Рішення № 10627315, 08.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

08 червня 2010 року справа № 5020-4/059 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю

“Універсальна лізингова компанія “Альфа”

(01025, м. Київ, Шевченківський район, вул. Десятинна, будинок 4/6),

про усунення перешкод у користуванні майном,

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

Позивач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1) - ОСОБА_3, представник, довіреність б/н від 09.01.2009;

Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Альфа") не зявився.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Альфа” про усунення перешкод у користуванні майном.

Позовні вимоги обґрунтовані чиненням перешкод з боку відповідача позивачу в користуванні приміщеннями торговельної будівлі за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, будинок 2, що орендуються позивачем відповідно до умов договору оренди № 59-а від 27.04.2001.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.03.2010 порушено провадження у справі №5020-4/059, розгляд справи призначений на 06.04.2010.

Відповідач, в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого з доводами, зазначеними у позовній заяві не погоджується та зазначає, що в результаті перепланування орендоване приміщення змінило площу. Відповідач також вважає, що станом на дату розгляду справи відсутній предмет договору оренди з притаманними йому індивідуальними властивостями (площею приміщення), тому підстави для задоволення позовних вимог орендаря щодо не існуючого обєкта оренди відсутні (арк.с. 86-87).

У ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (№ 9345-Д від 13.05.2010) та просив суд зобовязати відповідача допустити ФОП ОСОБА_1 в орендовані приміщення будівлі ЦУМу за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, будинок 2, а саме: приміщення в торговій будівлі ЦУМ за адресою; м. Севастополь, вул. Вакуленчука, будинок 2, литер “А” на першому поверсі торгового залу 1-49, площею 47,80 кв.м та підсобне приміщення 1-49а, площею 18,60 кв.м., що взаємоповязані, загальною площею 60,30 кв.м для використання відповідно до договору оренди №59-а від 27.04.2001 між Приватним підприємством “Трафик” та підприємцем ОСОБА_1 (арк.с. 111-114).

В обгрунтування наданих уточнень позивач зазначив, що в результаті здійсненого діями відповідача перепланування змінолось найменування об`єктів оренди: приміщення поіменовані в договорі літерами І-49 та І-36 в результаті перепланування мають літери І-49 та І-49а. При цьому, розташування приміщень залишилось незмінним.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, уточнення позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд приймає цю заяву до розгляду.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався у судових засіданнях 06.04.2010 на 20.04.2010, 20.04.2010 на 06.05.2010, оголошувались перерви у судових засіданнях 06.05.2010 на 18.05.2010, 18.05.2010 на 01.06.2010, 01.06.2010 на 08.06.2010.

Представникам сторін у судовому засіданні 01.06.2010 були роз`яснені їх процесуальні права, передбачені статтями 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2001 року між Приватним підприємством “Трафик” (орендодавець) та Підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди № 59-а, предметом якого є передача орендодавцем та прийняття орендарем в строкове платне користування нежитлового приміщення будівлі ЦУМ, торговельною площею 57,5 кв.м та складською площею 22,00 кв.м, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, з метою використання його для здійснення торгової діяльності (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.3 Договору, приміщення вважається переданим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно з пунктом 4.1 Договору, Орендодавець зобовязаний передати приміщення орендарю відповідно до пункту 1.1.

За змістом 8, Договір набирає сили з дня його підписання та діє протягом 30 років.

Актом приймання-передачі до договору № 59-а від 27.04.2001 сторони засвідчили передачу орендодавцем орендарю в орендне користування торгове приміщення у розмірі 57,5 кв.м. та складське приміщення у розмірі 22,00 кв.м універмагу “Центральний” (арк.с. 16).

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 12.04.2005 у справі № 20-12/393 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трафик” до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору оренди № 59-а від 27.04.2001, за зустрічним позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трафик” про звільнення нежилого приміщення, - розірвано договір оренди нежилого приміщення № 59-а від 27.04.2001, укладений між приватним підприємством “Трафик” та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 у справі №20-12/393 рішення господарського суду міста Севастополя від 12.04.2005 по справі №20-12/393 було скасовано, у позові Товариству з обмеженою відповідальністю “Трафик” про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 59-а від 27.04.2001 було відмовлено, зустрічний позов було задоволено відновлено порушене право субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 шляхом допуску його в орендоване приміщення в торговій будівлі ЦУМа за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, будинок 2 літер “А” на першому поверсі торгового залу 1-49, площею 57,50 кв.м. (пункт 5 резолютивної частини постанови) (арк.с. 24-26).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2005 у справі №20-12/393 судова колегія розяснила, що пункт 5 резолютивної частини постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 передбачає зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю “Трафик” допустити субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 в орендоване приміщення торговій будівлі ЦУМ за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, літер “А” на першому поверсі торгової зали 1-49, площею 57,50 кв.м (арк.с. 27-29).

Постановою державного виконавця ВДВС у Гагарінському районі міста Севастополя від 31.01.2006 було відкрите виконавче провадження про примусове виконання наказу №20-12/393 від 16.11.2005.

Актом державного виконавця від 20.02.2006 було встановлено, що площа торгової зали 1-49 будівлі ЦУМу по вул. Вакуленчука, 2 у місті Севастополі збільшена товариством з обмеженою відповідальністю “Трафик” з причини перепланування приміщення, у звязку з чим орган виконання судових рішень звернувся до господарського суду із заявою про розяснення способу та порядку виконання судового рішення.

Розглядаючи матеріали справи, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що збільшення Товариством з обмеженою відповідальністю “Трафик” з власної ініціативи та свій розсуд під час дії договору оренди № 59-а від 27.04.2001 площі торгової зали 1-49 в будівлі ЦУМу по вул. Вакуленчука, 2 у місті Севастополі не є перешкодою для виконання наказу господарського суду, тобто для зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю “Трафик” допустити субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 у приміщення торгової будівлі ЦУМу за адресою: місто Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, літер “А” на першому поверсі торгової зали 1-49 площею не менш 57,50 кв.м (арк..с. 30-32).

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 19.09.2006 у справі № 20-12/393, у звязку з переходом права власності на обєкти нерухомого майна будівлю ЦУМ з приміщеннями охорони, навісами, мощінням та огородженням, що розташовані в місті Севастополі, вул. Вакуленчука, 2 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Трафик” Товариству з обмеженою відповідальністю “Криммаркет Центр” був змінений боржник (ТОВ “Трафик”) як сторона у виконавчому провадженні по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Севастополя № 20-12/393 від 16.11.2005 на її правонаступника (ТОВ “Криммаркет Центр”) (арк.с. 33).

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 03.07.2008 у справі №20-12/393, у звязку з переходом права власності на спірне приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Альфа” на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2007, змінено боржника - ТОВ “Криммаркет Центр”, як сторону в виконавчому провадженні по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Севастополя № 20-12/393 від 16.11.2005, на її правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Альфа” (арк.с. 34-35).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 ухвалу Господарського суду міста Севастополя від 03.07.2008 у справі № 20-12/393 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви про заміну боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Криммаркет Центр” на Товариство з обмеженою відповідальністю Універсальна лізингова компанія “Альфа” у виконавчому провадженні по виконанню Наказу господарського суду міста Севастополя від 16.11.2005 по справі № 20-12/393 (арк.с. 38-39), цю постанову було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2008 у справі №20-12/393.

Як встановлено судом, 17.10.2007 Приватне підприємство “Трафик” передало приміщення ЦУМу товариству з обмеженою відповідальністю “Практікс” (м. Дніпропетровськ) за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу за реєстровим № 6782.

26.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Практікс” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Альфа” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є передача за певну грошову суму у власність покупця продавцем майна, яким є будівля ЦУМу з надвірними будівлями, загальною площею 6079,40 кв.м., що розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, будинок 2 (пункт 1.1 Договору купівлі-продажу), (арк.с. 88-91).

Згідно з пунктом 1.2 Договору, нерухоме майно належить продавцю на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.10.2007 та зареєстрованого Комунальним підприємством “БТІ та ДРОНМ” Севастопольської міської Ради 18.10.2007 за реєстровим номером 1066 (арк.с. 88-91).

За даними КП “БТІ та ДРОНМ” СМР від 14.04.2010 №170, право власності на будівлю ЦУМу за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2 зареєстровано за ТОВ “УЛК “Альфа” на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2007 (арк. с. 108).

06.08.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Альфа” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третіх осіб: ТОВ “Практікс” та ПП “Трафик” про визнання недійсним договору оренди №59А від 27.04.2001, укладеного ПП “Трафик” та ОСОБА_1

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.11.2008 у справі №5020-5/362 у позові відмовлено повністю. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 у справі № 5020-5/362 апеляційну скаргу ТОВ “УЛК “Альфа” задоволено частково, рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.2008 скасовано, провадження у справі було припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 17.11.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 у справі № 5020-5/362 скасовано, справу №5020-5/362 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.12.2009 у справі № 5020-5/362-1/059-10/046 в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі (арк.с. 47-48).

Листом № 5 від 01.02.2010 ФОП ОСОБА_1 звернувся до ТОВ “УЛК “Альфа” з вимогою допустити його в орендоване приміщення в будівлі ЦУМу по вул. Вакуленчука, 2 у місті Севастополі, посилаючись на те, що рішення Господарського суду міста Севастополя від 08.12.2009 у справі № 5020-5/362-1/059-10/046 набрало законної сили (арк.с. 51).

Листом за вих. № 6 від 11.02.2010, в звязку з неотриманням відповіді на першу вимогу, ФОП ОСОБА_1 звернувся з повторною вимогою до ТОВ “УЛК “Альфа” в семиденній строк звільнити приміщення та надати допуск до орендованого за договором оренди № 59-а від 27.04.2001 приміщення (арк.с. 52).

Листами від 11.02.2010 № 473 та від 24.02.2010 № 479 ТОВ “УЛК “Альфа” зверталося до ФОП ОСОБА_1 з пропозиціями щодо розірвання фактичних договірних відносин, в якому зазначило, що вважає договірні відносини за договором оренди № 59-а від 27.04.2001 такими, що були припинені у 2003 році і не були продовжені в майбутньому та враховуючи, зокрема, відсутність предмету оренди (арк.с. 53-54).

Чинення перешкод у користуванні орендованими приміщеннями з боку відповідача і стало підставою для звернення позивача до господарського суду міста Севастополя з відповідною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

На момент укладення договору оренди № 59-а від 27.04.2001, спірні правовідносини були врегульовані нормами Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 №1540-VI, який втратив чинність з 01.10.2004 відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003.

Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Аналогічні положення містяться в пунктах 1, 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Приймаючи до уваги той факт, що станом на 01.01.2004 правовідносини за договором № 59-а від 27.04.2001, укладеному між ПП “Трафик” та підприємцем ОСОБА_1 продовжують існувати, суд вважає підлягаючими застосуванню положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України встановлено що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, тобто перехід права власності на річ, передану у найм, не є підставою для зміни або припинення договору найму. Новий власник речі автоматично набуває прав та обов'язків наймодавця за договором найму та повинен їх виконувати до закінчення строку дії договору або до моменту його припинення з будь-яких інших підстав. Таким чином, в результаті переходу права власності на найману річ має місце заміна наймодавця в договорі найму.

Дана норма закріплює загальне правило, відповідно до якого договір оренди зберігає чинність при переході права власності на майно, передане в оренду, до нового власника. Разом з тим, зміна власника орендованого майна не призводить до зміни, передбаченого умовами договору оренди, обсягу прав та обов'язків орендаря.

Наймодавець, здійснюючи продаж речі, що передана в найм, зобов'язаний попередити покупця про наявність відносин найму (відповідно до статті 659 Цивільного кодексу України). Купівля речі на таких умовах свідчить про згоду покупця прийняти на себе обов'язки наймодавця за договором найму.

Враховуючи викладене наймодавцем за договором оренди № 59-а від 27.04.2001 стало та на момент вирішення даного спору являється ТОВ “Універсальна лізингова компанія “Альфа”.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Приписами статті 13 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Положеннями ст. 783 Цивільного кодексу України передбачено розірвання договору найму на вимогу наймодавця, зокрема, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до пункту 8.3, Договір оренди припиняє дію у випадках:

-спливу строку його укладення;

-банкрутства орендаря;

-загибелі орендованого майна;

-достроково: при повідомленні Орендарем за один місяць до припинення договору;

-при переході до Орендаря права власності на орендоване приміщення, з моменту переходу права власності;

-при відмові орендаря від викупу орендованого майна по укладеному з орендодавцем договору купівлі-продажу №60-кп від 27.04.2001;

-договір оренди може бути розірваним за згодою сторін (пункт 8.4 Договору);

В той же час, судом встановлено, що заявлені відповідачем у листах 11.02.2010 № 473 та від 24.02.2010 № 479 вимоги про розірвання договору не базується на визначених ст. 783 Цивільного кодесу України, а також на передбачених у пункті 8.3 Договору оренди № 59-а від 27.04.2001 підставах його розірвання.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави вважати спірний договір таким, що втратив силу, був розірваний сторонами, або припинив свою дію.

Позивач в обґрунтування своїх заперечень на позовні вимоги посилається на той факт, що в ході проведення перепланування орендованого приміщення колишніми власниками змінилася площа спірного приміщення, та на дату розгляду справи предмет договору оренди, а саме приміщення 1-49 з притаманними йому індивідуальними властивостями (площею приміщення) перестав існувати.

Однак, суд не може погодитись з даними доводами з огляду на статтю 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 про роз`яснення пункту 5 постанови від 17.05.2005 у справі № 20-12/393, збільшення боржником Товариством з обмеженою відповідальністю “Трафик” з власної ініціативи та свій розсуд під час дії договору оренди № 59-а від 27.04.2001 площі торгової зали 1-49 в будівлі ЦУМу по вул. Вакуленчука, 2 у місті Севастополі не є перешкодою для допущення ФОП ОСОБА_1 у приміщення торгової будівлі ЦУМу за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2 літер А на першому поверсі торгової зали 1-49 площею не менш 57,50 кв.м. (арк.с. 30-32).

Суд вважає за необхідне зазначити, що перепланування приміщення та зменшення в результаті такого перепланування площі не може свідчити про зникнення предмету оренди, оскільки предметом договору оренди в будь-якому випадку залишається приміщення в торговій будівлі ЦУМ за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, будинок 2, литер “А” на першому поверсі торгового залу та підсобне приміщення, що взаємоповязані.

Суд також вважає, що не може вважатись припиненням існування предмету оренди лише зміна площі приміщення та означення його на плані іншими літерами. При цьому, суд звертає увагу на той факт, що позивач просить суд зобов`язати відповідача допустити в приміщення тієї площі, яка утворилась в результаті перепланування і є меншою, ніж передбачено під час укладення договору № 59-а.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, судом встановлено порушення з боку відповідача (орендодавця) право позивача (орендаря) самостійно здійснювати господарську діяльність по використанню орендованого приміщення в межах, передбачених договором оренди 59-а від 27.04.2001 (пункт 5.2 Договору).

Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України надають кожній особі право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом.

Так само, кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (абзац перший частини другої статті 20 Господарського кодексу України).

Згідно з пунктами 1 та 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання права та примусове виконання обовязку в натурі.

З наведеними нормами кореспондує стаття 20 Господарського кодексу України, частина друга якої також відносить до способів захисту прав і законних інтересів господарюючих субєктів визнання наявності або відсутності прав, присудження до виконання обов'язку в натурі та установлення, зміну і припинення господарських правовідносин.

Цивільне законодавство базується на принципах справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Рішенням Конституційного Суду України від 12 лютого 2002 року N 3-рп/2002 зазначено, що власність гарантує не лише права власників, а й зобов'язує, покладає на них певні обов'язки. Саме про це йдеться у статтях 13 і 41 Конституції України, відповідно до яких використання власності не може завдавати шкоди людині, правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Враховуючи, що судом встановлений факт вчинення протиправних дій відповідачем, направлених на унеможливлення позивачем здійснювати своє право орендаря за договором оренди, термін дії якого не закінчився і який в установленому законом порядку достроково не припинений та не розірваний, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Альфа” (ідентифікаційний код 34763129, 01025, м. Київ, вул. Десятинна, будинок 4/6) допустити Фізичну особупідприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 99011, АДРЕСА_2) в орендовані приміщення будівлі ЦУМу за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, будинок 2, а саме: приміщення в торговій будівлі ЦУМ за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, будинок 2, литер “А” на першому поверсі торгового залу 1-49, площею 47,80 кв.м та підсобне приміщення 1-49а, площею 18,60 кв.м., що взаємоповязані, загальною площею 60,30 кв.м для використання відповідно до договору оренди №59-а від 27.04.2001, укладеного між Приватним підприємством “Трафик” та підприємцем ОСОБА_1

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Альфа” (ідентифікаційний код 34763129, 01025, м. Київ, вул. Десятинна, будинок 4/6) на користь Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 99011, АДРЕСА_2) державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 14.06.2010.