,48300

до відповідача Монастириської районної державної адміністрації вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Монастириський район, 48300           

про cтягнення заборгованості в сумі 5 613 грн. 86 коп.

За участю представників сторін:

          позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", бульв. Т. Шевченка, 18, м.Київ 1, (далі по тексту –ВАТ "Укртелеком") в особі Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", а саме Цеху телекомунікаційних послуг №11, вул. Шевченка, 23, м. Монастириськ, Монастириський район, Тернопільська областьзвернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Монастириської районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 19, м. Монастириськ, Монастириський район, про стягнення заборгованості в сумі 5 613 грн. 86 коп., з яких: 5 407 грн. 35 коп. сума основного боргу, 183 грн. 29 коп. пеня, 20 грн. 39 коп. втрати від інфляційних процесів, 2 грн. 83 коп. –3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на умови Договору про надання послуг електрозв’язку № 37 від 09.11.2007 р. (далі по тексту –Договір), розрахунки заборгованості за надані послуги, карточку обліку розрахунків за послуги зв’язку, та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи. Стверджує, що в порушення вимог Договору відповідач зобов’язання виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, на яку у відповідності до умов Договору та чинного законодавства нараховані штрафні санкції.

Також, у позовній заяві зазначає, що на адресу відповідача була направлена претензія від 20.11.2009р. № 112 з вимогою сплатити суму заборгованості за надані послуги. Проте, відповідач лише частково оплатив заборгованість, однак, вся сума заборгованості залишається неоплаченою до сьогоднішнього дня. Крім того, подав суду акт звірки розрахунків станом на 01.02.2010р., який підписаний представником позивача та відповідача.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 18.03.2010р. Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, необхідність витребування доказів, з метою правильного і об’єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 4-2,4-3,22 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд відкладав розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України в межах строків передбачених ст. 69 ГПК України ухвалою від 18.03.2010р. на 25.03.2010р., ухвалою від 25.03.2010р. на 08.04.2010р., ухвалою від 08.04.2010р. на 20.04.2010р., та востаннє ухвалою від 20.04.2010р. на 30.04.2010р.          

Представник позивача в судове засідання не з'явився, поряд з цим, до судового засідання подав суду клопотання від 29.04.2010р. № 18-09/568 згідно якого просить суд в частині стягнення 989грн. 01 коп. основного боргу та 115грн. 99 коп. пені провадження у справі припинити, у зв’язку з відсутністю предмета спору, враховуючи часткову сплату боргу відповідачем. Відтак, просить стягнути з відповідача 4 508 грн. 86 коп. з яких : 4 418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 35 коп. основного боргу, 67 (шістдесят сім) грн. 30 коп. пені, 20 (двадцять) грн. 39 коп. втрат від інфляційних процесів, 2 (дві) грн. 83коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також, заявив клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника ВАТ "Укртелеком" у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника 30.04.2010р. на 11 год. 40 хв.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, що підтверджується отриманими ним повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться у матеріалах справи. Разом з тим, згідно надісланого на адресу суду відзиву на позовну заяву №366/02-16 від 15.03.2010р. з позовними вимогами не погоджується. Зазначає, що відповідно до договору про надання послуг електрозвя'зку від 09.11.2007р. №37 Тернопільська філія ВАТ "Укртелеком" в особі цеху електрозв'язку №5 надає послуги електрозв'язку районній державній адміністрації, яка при наявності коштів виконувала умови договору без зауважень. Районною державною адміністрацією у зв’язку з потребою в коштах надіслано бюджетний запит від 07.08.2009р. №1034/02-12 начальникові фінансового управління Монастириської районної державної адміністрації. У даному запиті вказано, що потреба в коштах по КЕКВ-1138 "Послуги зв'язку" становить 23 950 грн., а кошторисом було виділено 11 100 грн. Таке фінансування призвело до виникнення кредиторської заборгованості. Враховуючи викладене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Також, відповідач згідно супровідного листа №508/02-16 від 15.04.2010р. повідомив суд про часткове погашення заборгованості Монастириською районною державною адміністрацією за надані Цехом телекомунікаційних послуг №11 ВАТ "Укртелеком" послуги зв’язку на суму 1 105 грн.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

09.11.2007 р. між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", в особі Цеху електрозв’язку № 5 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", як Підприємством зв’язку, та Монастириською районної державної адміністрацією, як Споживачем, був укладений типовий договір про надання послуг електрозв’язку № 37.

Позивачем підтверджено належним чином повноваження Цеху електрозв’язку № 5 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком" на укладення зазначеного Договору від імені ВАТ "Укртелеком". Зокрема, зазначена компетенція предбачена Положенням про Тернопільську філію ВАТ "Укртелеком" затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ від 16.04.2004р. № 3, а також Положенням про цех електрозв’язку № 5 затвердженого наказом директора Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком" № 272 від 07.10.2004р. та відповідними Довіреностями представленими суду.

Крім того, позивачем подано суду докази, які підтверджують повноваження Цеху телекомунікаційних послуг № 11 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", а саме надано наказ №335 від 19.10.2009 р. "Про зміни організаційної структури Тернопільської філії", відповідно до якого цехи та центри електрозв'язку з 01.01.2010 р. реорганізовано в цехи телекомунікаційних послуг, що має місце у даній справі. Так, цех електрозв'язку № 5, який був стороною за вищезазначеним Договором перейменовано в цех телекомунікаційних послуг № 11.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг згідно якого, в силу ст.ст. 901, 903 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п. 3.2.8 вказаного Договору Споживач зобов’язався вчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до пункту 4.2 договору сторони погодили, що Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою кредитною або авансовою з поданням рахунків системою оплати. Згідно п.п.4.3,4.5,4.6 Споживач повинен вчасно оплачувати за надані послуги. Розрахунок абонплати і за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-га числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг. У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, картки обліку розрахунків, за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2010 р., розрахунку боргу, споживач заборгував по оплаті послуг зв’язку 5 407грн. 35 коп.

Відповідач заперечень проти факту виникнення заборгованості та її розміру суду не надав. Крім того, позивачем подано суду акт звірки розрахунків проведений між позивачем та відповідачем з якого вбачається, що останній визнавав суму заборгованості перед позивачем станом на 01.02.2010р., у розмірі 5 407 грн. 35 коп. за надані послуги та 183 грн. 29 коп. пені.

Проте, всупереч приписам договору відповідач, станом на час розгляду справи в суді свою заборгованість погасив частково в сумі 1 105 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи довідкою Тернопільської філії ВАТ Укртелеком, а також клопотанням від 29.04.2010р. № 18-09/568 згідно якого позивач просить суд в частині стягнення 989,01 грн. основного боргу та 115,99 грн. пені провадження у справі припинити, у зв’язку з відсутністю предмета спору на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України.

Факт часткової сплати боргу підтверджується і безпосередньо відповідачем, зокрема у поданому суду листі №508/02-16 від 15.04.2010р. та долученим до нього платіжним дорученням № 76 від 31.03.2010р. на суму 1 105 грн.

Поряд з цим, відповідач у відзиві на позов від 15.03.2010р. № 366/02-16 заперечує свою вину у виникненні боргу, аргументуючи її недофінансуванням відповідача у потребах в коштах по КЕКВ-1138 "Послуги зв’язку" у 2009р., та як докази надає суду бюджетний запит від 07.08.2009р. № 1034/02-12, листа до райдержадміністрації від 11.01.2010р. № 13/02-12 та довідки про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2009р. від 08.12.2009р.

Розглянувши зазначені заперечення відповідача суд відхиляє їх з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплатити отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. В свою чергу ч. 7 даної статті закріплено правило про те, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Також, із змісту ч. 2 статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи зазначене, суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність своєї вини у виникненні заборгованості за надання послуг електрозв’язку перед позивачем в зв’язку з тим, що фактичні видатки останнього у 2009р. перевищили кошторисні призначення на 2009р. так як така підстава для звільнення від відповідальності суб’єкта господарювання за невиконання зобов'язання перед іншим суб’єктами господарювання чинним законодавством не передбачена.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Монастириської районної державної адміністрації –4 418 грн. 38 коп. основного боргу за надані послуги електрозв’язку згідно договору № 37 від 09.11.2007 р. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Поряд з цим, приймаючи до уваги те, що відповідачем добровільно сплачено частину основного боргу в розмірі 989 грн. 01 коп. та враховуючи уточнення позовних вимог з боку відповідача від 29.04.2010р. № 18-09/568 поданого у справі, суд на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України припиняє провадження у справі в цій частині.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому суд визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача, щодо нарахування та стягнення з відповідача 20 грн. 39 коп. інфляційних нарахувань та 2 грн. 83 коп. 3% річних.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.

Враховуючи вищезазначене, позивачем нараховано пеню в розмірі 183 грн. 29 коп. Однак, приймаючи до уваги те, що відповідачем добровільно сплачено пеню в розмірі 115грн. 99 коп., та враховуючи уточнення позовних вимог з боку відповідача в цій частині від 29.04.2010р. № 18-09/568 поданого у справі суд на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України припиняє провадження у справі, щодо стягнення нарахованої позивачем пені в розмірі 115грн. 99 коп.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст.44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 509, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

          1. Позов задоволити частково.

          2.Стягнути з Монастириської районної державної адміністрації вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Монастириський район, Тернопільської області (ідент. код 21135307):

          на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" бульв. Т. Шевченка, 18, м.Київ в особі Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", а саме Цеху телекомунікаційних послуг №11 вул. Шевченка, 23, м. Монастириська, Монастириський район, Тернопільська область, (ідент. код 01188052) суму 4508 грн. 86 коп. з яких : 4418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 35 коп. основного боргу, 67 (шістдесят сім) грн. 30 коп. пені, 20 (двадцять) грн. 39 коп. втрат від інфляційних процесів, 2 (дві) грн. 83коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 989 грн. 01 коп. основного боргу та 115 грн. 99 коп. пені провадження у справі припинити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "05" травня 2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя