Ухвала суду № 10627522, 23.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

23 червня 2010 року справа № 5020-3/301 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “Мобілочка”

(49600, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, 28а)

(49000, м. Дніпропетровськ, пров. Білостоцького, 12, кв. 27)

до                     Відкритого акціонерного товариства “Мусон”

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

про витребування майна на загальну суму 26242,00 грн.,

Суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивач (ТОВ “Мобілочка”) –Голтвянська Ю.Є., представник, довіреність б/н від 01.03.2008;

відповідач (ВАТ “Мусон”) –Єфремова Л.О., представник, довіреність №11074/159 від 03.07.2008.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мобілочка” звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Мусон” про витребування майна на загальну суму 26242,00 грн.

13.10.2009 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшов зустрічний позов ВАТ “Мусон”.

Ухвалою суду від 15.10.2009, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2010, зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства “Мусон” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мобілочка” про стягнення заборгованості у сумі 10144,93 грн. повернуто без розгляду.

У судовому засіданні 23.06.2010 відповідач надав клопотання про припинення провадження у справі, оскільки відповідно до акта приймання-передачі матеріальних цінностей майно, яке є предметом спору у даній справі, передано ВАТ “Мусон” позивачу –ТОВ “Мобілочка” /т. с. 3, арк. с. 10/.

Позивач не заперечував проти припинення провадження у справі на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України та надав клопотання про покладення судових витрат на відповідача /т. с. 3, арк. с. 11-12/.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд визнав за можливе припинити провадження у даній справи на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Пунктом 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача до відповідача про повернення острівної конструкції з ДСП та скла вартістю 25582,80 грн., стілця вартістю 162,00 грн., сейфа вартістю 498,00 грн., яке зберігалось на складі відповідача.

Ухвалою від 20.05.2010 суд визнав за потрібне провести огляд речових доказів (коробок) у місці їх знаходження –на території ВАТ “Мусон”.

При огляді речових доказів (коробок) у місці їх знаходження (на території ВАТ “Мусон”) судом встановлено (протокол огляду доказів в місці їх знаходження /т. с. 2, арк. с. 119-122/), що на складі ВАТ “Мусон” зберігається майно, яке і складає спірне майно у даній справі та належить ТОВ “Мобілочка”.

З акту приймання-передачі матеріальних цінностей, залишених ТОВ “Мобілочка” 25.12.2008 та збережених до 10.06.2010 на складі ВАТ “Мусон” (13 корпус), від 10.06.2010 вбачається, що майно, яке є предметом спору у даній справі, повернуто відповідачем позивачу /т. с. 3, арк. с. 4-9/.

Крім того, факт повернення спірного майна підтверджений самим позивачем в клопотанні про покладення судових витрат на відповідача /т. с. 3, арк. с. 11-12/.

Таким чином, у даній справі відсутній предмет спору, тобто спір врегульовано самими сторонами шляхом добровільної передачі відповідачем спірного майна позивачу.

Відповідно до частини третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв’язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме: витрати по сплаті державного мита в розмірі 262,42 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.; витрати по оплаті квитків на проїзд свого представника до господарського суду міста Севастополя в розмірі 1066,30 грн. /т. с. 3, арк. с. 11-12/.

З огляду на те, що повернення спірного майна відповідачем відбулося після звернення ТОВ “Мобілочка” до господарського суду міста Севастополя з даним позовом, то витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України, покладаються на відповідача.

Щодо покладення на відповідача витрат по оплаті квитків на проїзд представника ТОВ “Мобілочка” до господарського суду міста Севастополя суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 №02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Отже, витрати позивача, пов’язані із відшкодуванням вартості проїзду до місця знаходження господарського суду міста Севастополя не належать до судових в розумінні наведених положень, тому стягненню з відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України не підлягають.

Враховуючи зазначене, керуючись статтею 49, пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 86, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі №5020-3/301 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мобілочка” до Відкритого акціонерного товариства “Мусон” про витребування майна на загальну суму 26242,00 грн., припинити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Мусон” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29; ідентифікаційний код 14314707; п/р 26006055050201 в Севастопольському відділенні ПАТ „Сведбанк” м. Києва, МФО 300164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мобілочка” (49000, м. Дніпропетровськ, пров. Білостоцького, 12, кв. 27; ідентифікаційний код 24426502; п/р 26008060082308 в ПАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 305299) витрати по сплаті державного мита в розмірі 262,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Суддя                                                             В.О. Головко