Рішення № 10627640, 01.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 липня 2010 року справа № 5020-1/050 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуф’єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

(01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18)

в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

(95000, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, буд. 2)

до Військової частини А 1656

(99028, м. Севастополь, вул. Н.Островської, 8)

про стягнення 11078,99 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача –Мандзюк М.В., довіреність № 14067 від 29.12.2009;

від відповідача –Дудар В.М., довіреність № 01 від 04.01.2010.

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Військової частини А 1656 про стягнення 11508,70 грн., у тому числі:

-          за договором № 290вх-34 від 24.07.2008: 3 679,43 грн. основного боргу, 429,71 грн. пені та 3 % річних у розмірі 165,51 грн.;

-          за договором № 350исх-34 від 03.08.2009: 6710,58 грн. основного боргу, 456,64 грн. пені та 3 % річних у розмірі 66,83 грн.

Позовні вимоги з посиланням на норми статей 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов’язань за договорами № 290вх-34 від 24.07.2008 та № 350исх-34 від 03.08.2009, у зв’язку з чим станом на 29.03.2010 за ним утворилась заборгованість на суму 10390,01 грн., у тому числі: за договором № 290вх-34 від 24.07.2008 у сумі 3 679,43 грн. та за договором № 350исх-34 від 03.08.2009 у сумі 6710,58 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2010 провадження у справі в частині стягнення з відповідача 429,71 грн. пені за договором № 290вх-34 від 24.07.2008 припинено на підставі п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відмовою позивача від позову.

Представник позивача у судовому засіданні решту позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду надав суду відзив № 314 від 30.06.2010 на позовну заяву, в якому зазначив, що ним у встановленому порядку направлено запит відповідному керівникові на визнання позову, проте, відповіді, на день розгляду справи не одержано, а також у цьому відзиві пояснив, що рахунки, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, відповідачем одержані.

Також, представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що контррозрахунків на розрахунки сум основного боргу, пені та 3% річних, здійснені позивачем, відповідач не має.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                    ВСТАНОВИВ:

27.07.2008 між сторонами був укладений договір № 290вх-34 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20м2, за умовами якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (надалі - майно), розташоване у м. Феодосія на 3-ому поверсі п’ятиповерхового будинку № 3 по вул. Назукіна, загальною площею 1,0 м2 –спеціалізованих технічних приміщень для розміщення технологічного обладнання.

У пункті 12.1. цього договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2008.

03.08.2009 між сторонами був укладений договір № 350исх-34 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20м2, за умовами якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (надалі - майно), розташоване у м. Феодосія на 3-ому поверсі п’ятиповерхового будинку № 3 по вул. Назукіна, загальною площею 1,0 м2 –спеціалізованих технічних приміщень для розміщення технологічного обладнання.

У пункті 12.1. цього договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2009

У відповідності з п. 3.1. договорів, орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з п. 3.2. договорів орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності з фіксованим розміром місячної орендної плати становить

-          за договором № 290вх-34 від 27.07.2008 - 257,03 грн. з ПДВ (20%);

-          за договором № 350исх-34 від 03.08.2009 –256,78 грн. з ПДВ (20%).

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п.п. 3.2.1. договорів).

За умовами п. 3.4. договору № 350исх-34 від 03.08.2009, орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо у строк, зазначений у п. 3.1. договору, згідно з рахунками орендодавця пропорційно орендованій площі. Крім цього, орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками орендодавця пропорційно орендованій площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись у розмірі 25% від суми орендної плати.

Факт передачі об’єкта договорів в оренду підтверджується відповідними актами приймання-передачі майна /а.с. 19, 29/.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спір виник внаслідок невиконання відповідачем умов договорів № 290вх-34 від 27.07.2008 та № 350исх-34 від 03.08.2009 в частині своєчасного здійснення оплати за оренду, внаслідок чого станом на 29.03.2010 за ним виникла заборгованість в сумі 10390,01 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості: за договором № 290вх-34 від 27.07.2008 за період з липня по грудень 2008 року у розмірі 3 679,43 грн. та за договором № 350исх-34 від 03.08.2009 за період з жовтня по грудень 2009 року у сумі 6710,58 грн., згідно рахунків-актів, копії яких залучені позивачем до матеріалів справи /а.с. 48-55/.

Одержання вказаних рахунків відповідачем підтверджено, розмір заборгованості підтверджений в актах звірки взаємних розрахунків, підписаних відповідачем без заперечень /а.с. –56, 57/.

Ці дії згідно зі статтями 11, 901, 903 Цивільного кодексу України є підставою виникнення у Відповідача обов’язку сплатити заборгованість за надані позивачем послуги у повному обсязі.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає заборгованість відповідача у розмірі 10390,01 грн. доведеною та обґрунтованою.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, і яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. договору № 350исх-34 від 03.08.2009 за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором, орендар сплачує орендодавцю пеню, від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 456,64 грн. пені за період з 21.11.2009 по 29.03.2010 наростаючим підсумком, згідно наданого ним розрахунку /а.с. 9/. Розрахунок пені судом перевірений, у зв’язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано 3% річних: за договором № 290вх-34 від 27.07.2008 у розмірі 165,51 грн. та за договором № 350исх-34 від 03.08.2009 у розмірі 66,83 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

Контррозрахунків сум пені та 3% річних відповідачем суду не представлено, представником відповідача зазначено, що такі контррозрахунки у відповідача відсутні.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 1656 (99028, м. Севастополь, вул. Н.Островської, 8; ідентифікаційний код 08271023, п/р 35223013000103 у Банку ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, або з інших рахунків) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (95000, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, буд. 2, ідентифікаційний код 22236588, п/р 260064839 у КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, або на інші рахунки) 11078,99 грн. (одинадцять тисяч сімдесят вісім грн. 99 коп.), у тому числі 10390,01 грн. основного боргу, 456,64 грн. пені та 3% річних у розмірі 232,34 грн., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 110,79 грн. (дев’яносто сім грн. 85 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 227,18 грн. (двісті двадцять сім грн. 18 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя           В.В. Алсуф’єв

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 06.07.2010.