Рішення № 10627356, 08.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

08 червня 2010 року справа № 5020-10/050 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок”

(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; представнику Подкіну Є.Г. –99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, 3, кв. 30)

за участі в якості третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбудмонтажсервіс”

(вул. Верхній Вал, 44, м. Київ, 04071)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аэропорт «Бельбек»

(Качинське шоссе, 44/А , м. Севастополь, 99013)

про стягнення 2275,29 грн., з яких: 294,30 грн. –основний борг, 18,39 грн. –збір до Пенсійного фонду України, 1914,40 грн. –договірна санкція, 16,03 грн. –пеня, 8,62 грн. – 3% річних, 23,55 грн. –інфляційні втрати,

за участю представників сторін:

позивача –Подкіна Є.Г., довіреність №324 від 03.09.2009;

відповідача – Птицина М.В., довіреність №63 від 12.04.2010.

09.03.2010 Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв’язок” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аэропорт «Бельбек»(далі –Відповідач) про стягнення 2275,29 грн., з яких: 294,30 грн. –основний борг, 18,39 грн. –збір до Пенсійного фонду України, 1914,40 грн. –договірна санкція, 16,03 грн. –пеня, 8,62 грн. – 3% річних, 23,55 грн. –інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов’язку щодо внесення плати за послуги зв’язку відповідно до умов договорів №3956118 від 28.11.2007, №3956256 від 28.11.2007, №3956244 від 28.11.2007.

          Ухвалою від 20.05.2010 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецбудмонтажсервіс”.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Позивача, оформленого протоколом №17 від 09.04.2010, найменування останнього змінено на: «Приватне акціонерне товариство МТС Україна», державну реєстрацію змін до статуту Позивача проведено 26.04.2010 /а.с.145 т.2/, замінено свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (свідоцтво серії А01 №649614 /а.с.1 т.2/).

          Представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Третя особа у судове засідання 08.06.2010 явку уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином рекомендованою кореспонденцією та завчасно (повідомлення про вручення поштового відправлення №9901112265651 від 27.05.2010 /а.с.142 т.1/). Крім того, без поважних причин не виконала вимоги ували суду від 20.05.2010, а саме, не надала витребувані судом документи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 17.05.2010 за вих. №84, в якому заперечує проти стягнення договірної санкції у розмірі 1914,40 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв’язок” (UMC) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аэропорт «Бельбек» (Абонент) були укладені договори №3956118/1.11294050 від 28.11.2007 /а.с.8 т.1/, №3956256/1.11294050 від 28.11.2007 /а.с.9 т.1/, №3956244/1.11294050 від 28.11.2007 /а.с.10 т.1/ на надання послуг мобільного зв’язку (далі –Договори), відповідно до умов яких UMC згідно з цими договорами надає Абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC, а Абонент сплачує вартість наданих послуг, згідно з тарифами UMC.

Пунктом 2.4.2 Договорів встановлений обов’язок Абонента своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв’язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку.

Нарахування за надані послуги мобільного зв’язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід’ємною частиною цього Договору (тарифи додаються). Розрахунковий період становить один календарний місяць (пункти 3.2 Договорів).

Кількість та вартість послуг, наданих Абоненту за розрахунковий період визначаються відповідно до показників належних UMC технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг (пункти 3.5 Договорів).

Згідно з пунктом 3.3 Договору оплата послуг мобільного зв’язку має здійснюватися Відповідачем на підставі виставленого рахунку в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003, визначено: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина перша статті 902 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 встановлює обов’язок виконавця надати послугу особисто.Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003).

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 33 Закону України від 18.11.2003 №1280-ІV «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Обов’язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на Споживача цих послуг і пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720.

Позивачем у період з 31.01.2009 по 27.04.2009 надані Відповідачу послуги за Договорами, але не сплачені останнім своєчасно у порушення наведених вище норм чинного законодавства та умов Договорів. Борг склав 294,30 грн. – основний борг, 18,39 грн. –збір до Пенсійного фонду України, що справляється з користувача послугами мобільного зв’язку згідно з пунктом 11 статті 4 Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.12.2002 №373.

          Судом встановлено, що 30.03.2010 (після подання позову) Відповідачем в рахунок погашення суми основного боргу сплачено 208,46 грн., що підтверджується довідкою Позивача /а.с.96 т.1/.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України відсутність предмету спору є підставою для припинення провадження у справі.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 208,46 грн. основного боргу підлягає припиненню, відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 16,03 грн. за період з 09.03.2009 по 16.10.2009, 3% річних в розмірі 8,62 грн. за період з 16.02.2009 по 09.03.2010 та 23,55 грн. інфляційних втрат за період з березня 2009 року по січень 2010 року.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          Згідно зі статтями 546, 549, частиною третьою статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до частини першої статті 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Обчислюючи розмір пені /а.с.4 т.1 –на зворотному боці/, Позивач застосував подвійну облікову ставку Національного банку України, що відповідає нормам спеціального законодавства, а саме –Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР (стаття 3).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 16,03 грн. обґрунтовані.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача 3 % річних та інфляційних втрат /а.с.4 т.1/ визнаний судом правильним, зокрема, розрахунок інфляційних втрат відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997.

          Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення 3 % річних в розмірі 8,62 грн., інфляційних втрат в розмірі 23,55 грн. є обґрунтованими.

          Судом встановлено, що 30.03.2010 (після подання позову) Відповідачем в рахунок погашення суми пені в розмірі 16,03 грн., 3% річних в розмірі 8,62 грн. та 23,55 грн. інфляційних втрат сплачено 104,23 грн., що підтверджується довідкою Позивача /а.с.96 т.1/.

          Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України відсутність предмету спору є підставою для припинення провадження у справі.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з Відповідача пені в розмірі 16,03 грн., 3% річних в розмірі 8,62 грн. та 23,55 грн. інфляційних втрат підлягає припиненню, відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення договірної санкції у розмірі 1914,40 грн задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Пунктом 1.3. Додаткових угод №3820326 до договору №3956118/1.11294050 від 28.11.2007, №3820327 до договору №3956244/1.11294050 від 28.11.2007 передбачено, зокрема, що коли дія Основного договору достроково припиняється на підставі пункту 5.2 Основного договору у зв’язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв’язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 2,74 грн., за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого пунктом 1.1 цих Додаткових угод, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди №3820332 до договору №3956256/1.11294050 від 28.11.2007 передбачено, зокрема, що у разі якщо Абонент відмовився від Основного договору та/або від цієї додаткової угоди, до закінчення строку встановленого пунктом 1.1 цих Додаткових угод або коли дія основного Договору достроково припиняється на підставі пункту 5.2 Основного договору у зв’язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв’язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 1,92 грн., за кожен день, що залишився, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Так, до матеріалів справи Позивачем надані копії додаткових угод №3820326 до договору №3956118/1.11294050 від 28.11.2007, №3820332 до договору №3956256/1.11294050 від 28.11.2007, №3820327 до договору №3956244/1.11294050 від 28.11.2007, які підписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Аэропорт «Бельбек»та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецбудмонтажсервіс” (21.04.2008), про що свідчать відбитки печаток зазначених товариств /а.с.3-5 т.2/.

Позивачем у підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецбудмонтажсервіс” діяло від його імені, надано незасвідчену належним чином копію дилерського договору поруки №16-GSM2008 від 01.03.2008 /а.с.122-132 т.1/ між Закритим акціонернимм товариством „Український мобільний зв’язок” та Товариством з обмеженою відповідальністю «ССМ-Сервіс», а також незасвідчену належним чином копію субдилерського договору поруки №18/С- GSM2008 від 01.03.2008 /а.с.133-137 т.1/ між Товариством з обмеженою відповідальністю «ССМ-Сервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецбудмонтажсервіс”.

Як вже зазначалось, ухвалою від 20.05.2010 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецбудмонтажсервіс”, останнє цією ж ухвалою зобов’язане надати документи, що підтверджують наявність повноважень у особи, яка підписала додаткові угоди №3820326 до договору №3956118/1.11294050 від 28.11.2007, №3820332 до договору №3956256/1.11294050 від 28.11.2007, №3820327 до договору №3956244/1.11294050 від 28.11.2007, на їх підписання.

Проте, ані представником Позивача, ані представником Третьої особи, не надано оригіналів вищевказаних договорів або інших доказів для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчених копій. Докази наявності повноважень на підписання додаткових угод №3820326 до договору №3956118/1.11294050 від 28.11.2007, №3820332 до договору №3956256/1.11294050 від 28.11.2007, №3820327 до договору №3956244/1.11294050 від 28.11.2007 у особи, що їх підписала, відсутні.

Тобто, Позивач не представив суду доказів того, що додаткові угоди №3820326 до договору №3956118/1.11294050 від 28.11.2007, №3820332 до договору №3956256/1.11294050 від 28.11.2007, №3820327 до договору №3956244/1.11294050 від 28.11.2007 укладені, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків згідно з частиною другою статті 509 і пункту 1 частини другої статі 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини. Господарські зобов’язання в силу статті 174 Господарського кодексу України можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Додаткова угода до договору по своїй правовій природі є двостороннім правочином, направленим на зміну умов цього договору.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України договір може бути змінений сторонами цього договору, або за заявою заінтересованої сторони у судовому порядку.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Законом, Договорами, Правилами користування мережами мобільного зв’язку, що введені в дію наказом Генерального директора Позивача №54 від 17.03.1997 зі змінами згідно з наказами №46 від 02.08.2002 та №25/1 від 30.01.2004, не передбачений інший порядок зміни умов договору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що докази у підтвердження того, що вказані додаткові угоди, копії яких надані Позивачем до матеріалів справи, є додатковими угодами саме до Договорів №3956118/1.11294050 від 28.11.2007 /а.с.8 т.1/, №3956256/1.11294050 від 28.11.2007 /а.с.9 т.1/, №3956244/1.11294050 від 28.11.2007 /а.с.10 т.1/, укладених сторонами Договорів: Позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Аэропорт «Бельбек», - відсутні.

Позивач вказує на те, що ним надавались послуги згідно з вищевказаними додатковими угодами, а Відповідач користувався ними та з 28.11.2007 по 31.01.2009 оплачував їх, що у відповідності з приписами статті 241 ЦК України є обставиною, яка свідчить про схвалення угод, укладених її представником з перевищенням повноважень.

Щодо вказаного доводу, суд зазначає, що з аналізу змісту Правил користування мережами мобільного зв’язку, що введені в дію наказом Генерального директора Позивача №54 від 17.03.1997 зі змінами згідно з наказами №46 від 02.08.2002 та №25/1 від 30.01.2004, додаткових угод №3820326 до договору №3956118/1.11294050 від 28.11.2007, №3820327 до договору №3956244/1.11294050 від 28.11.2007, №3820332 до договору №3956256/1.11294050 від 28.11.2007 вбачається, що останніми не передбачено інших змін умов Договорів, крім встановлення штрафної санкції за невиконання умов договір.

Тобто, посилання Позивача на те, що Відповідач на виконання додаткових угод користувався послугами та оплачував їх, чим відповідно до приписів статті 241 ЦК України схвалив їх укладення, є необґрунтованими.

За таких обставин, підстави для стягнення з Відповідача штрафної санкції на користь Позивача відсутні.

За правилами частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник з вини Відповідача, а сума боргу погашена ним в процесі розгляду справи, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на Відповідача пропорційно обґрунтованим вимогам.

Керуючись статтями 49, пунктом 11 частини першої статті 80, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аэропорт «Бельбек» на користь Приватного акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” 294,30 грн. основного боргу, 18,39 грн. збору до Пенсійного фонду України, 16,03 грн. пені, 8,62 грн. 3% річних, 23,55 грн. інфляційних втрат, провадження у справі припинити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Аэропорт «Бельбек»(Качинське шоссе, 44/А , м. Севастополь, 99013, ідентифікаційний код 31763278, р/р 26008945 в АКБ «Укрсоцбанк», м. Севастополь, МФО 324195, а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937, р/р 26008526 в ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335) витрати по сплаті державного мита у розмірі 16,18 грн. (шістнадцять грн. 18 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37,43 грн. (тридцять сім грн. 43 коп.).

3.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя           О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 14.06.2010.