Рішення № 10626960, 12.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.10                                                                                 Справа № 17/124

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліспрод», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 43140 грн. 63 коп.

Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача: Бондаренко О.В., довіреність № б/н від 12.01.2010;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 20228,50 грн., пені у сумі 10926,71 грн., штрафу у сумі 2022,85 грн., інфляційних нарахувань у сумі 8849,97 грн. та 3% річних у сумі 1499,68 грн., за договором постачання №КМ/1809 від 18.09.2007.

Від позивача 07.07.2010 до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог № 72/Юр від 05.07.2010, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 20228,50 грн., пеню у сумі 10819,09 грн., штраф у сумі 2022,85 грн., інфляційні нарахування у сумі 8597,11 грн. та 3% річних у сумі 1473,08 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 29.06.2010, 12.07.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КІНГ»(позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліспрод»(відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір постачання № КМ/1809 від 18.09.2007 (далі –Договір).

          Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов’язаний передати Покупцю товар, відповідно заявок Покупця, а також документи (сертифікат якості тощо), що стосуються Товару та підлягають переданню разом із ним.

Як встановлено пунктом 3.1 Договору, ціни вказуються в Специфікаціях до цього договору в національній валюті України.

Згідно пункту 4.1 Договору, Покупець сплачує вартість товару протягом 20 календарних днів з моменту поставки.

У пункті 5.1 Договору передбачено, що Постачальник поставляє Покупцю товар в узгоджений термін та час на підставі заявки Покупця на таких умовах згідно Інкотермс-2000: EXW склад Постачальника (самовивіз).

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що у випадку недотримання Покупцем строків оплати згідно п.п. 4.1 та 7.2 цього Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого Товару за кожний день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати перевищує 14 календарних днів, додатково Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10 % від несплаченої суми, але не менше 500 гривень. Зазначений штраф не застосовується до Покупця, якщо до спливу зазначеного строку Сторони підпишуть Додаткову угоду про графік погашення заборгованості і цей графік буде дотримано Покупцем.

Згідно пункту 9.5 Договору, передбачено, що Сторони досягли згоди про те, що загальний строк позовної давності за цим договором становить три роки, нарахування неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язань також припиняється через три роки з дня, коли зобов’язання повинно бути виконане.

Позивач у справі в обґрунтування позову посилається на те, що поставив відповідачу товар на суму 34843,50 грн. Однак, погашення заборгованості з боку відповідача відбулося часткове на суму 14615,00 грн., у зв’язку з чим на час розгляду справи заборгованість складає 20228,50 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 10819,09 грн. за період з 14.12.2007 по 17.05.2010, штраф у сумі 2022,85 грн., інфляційні нарахування у сумі 5897,11 грн. за період з січня 2008 року по травень 2010 року та 3% річних у сумі 1473,08 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 34843,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 49Ш/2099 від 22.11.2007 та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯОТ № 430017 від 20.11.2007 (а.с.22-23).

Сторони в Договорі встановили, що Покупець повинен сплатити поставлений товар протягом 20 календарних днів з моменту поставки (п. 4.1 Договору).

Однак, відповідач в порушення умов Договору оплату поставленого товару здійснив частково на суму на суму 14615,00 грн., тому на час розгляду справи заборгованість склала 20228,50 грн.

Таким чином, факт наявності боргу в сумі 20228,50 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем. Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 10819,09 грн. за період з 14.12.2007 по 17.05.2010 та штрафу у сумі 2022,85 грн.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 9.3 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого Товару за кожний день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати перевищує 14 календарних днів, додатково Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10 % від несплаченої суми, але не менше 500 гривень. Зазначений штраф не застосовується до Покупця, якщо до спливу зазначеного строку Сторони підпишуть Додаткову угоду про графік погашення заборгованості і цей графік буде дотримано Покупцем.

Згідно пункту 9.5 Договору, Сторони досягли згоди про те, що загальний строк позовної давності за цим договором становить три роки, нарахування неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язань також припиняється через три роки з дня, коли зобов’язання повинно бути виконане.

Сторони не надали суду відомостей щодо підписання Додаткової угоди про графік погашення заборгованості, а також погодили в договорі більший строк нарахування пені, ніж шість місяців.

У зв’язку з викладеним, вимоги про стягнення пені у сумі 10819,09 грн. за період з 14.12.2007 по 17.05.2010 та штрафу у сумі 2022,85 грн. є обґрунтовано заявленими, вірно нарахованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 5897,11 грн. за період з січня 2008 року по травень 2010 року та 3% річних у сумі 1473,08 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 1473,08 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 5897,11 грн., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно зі статтею 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог, судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Первісно ціна позову складала 43527,71 грн., отже державне мито складатиме 435,28 грн., тоді як позивачем було сплачено 440,00 грн. Зайве сплачене державне мито у сумі 4,72 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліспрод», м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Макаренка, буд. 208, код 30482032, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ», м. Дніпропетровськ, вул. Марії Кюрі, буд. 5, ідентифікаційний код 32280960, основний борг у сумі 20228,50 грн., пеню у сумі 10819,09 грн., штраф у сумі 2022,85 грн., інфляційні нарахування у сумі 8597,11 грн. та 3% річних у сумі 1473,08 грн.; витрати по оплаті держмита у сумі 431,41 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233,90 грн., видати наказ.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КІНГ», м. Дніпропетровськ, вул. Марії Кюрі, буд. 5, ідентифікаційний код 32280960, зайве сплачене державне мито у сумі 4,72 грн.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 14.07.2010.

Суддя                                                                                 О.С. Фонова