Рішення № 10627559, 24.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 червня 2010 року справа № 5020-1/039 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуфєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”

(просп. Московський, 60, м. Харків, 61005; представнику Волошиній О.В. АДРЕСА_2)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1, 99053)

про стягнення заборгованості в сумі 35039,37 грн., з яких: 29995,04 грн. основний борг, 3853,12 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, 1191,21 грн. - пеня.

за участю представників сторін:

позивача Брикіна О.С., довіреність № 880 від 18.06.2010;

відповідача не зявився

Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” (далі Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі Відповідач), про стягнення заборгованості в сумі 35039,37 грн., з яких: 29995,04 грн. основний борг, 3853,12 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, 1191,21 грн. пеня.

Позовні вимоги з посиланням на норми статей 509, 526, 536, 1048, 1054 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобовязань за кредитним договором № 11178496000 від 05.07.2007, у звязку з чим станом на 09.03.2010 за ним утворилась заборгованість на суму 29995,04 грн. основного боргу та 3853,12 грн. - прострочених відсотків за користування кредитом.

Представник Позивача в судовому засіданні 24.06.2010 надав суду пояснення від 24.06.2010, в якому додатково обґрунтував позовні вимоги, а також представив уточнений розрахунок пені, згідно якого розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 23,26 грн.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений своєчасно та належним чином рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(правонаступником якого є позивач у даній справі - Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11178496000, за умовами якого банк (позивач) зобовязувався надавати позичальнику (відповідачу), а позичальник прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в національній валюті України у сумі, що дорівнює 98185,00 грн.

У відповідності з п.п. 1.2.2. п. 1.2. договору позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 05 липня 2010 року.

Позичальник зобовязувався повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору.

За використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка у розмірі 17,5% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору (п.п. 1.3.1. договору).

Графік погашення кредиту сторони узгодили у додатку № 1 до вказаного договору, який є його невідємною частиною.

Згідно з п.п. 1.3.5. договору позичальник зобовязувався сплачувати проценти за договором у строк протягом перших 10 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.

За умовами п. 5.10. договору у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більше ніж на 5 (пять) календарних днів, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором у порядку, визначеному розділом 11 договору.

У пункті 11.1. розділу 11 договору сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10, 5.11, 7.4. цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2. договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обовязковим до привернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобовязався достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін у повному обсязі.

На виконання умов вказаного договору, відповідач одержав кредитні кошти у сумі 98185 грн. та до серпня 2009 року виконував взяті на себе за кредитним договором зобовязання належним чином.

Проте, починаючи з 08.09.2009, внаслідок несвоєчасного та не у повному обсязі виконання відповідачем зобовязань, за ним почала утворюватись заборгованість за кредитом та за відсотками по кредиту.

Враховуючи порушення відповідачем своїх зобовязань, банк, користуючись право, наданим йому умовами договору направив на адресу відповідача заяву щодо дострокового повернення відповідачем суми кредиту протягом 14 календарних днів від дати отримання цієї заяви. Ця заява була одержана відповідачем 09.03.2010, про що свідчить його підпис на поштовому повідомлення № 01433331, копія якого наявна у матеріалах справи /арк. справи 22 зворотній бік/.

Внаслідок несплати відповідачем виниклої заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання Відповідачем зобов'язання з повернення кредитних коштів та процентів, нарахованих за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що обовязок відповідача щодо сплати заборгованості за кредитом та за відсотками за користування кредитом є таким, що настав.

Зважаючи на те, що відповідач зобов'язання з дострокового повернення кредитних коштів у сумі 29995,04 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 3853,12 грн., суд вважає заборгованість Відповідача доведеною і обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності з п. 7.1. договору, за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобовязаний сплатити додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4% річних від суми простроченого платежу.

Згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 1013,56 грн. пені за прострочення погашення кредиту та 177,65 грн. пені за прострочення погашення відсотків за кредитом, всього на суму 1191,21 грн.

Проте, позивач, здійснюючи цей розрахунок, у порушення умов п. 7.1. договору № 11178496000, виходив з розміру подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Як було зазначено вище, представником позивача було надано суду уточнений розрахунок суми пені, яка складає 23,26 грн., у тому числі 19,79 грн. за прострочення погашення кредиту та 3,47 грн. за прострочення погашення відсотків за кредитом.

Розрахунок судом перевірений, у звязку з чим пеня у розмірі 23,26 грн. підлягає стягненню з відповідача.

В частині ж вимоги про стягнення 1167,95 грн. у прозові повинно бути відмовлено.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99053; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, або з інших рахунків) на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” (просп. Московський, 60, м. Харків, 61005; ідентифікаційний код 09807750, р/р 29090000000113 у ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 33871,42 грн. (тридцять три тисячі вісімсот сімдесят одна грн. 42 коп.) у тому числі 29995,04 грн. основного боргу, 3853,12 грн. прострочених відсотків за користування кредитом та 23,26 грн. пені, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 338,71 грн. (триста тридцять вісім грн. 71 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 228,13 грн. (двісті двадцять вісім грн. 13 коп.).

3. В іншій частині у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Алсуфєв

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 29.06.2010.