Ухвала суду № 10627300, 03.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

03 червня 2010 року справа № 5020-3/028-9/281-9/064 За заявою Закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по справі №5020-3/028-9/281

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

до Закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 11; (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 26)

за участю прокурора міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павличенко, 1)

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за зустрічним позовом          Закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі

про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна,

Суддя Рибіна С.А.

За участю представників:

позивача за первісним позовом (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі) - явку уповноваженого представника не забезпечив;

заявника (Закрите акціонерне товариство "Севастопольстрой") - Накопало Олександр Андрійович, довіреність б/н від 25.03.2010;

прокурора міста Севастополя - не з`явився.

Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі –Фонд) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" (ЗАТ „Севастопольстрой”) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором купівлі-продажу від 04.08.1993 № 3/40, який укладений між Фондом та Товариством покупців, створеним членами трудового колективу державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" (правонаступником якого є ЗАТ "Севастопольстрой"), останньому в процесі приватизації державного майна був переданий у власність цілісний майновий комплекс державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой".

Згідно з розділом VII альтернативного плану приватизації державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой", затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Севастополі 30.06.1993, товариству покупців, створеному членами трудового колективу державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой", були безоплатно передані об’єкти соціально-побутового значення, в тому числі гуртожиток по вул. М.Музики, 86.

Позивач вказує, що відповідно до розділу VII альтернативного плану приватизації державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой", фінансування будівництва цього об’єкта здійснювалося централізовано –за рахунок централізованих фондів, тобто за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, позивач посилається на невиконання обов’язків Покупця за Договором купівлі-продажу, зокрема, зазначає наступне. Відповідно до пункту 13 договору купівлі-продажу від 04.08.1993 № 3/40 покупець зобов’язується виконати усі умови альтернативного плану приватизації у повному обсязі та у встановлені строки. В ході перевірки, яка була проведена Фондом, встановлено, що ЗАТ "Севастопольстрой" не виконує умови пункту 13 договору купівлі-продажу від 04.08.1993 № 3/40, об’єкт соціально-побутового призначення використовується не за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" за вимогою однієї зі сторін договір купівлі-продажу може бути розірваний або визнаний недійсним за рішенням суду у випадку невиконання іншою стороною обов’язків, передбачених договором купівлі-продажу, у встановлений строк. Дані доводи, на думку Фонду, є підставою для витребування об’єкта нерухомого майна з незаконного володіння ЗАТ "Севастопольстрой".

ЗАТ "Севастопольстрой" позовні вимоги не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позов (т.1 а.с.134-136).

20.08.2008 ЗАТ "Севастопольстрой" звернулось до господарського суду міста Севастополя із зустрічним позовом про визнання права власності на спірний об’єкт нерухомого майна. Ухвалою суду від 26.08.2008 зустрічний позов був прийнятий до провадження для сумісного розгляду з первісним позовом.

ЗАТ "Севастопольстрой" обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до розділу VII альтернативного плану приватизації майна, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, товариству покупців, створеному членами трудового колективу державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" (правонаступником якого є ЗАТ "Севастопольстрой") безоплатно були передані у власність об’єкти соціального призначення, в тому числі будівля гуртожитку № 86 по вул. М.Музики.

Фонд зустрічні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві (т.1 а.с.80-82).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.06.2009 у справі №5020-3/028-9/281 у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі відмовлено повністю, у задоволенні зустрічних позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2009 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя від 09.06.2009 залишено без змін.

27.04.2010 Закрите акціонерне товариство "Севастопольстрой" в порядку статті 112 Господарського процесуального кодексу України звернулось до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Заявник вважає, що при укладенні між сторонами договору купівлі-продажу №3/40 від 04.08.1993 майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой", до покупця, правонаступником якого є ЗАТ "Севастопольстрой", перейшло право власності на майно підприємства, в тому числі і на майно - будівлю гуртожитку, розташовану в м. Севастополі по вулиці М.Музики, буд. №86. Даний факт встановлений рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.03.2009 по справі №5020-5/508 за позовом Закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та м. Севастополі про визнання права власності, яке постановою Вищого господарського суду України залишено в силі, що є нововиявленою обставиною, яка має суттєве значення для вирішення спору.

Фонд просить у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по справі №5020-3/028-9/281 відмовити, оскільки заявником пропущений строк її подачі та постанова Вищого господарського суду України від 06.08.2009 по справі №5020-5/508 не є обставиною, що відкрилась та має істотне значення для перегляду даного рішення.

У судовому засіданні судом оголошувалася перерва. Після перерви Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі явку представника не забезпечило.

Прокурор позовні вимоги Фонду підтримує, проти задоволення зустрічного позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення заявника та представника Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна в м. Севастополі №17 від 10.05.1993 було прийняте рішення про видачу дозволу на приватизацію майна Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" товариству покупців, створеному членами трудового колективу цього підприємства (т.1 а.с.63).

Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна в м. Севастополі № 42 від 30.07.1993 був затверджений альтернативний план приватизації майна Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" як цілісного майнового комплексу шляхом викупу (т. 1 а.с.60-62 –витяг).

Згідно розділу VII альтернативного плану приватизації майна Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой", трудовому колективу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" безоплатно передані об’єкти соціального призначення, в тому числі будівля гуртожитку №86 по вул. М. Музики.

Статтею 27 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" встановлено, що при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, між продавцем та покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу, що і було зроблено між сторонами.

04.08.1993 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в м. Севастополі та товариством покупців, створеним членами трудового колективу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" був укладений договір купівлі-продажу №3/40 нерухомого майна –цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" (т.1 а.с.64-67).

Згідно акту прийому-передачі державного майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой", укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна в м. Севастополі та товариством покупців, створеним членами трудового колективу державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" 02.09.1993, членам трудового колективу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" передано майно, в тому числі, безоплатно передані основні фонди невиробничого значення (т.1 а.с.68-69).

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" у вересні 1993 року було реорганізовано в Закрите акціонерне товариство "Севастопольстрой", Статут якого зареєстрований в Севастопольській міській державній адміністрації 28.09.1993. Відповідно до пункту 3.2 Статуту, ЗАТ "Севастопольстрой" є правонаступником державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" та відповідно до пункту 3.4 Статуту є власником майна треста (т.1 а.с.152-166).

В ході перевірки, яка була проведена Фондом, встановлено, що ЗАТ "Севастопольстрой" не виконує умови пункту 13 договору купівлі-продажу від 04.08.1993 №3/40, що виразилось у використанні об’єктів соціально-побутового призначення не за цільовим призначенням (т.1 а.с.18-21).

Дані обставини стали підставою для звернення Фонду з позовом до ЗАТ "Севастопольстрой" з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суд, переглянувши позовні вимоги первісного позову за нововиявленими обставинами, вважає позовні вимоги Фонду такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" приватизація майна державних підприємств України (надалі –приватизація) –це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" приватизація державного майна здійснюється, в тому числі, шляхом викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації. Порядок та способи приватизації встановлюються розділом 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 19.02.1993).

У відповідності із частиною першою статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” при приватизації майна державного підприємства як єдиного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Згідно пункту 2.4. Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 04.02.1993 № 56, до покупця, який придбав шляхом викупу цілісний майновий комплекс, переходить право володіння, користування і розпорядження цим об'єктом з дати видачи органом приватизації наказу про приватизацію об'єкта. Право власності на викуплене державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та органом приватизації.

Договір купівлі-продажу № 3/40, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна в м. Севастополі та товариством покупців, створеним членами трудового колективу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" 04.08.1993 (т.1 а.с.64-67). Зазначений договір посвідчений нотаріусом, ніким не оспорений і не визнаний недійсним.

Крім того, на підставі даного договору 03.09.1993 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю видане свідоцтво про право власності на майно цілісного майнового комплексу підприємства "Севастопольстрой" (реєстраційний № 3, т.1 а.с.70), яке також не оспорене.

Позивачем Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі заявлений позов про витребування майна - будинку гуртожитку - з чужого незаконного володіння.

Зазначення Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі в якості законодавчої підстави позову норми статті 387 Цивільного кодексу України, яка встановлює право власника на віндикацію, тобто, витребування свого майна з чужого незаконного володіння, суд вважає помилковим, адже, цей спосіб захисту права власності, яке є безспірним, застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, яка незаконно вилучена (вибула) з його володіння. Однак, спірний гуртожиток в складі об’єктів соціально-побутового призначення був переданий Фондом відповідачеві, а не був незаконно вилучений. Крім того, Фонд як орган управління державним майном, яке не увійшло до статутного фонду товариства, створеного в процесі приватизації, не має доказів того, що він розпорядився цим майном в іншій спосіб або на користь іншого суб’єкта.

Не може бути прийнятий судом і посилання позивача на припис частини п’ятої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" і встановлений ним актом перевірки від 15.10.2007 №21 факт використання відповідачем гуртожитку №86 по вулиці М.Музики в місті Севастополі не за його прямим призначенням, оскільки цією нормою встановлено право на вимогу однієї зі сторін договору купівлі-продажу розірвати цей договір або визнати його недійсним за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов’язань.

Таким чином, суд вважає, що позивачем був невірно обраний спосіб захисту, не доведено незаконне володіння відповідачем спірним майном, тому вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі суд визнає такими, що не підлягають задоволенню.

Суд переглянув також за нововиявленими обставинами зустрічний позов та вважає його підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна в місті Севастополі №17 від 10.05.1993 було прийняте рішення про видачу дозволу на приватизацію майна Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" товариству покупців, створеному членами трудового колективу цього підприємства (т.1 а.с.63).

Згідно статті 1 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції від 19.02.1993.) приватизація майна державних підприємств України (надалі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції від 19.02.1993) приватизація державного майна здійснюється, в тому числі, шляхом викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації. Порядок та способи приватизації встановлюються розділом 2 Закону України „Про приватизацію державного майна” (в редакції від 19.02.1993).

У відповідності із частиною першою статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” при приватизації майна державного підприємства як єдиного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Згідно пункту 2.4. Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 04.02.1993 № 56, до покупця, який придбав шляхом викупу цілісний майновий комплекс, переходить право володіння, користування і розпорядження цим об'єктом з дати видання органом приватизації наказу про приватизацію об'єкта. Право власності на викуплене державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та органом приватизації.

04.08.1993 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в м. Севастополі та товариством покупців, створеним членами трудового колективу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" був укладений договір купівлі-продажу №3/40 нерухомого майна –цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" (т.1 а.с.64-67).

Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна в м. Севастополі № 42 від 30.07.1993 був затверджений альтернативний план приватизації майна Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" як цілісного майнового комплексу шляхом викупу (т. а.с.60-62 –витяг).

Згідно розділу VII альтернативного плану приватизації майна Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой", трудовому колективу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой безоплатно передані об’єкти соціального призначення, в тому числі будівля гуртожитку №86 по вул. М. Музики, які збудовані за рахунок коштів централізованих фондів. Централізовані фонди визначені як фонди, що створені за рахунок відрахувань від прибутку та амортизаційних відрахувань підприємства (аркуш 16 альтернативного плану, т.1 а.с.62).

Згідно акту прийому-передачі державного майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой", укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна в м. Севастополі та товариством покупців, створеним членами трудового колективу державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" 02.09.1993, членам трудового колективу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" передано майно, в тому числі, безоплатно передані основні фонди невиробничого значення (т.1 а.с.68-69).

Державне підприємство "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" у вересні 1993 року було реорганізовано в Закрите акціонерне товариство "Севастопольстрой", Статут якого зареєстрований в Севастопольській міській державній адміністрації 28.09.1993. Відповідно до пункту 3.2 Статуту, ЗАТ "Севастопольстрой" є правонаступником державного підприємства "Загальнобудівельного тресту "Севастопольстрой" та відповідно до пункту 3.4 Статуту є власником майна треста (т.1 а.с.152-166).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно частини другої статті 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції від 19.02.1993) товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно з статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна.

Відповідно до пункту 2.4. Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 04.02.1993 року № 56 до покупця, який придбав шляхом викупу цілісний майновий комплекс, переходить право володіння, користування і розпорядження цим об'єктом з дати видання органом приватизації наказу про приватизацію об'єкта. Право власності на викуплене державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та органом приватизації.

Договір купівлі-продажу № 3/40 укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна в м. Севастополі та товариством покупців створеним членами трудового колективу Державного підприємства "Загальнобудівельний трест "Севастопольстрой" 04.08.1993 (т.1 а.с.64-67). Зазначений договір посвідчений нотаріусом.

Крім того, на підставі даного договору 03.09.1993 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю видане свідоцтво про право власності на майно цілісного майнового комплексу підприємства "Севастопольстрой" (реєстраційний №3, т.1 а.с.70), яке не оспорене.

Відповідач за зустрічним позовом –Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі –вважає, що спірне майно не може бути включено до складу цілісного майнового комплексу, так як не підлягає приватизації житловий фонд.

Даний довід Фонду не може бути прийнятий судом з тих підстав, що частиною другою статті 3 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції на момент укладення договору купівлі-продажу майна) встановлено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.03.2009 у справі №5020-5/508 за позовом Закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи Севастопольської філії Приватного вищого навчального закладу „Кримський інститут економіки та господарського права” про визнання права власності, позовні вимоги задоволені повністю, визнано право власності за ЗАТ «Севастопольстрой»на об'єкти соціально-побутового призначення, які були приватизовані разом зі спірним об'єктом (гуртожитком по вул.М.Музики, 86 у м. Севастополі) у складі майна цілісного майнового комплексу за тим же альтернативним планом приватизації та тим же договором купівлі-продажу № 3/40 від 04.08.1993. Рішення набрало законної сили на момент перегляду рішення по даній справі за нововиявленими обставинами.

Крім того, рішенням від 17.01.2008 по справі № 20-9/338 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” про визнання права власності та витребування майна та зустрічним позовом ЗАТ “Севастопольстрой” про визнання права власності, за ЗАТ “Севастопольстрой” визнано право власності на нерухоме майно по вул. Пожарова, 28 та нерухоме майно по вул. Музики, 78А, яке також було приватизовано за альтернативним планом приватизації державного підприємства „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой”.

Рішення також набрало законної сили на момент винесення даного рішення.

При вирішенні даних спорів судами було встановлено, що згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой”, вартість об’єктів соціально-побутового призначення, які були включені до альтернативного плану приватизації, була виключена із вартості майна, що підлягає приватизації, що повністю відповідає змісту ст. 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції від 19.02.1993).

Крім того, суди дійшли висновку, що джерелом фінансування майна, яке зазначено в альтернативному плані приватизації, були централізовані фонді, що створені за рахунок відрахувань від прибутку та амортизаційних відрахувань ДП „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой”.

Зазначений факт встановлений також у постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2009 по справі №5020-5/508 за позовом ЗАТ «Севастопольстрой»до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та М.Севастополі.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що спірне майно –будинок гуртожитку - створено за рахунок коштів підприємств, правонаступником якого є позивач, та на нього розповсюджуються норми Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції на момент укладення договору купівлі-продажу)

Правомірність даного висновку підтверджується також тим, що в альтернативному плані приватизації ДП „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой” встановлений обов’язок підприємства передати місцевій Раді житлові будинки №№ 46, 48 по вул. М.Музики.

Крім того, згідно довідки від 29.08.2009 за вих.№6602, виданої Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, право власності на гуртожиток за адресою: м. Севастополь, вул. М.Музики,86, зареєстровано за Трестом «Севастопольстрой»на підставі рішення Виконкому міськради №12/507 від 17.06.1980, про що 25.07.1980 Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради видане реєстраційне посвідчення. Тобто, майно знаходиться у власності ЗАТ „Севастопольстрой”, який є правонаступником Тресту «Севастопольстрой».

У зв`язку з викладеним, ЗАТ «Севастопольстрой»набуло права власності на спірне майно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при укладенні між сторонами договору купівлі-продажу № 3/40 майна цілісного майнового комплексу державного підприємства „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой” від 04.08.1993 до покупця, правонаступником якого є ЗАТ „Севастопольстрой”, перейшло право власності на майно підприємства, в тому числі і на спірне майно гуртожитка по вул.М.Музики,86 у м. Севастополі.

Враховуючи той факт, що Фондом не визнається право власності ЗАТ „Севастопольстрой” на спірне майно, суд, керуючись вищезазначеними нормами, дійшов висновку, що у ЗАТ „Севастопольстрой” є право на визнання права власності на зазначене майно в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного, суд вважає зустрічні позовні вимоги ЗАТ “Севастопольстрой” такими, що підлягають задоволенню.

Не може бути прийнятий судом довід Фонду про відсутність нововиявлених обставин з наступних підстав.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Згідно пункту 1 Роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04/5/563, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Дослідивши доводи та надані ЗАТ “Севастопольстрой” докази суд вважає зазначені заявником підстави нововиявленими та визнав, що строк на звернення до суду пропущений підприємством з поважних причин, тому був поновлений судом.

На підставі вищевикладеного, суд визнає, що первісний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задоволенню не підлягає, а зустрічні позовні вимоги ЗАТ „Севастопольстрой” підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 82-85, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Заяву Закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” про перегляд рішення господарського суду м. Севастополя від 09.06.2009 по справі №5020-3/028-9/281 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2.          Рішення господарського суду міста Севастополя від 09.06.2009 по справі №5020-3/028-9/281 змінити.

3.          У задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі відмовити повністю.

4.          Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

5.          Визнати за Закритим акціонерним товариством „Севастопольстрой” (юридична адреса: м. Севастополь, вул. Нахімова, буд. 11, код ідентифікаційний код 01271342) право власності на об’єкт нерухомого майна –гуртожиток, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. М .Музики, буд. 86.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 07.06.2010