Рішення № 10627476, 15.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

15 червня 2010 року справа № 5020-2/070

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”

(пр. Перемоги, 67, м. Київ, 03062);

(вул. Сурікова, 3, м. Київ, 03035);

(вул. І. Лепсе, 4, м, Київ, 03680)

до Приватного підприємства „Паллада-Авиатур”

(пл. Нахімова, 1, м. Севастополь, 99011)

(вул. Очаківців, 19, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 25 731,88 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

За участю представників:

позивача –Тромса Є.В., довіреність №1 від 08.01.2010,

Зеленюх В.Р., довіреність №23 від 15.01.2010,

відповідача –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до приватного підприємства „Паллада-Авиатур” (далі - відповідач) про стягнення 25 731,88 грн., з яких: 22 795,66 грн. –основна заборгованість, 184,05 грн. - 3% річних, 671,06 грн. - інфляційне відшкодування, 2 081,11 грн. –пеня.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу №924 від 20.08.2008.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, вимоги ухвал суду від 28.04.2010 та 25.05.2010 не виконав.

До початку судового засідання 15.06.2010 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням представника Приватного підприємства „Паллада-Авиатур” у відрядженні до 05.07.2010 (вх. №10382-Д від 15.06.2010) /а.с. 89/.

Зважаючи на закінчення 26.06.2010 встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України двохмісячного строку вирішення спору, відсутність доказів неможливості виконання вимог ухвал суду про надання відзиву та документів.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не подав відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

А тому справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.08.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” (Лізингодавець) та приватним підприємством „Паллада-Авиатур” (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №924 (далі –Договір) (а.с.34-54).

Відповідно до розділу 2 Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (далі - лізинг) ТЗ (транспортний засіб, який надається в платне користування на умовах фінансового лізингу) у відповідності з Замовленням на ТЗ.

Строк лізингу визначається пунктом 3 Договору: Лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в Плані лізингу, а саме: 60 місяців – по 02.09.2013.

Умови оплати визначені розділом 5 Договору: за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках. Нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт, які підписуються Сторонами. У термін встановлений в Плані лізингу Лізингоодержувач здійснює оплату першого лізингового платежу. Лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини Лізингоодержувача. У разі прострочення Лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу Лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Оплата вартості послуг Лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний Лізинговий платіж здійснюється у наступному порядку: сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ сплачується у сумі, зазначеній у Плані лізингу; комісія Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ кожен місяць розраховується за наступною формулою: КЛПМ = КЛПЛ + (ЛППЛ * КоефКВ - ЛППЛ), де КЛПМ –комісія Лізингодавця за поточний місяць; КЛПЛ –комісія Лізингодавця за відповідний місяць згідно Плану лізингу; ЛППЛ – лізинговий платіж за відповідний місяць згідно Плану лізингу; КоефКВ –коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховується наступним чином: офіційний курс валюти, зазначеною у Плані лізингу, за даними Національного банку України на момент виставлення рахунку Лізингодавцем (курс валюти зазначений у Плані лізингу). Комісія Лізингодавця збільшується на суму податку на додану вартість, що нараховується на частину комісії, яка перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України на момент сплати такої комісії, розраховану від вартості об’єкту лізингу (пункти 5.1., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.9. Договору).

Розділом 19 Договору передбачено, що даний Договір вступає в дію з моменту його підписання. Термін дії Договору зумовлений строком лізингу, який вказується в Плані лізингу окремо щодо кожного ТЗ. Договір втрачає свою силу після виконання Сторонами своїх зобов’язань по ньому (пункти 19.1., 19.2. Договору).

Позивачем зобов’язання за Договором виконані належним чином, відповідачу передані транспортні засоби відповідно до замовлення /а.с. 55-56/ та акту приймання-передачі /а.с. 57/.

Сторонами Договору були підписані План лізингу /а.с. 58-60/, як передбачено пунктом 5.1. Договору, та Зміни до Плану лізингу №924/001 /а.с. 61-66/, що є невід’ємною частиною Договору в яких передбачені строки та розмір сплати відповідачем лізингових платежів.

Відповідно до умов Договору Позивач виставив Відповідачу рахунки-фактури /а.с. 67-76/.

В період з 20.07.2009 по 07.04.2010 Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов’язання, передбачені умовами Договору фінансового лізингу №924 від 20.08.2008, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 22 795,66 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.

Статтею 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець зобов'язаний у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України позивач виконав свої зобов’язання за Договором належним чином, передав майно відповідачу та своєчасно виставляв рахунки до сплати (арк.с.67-76), але відповідач лізингові платежі за користування майном сплачував неналежним чином.

Тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 22 795,66 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 184,05 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 671,06 грн. за відповідний період прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, вважає що він відповідає встановленим законом вимогам, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних збитків у розмірі 671,06 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 184,05 грн.

Проте, при проведенні перевірки розрахунку 3% річних суд встановив, що сума 3% річних позивачем визначена невірно.

Згідно перевірки суду сума відсотків становить 173,27 грн.:

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

313.6201.10.2009 - 04.11.2009353 %0.90

2862.1101.10.2009 - 04.11.2009353 %8.23

1491.7801.10.2009 - 20.10.2009203 %2.45

3066.1701.10.2009 - 04.11.2009353 %8.82

1491.7820.10.2009 - 04.11.2009163 %1.96

3075.2520.10.2009 - 04.11.2009163 %4.04

1491.7820.11.2009 - 07.04.20101393 %17.04

3068.5920.11.2009 - 07.04.20101393 %35.06

1491.7820.12.2009 - 07.04.20101093 %13.36

3065.4320.12.2009 - 07.04.20101093 %27.46

1491.7820.01.2010 - 07.04.2010783 %9.56

3063.7420.01.2010 - 07.04.2010783 %19.64

1491.7820.02.2010 - 07.04.2010473 %5.76

3072.2320.02.2010 - 07.04.2010473 %11.87

1491.7820.03.2010 - 07.04.2010193 %2.33

3066.7720.03.2010 - 07.04.2010193 %4.79 Таким чином, загальна сума 3% річних за договором складає 173,27 грн.

За таких обставин суд вважає, що вказаний позивачем розрахунок не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню лише у розмірі 173,27 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 081,11 грн.

Проте, при проведенні судом перевірки розрахунку пені, суд встановив, що сума пені за розрахунком позивача, складає 2 081,11 грн. /а.с. 11/, а по розрахунку суду сума пені складає 1184,21 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

313.6201.10.2009 - 04.11.20093510.2500 %0.056 %*6.16

2862.1101.10.2009 - 04.11.20093510.2500 %0.056 %*56.26

1491.7801.10.2009 - 20.10.20092010.2500 %0.056 %*16.76

3066.1701.10.2009 - 04.11.20093510.2500 %0.056 %*60.27

1491.7820.10.2009 - 04.11.20091610.2500 %0.056 %*13.41

3075.2520.10.2009 - 04.11.20091610.2500 %0.056 %*27.64

1491.7820.11.2009 - 07.04.201013910.2500 %0.056 %*116.46

3068.5920.11.2009 - 07.04.201013910.2500 %0.056 %*239.56

1491.7820.12.2009 - 07.04.201010910.2500 %0.056 %*91.33

3065.4320.12.2009 - 07.04.201010910.2500 %0.056 %*187.66

1491.7820.01.2010 - 07.04.20107810.2500 %0.056 %*65.35

3063.7420.01.2010 - 07.04.20107810.2500 %0.056 %*134.22

1491.7820.02.2010 - 07.04.20104710.2500 %0.056 %*39.38

3072.2320.02.2010 - 07.04.20104710.2500 %0.056 %*81.10

1491.7820.03.2010 - 07.04.20101910.2500 %0.056 %*15.92

3066.7720.03.2010 - 07.04.20101910.2500 %0.056 %*32.73

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин суд вважає, що вказаний позивачем розрахунок не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню лише у розмірі 1184,21 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Паллада-Авиатур” (пл. Нахімова, 1, м. Севастополь, 99011; вул. Очаківців, 19, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 33050011, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” (пр. Перемоги, 67, м. Київ, 03062; вул. Сурікова, 3, м. Київ, 03035; вул. І. Лепсе, 4, м, Київ, 03680, код ЄДРПОУ 32774741, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 22795,66 грн. (двадцять дві тисячі сімсот дев’яносто п’ять грн. 66 коп.), 3% річних у розмірі 173,27 грн. (сто сімдесят три грн. 27 коп.), збитки від інфляції у розмірі 671,06 грн. (шістсот сімдесят одна грн. 06 коп.), пеню у розмірі 1184,21 грн. (одна тисяча сто вісімдесят чотири грн. 21 коп.) витрати по сплаті державного мита у розмірі 248,32 грн. (двісті сорок вісім грн. 32 коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 227,68 (двісті двадцять сім грн. 68 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис           Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 22.06.2010