Рішення № 10627526, 21.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

21 червня 2010 року справа № 5020-11/066 За позовом:           Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора

          (99011, м.Севастополь, вул.Вороніна, 11)

в інтересах держави в особі: Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції

          Міністерства охорони навколишнього природного середовища

          (99011, м.Севастополь, вул.Адм.Октябрьського, 5)

          98612, АРК, м. Ялта, вул. Ширяєва, 5)

до:           Комунального підприємства „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради

          (99011, м.Севастополь, вул.Адм.Октябрьського, 4)

про           відшкодування шкоди у розмірі 4673,70 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

прокурор - Шульга А.М., посвідчення № 574 від 18.11.2008, Севастопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура;

позивача - не з’явився, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища;

відповідача - не з’явився КП „Севміськводоканал” СМР.

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища (далі - позивач) до комунального підприємства „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради (далі - відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 4673,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем спричинена шкода порушенням вимог економічних та екологічних інтересів держави, які виразились у забрудненні відповідачем внутрішніх морських вод України.

Позивач до початку судового засідання надіслав клопотання про розгляд справи у відсутності його уповноваженого представника (вх.№ 10522-Д).

Суд вважає вказане клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, проте подав клопотання про надання відстрочки виконання рішення по справі строком на один рік у зв’язку із важким фінансовим станом підприємства.

Прокурор у судовому засіданні 21.06.2010 не заперечував проти надання розстрочки виконання рішення суду строком на чотири місяці.

Прокурору та представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 ГПКУ визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме є порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовної заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, визначеним у частини другої статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органа виконавчої влади.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою звернення прокурора в господарський суд з цією позовною заявою є порушення екологічних інтересів держави з боку відповідача, яке зумовило забруднення внутрішніх морських вод України стічними водами обсягом 567 куб.м.

Так, у ході перевірки Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою стану додержання та правильного застосування Водного кодексу України, Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що комунальне підприємство „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради допустило аварійний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами в бухту Балаклавська Чорного моря, що призвело до забруднення внутрішніх морських вод України та завдало збиток державі у сумі 4673,70 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до статей 3, 5 Водного кодексу України внутрішні морські води та територіальне море належать до водного фонду України та класифікуються як водні об'єкти загальнодержавного значення.

Згідно зі статтею 90 Водного кодексу всі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Пунктом “а” статті 39 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” територіальні та внутрішні морські води віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення

Пунктами 6, 5 статті 44 Водного кодексу України, на водокористувачів покладений обов'язок утримувати в належному стані очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої та не допускати заподіяння шкоди об'єктам навколишнього природного середовища.

Проте, комунальне підприємство „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради усунулося від виконання покладених на нього Водним кодексом України обов'язків та допустило 26.01.2010 виникнення аварійної ситуації на власній очисній споруді - напірному каналізаційному колекторі, розташованому за адресою м. Севастополь, пл. 1 Травня, аварійний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами в бухту Балаклавську, що спричинило завдання майнової шкоди державі.

Спеціальним підрозділом міністерства охорони навколишнього природного середовища, на який покладено здійснення державного контролю за використанням, відтворенням і охороною морського середовища і природних ресурсів внутрішніх морських вод, територіального моря, проведення перевірок фактів забруднення внутрішніх морських вод та здійснення розрахунку збитків заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства є Державна Азово-Чорноморська інспекція (Положення про Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію, затверджено наказом Мінприроди № 526 від 06.12.06).

Так, 26.01.2010 з 08:30 по 12:00 скинуто 567 куб. м. зворотних вод із забруднюючими речовинами, що відповідно до розрахунку збитків заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства завдало 4673,70 грн. збитків.

Розмір збитків розрахований відповідно до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавство про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009.

Згідно зі статтею 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у забрудненні та засміченні вод.

Відповідно до статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідач у порядку пункту 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення по справі строком на один рік у зв'язку з важким матеріальним становищем останнього. У своїй заяві представник відповідача звернув увагу суду на те, що чинні тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення складають приблизно 60% від собівартості, у зв’язку з чим відповідач щоденно збільшує свої збитки; підприємство має затримку по сплаті заробітної плати на 2 місяці.

Пункт 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає суду право при прийнятті рішення по справі відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому суд враховує приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 2 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 № 02-5/333 (з подальшими змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про можливість задоволення цієї заяви частково –надати відстрочку виконання рішення суду по даній справі на чотири місяці.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82–85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4, код ЄДРПОУ 03358274, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні) на користь держави в особі Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища (98612, м. Ялта, вул. Ширяєва, 5) суму заподіяних збитків у розмірі 4673,70 грн. перерахувати кошти до спеціального фонду на р/р 33214856700002, одержувач місцевий бюджет Балаклавського району, код ЄДРПОУ 24035629, банк одержувача ГУДКУ в м. Севастополі, МФО 824509 за кодом бюджетної класифікації 24062100.

Відстрочити виконання рішення суду по сплаті боргу в сумі 4673,70 грн. на чотири місяці до 21.10.2010.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

3.          Стягнути з Комунального підприємства „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4, код ЄДРПОУ 03358274, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні) державне мито в сумі 102,00 грн. на р/р 31113095700007, одержувач - Державний бюджет Ленінський район у м.Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Севастополі, МФО 824509, код платежу 22090200.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Комунального підприємства „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4, код ЄДРПОУ 03358274, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. на р/р 31216259700007, одержувач - Ленінський район, код ЄДРПОУ 24035598, банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації 22050000.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 25.06.2010