Рішення № 10626637, 27.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.10 р.                     Справа № 15/143                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Антарес” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 20381470)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Галерея Вікон” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34686867)

про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 64977,34 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Самойленко С. Є. за довіреністю № 109 від 26.07.2010 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Антарес” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Галерея Вікон” м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 64977,34 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/143, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

На умовах договору поставки № 10 від 03.01.2008 р. позивач (постачальник) передав відповідачу (покупцю) товар – склопакети будівельні та комплектуючі до них, що підтверджується замовленнями № 240и від 23.12.2008 р. та 241и від 23.12.2008 р. на виготовлення склопакетів, гарантійним листом покупця від 22.12.2008 р., довіреностями № 45 від 16.12.2008 р. та № 52 від 26.12.2008 р., видатковими накладними № 3682/6302 від 25.12.2008 р. на суму 49142,05 грн. та № 3694/6303 від 27656,46 грн., актами прийомки-здачі виконаних робіт № 3682/6302 на замовлення № 6302 від 25.12.2008 р. та № 3694/6303 на замовлення № 6303 від 26.12.2008 р. Вказані документи у завірених копіях є в матеріалах справи.

Згідно п. 6.3 договору у період з 25 по 31 грудня 2008 р. постачальник проводить відвантаження товару на умовах 100% предоплати. У п. 8.2 договору зазначено, що його умови можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов’язковим складанням письмового документа, підписаного обома сторонами. Такого документа сторонами до суду не представлено, тому суд не приймає до уваги гарантійний лист покупця б/н від 22.12.2008 р. в частині пропозиції іншій стороні змінити умови договору щодо оплати товару з 100% предоплати на відстрочення платежу протягом 12 днів з моменту отримання склопакетів.

Але постачальник поставив товар без отримання предоплати, покупець цей товар прийняв, що свідчить про те, що сторони договору своїми фактичними діями змінили умови договору з предоплати на оплату з відстроченням платежу на невизначений термін.

Усього відповідач отримав від позивача за спірними накладними товар на загальну суму 76798,51 грн., а оплатив у період з 10.07.2009 р. по 12.11.2009 р. частину суми вартості вказаного товару у розмірі 11821,17 грн., що підтверджується завіреними копіями банківських виписок. Згідно акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 15.10.2009 р. за підписами та печатками обох сторін сума боргу відповідача перед позивачем складала 68732,68 грн., а відповідно до довідки б/н від 04.06.2010 р. про заборгованість за поставку товару за договором № 10 від 03.01.2008 р. станом на 04.06.2010 р. сальдо на користь позивача складало 64977,34 грн. Вказана довідка підписана керівником та головним бухгалтером позивача, скріплена печаткою, тому разом з актом звірки приймається судом до уваги як належний письмовий доказ по даній справі згідно ст. 36 ГПК України.

Відповідно до ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги. При цьому цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред’явлення кредитором вимоги до боржника.

В якості вимоги на оплату за товар позивач направляв відповідачу претензію вих.. № 126 від 09.09.2009 р., яка була фактично отримана відповідачем 11.09.2009 р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення. Завірені копії претензії та повідомлення є в матеріалах даної справи. На думку суду строк оплати за товар по спірним накладним для відповідача настав з 12.09.2009 р. та закінчився 18.09.2009 р., після чого почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вих. № 7 від 21.07.2010 р.) визнав позовні вимоги в повному обсязі на суму 64977,34 грн., відсутність оплати пояснив тяжким фінансово-економічним станом та просить надати відстрочку виконання рішення строком на один рік.

Згідно частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача у даній справі, пов’язані із визнанням позову про стягнення заборгованості в сумі 64977,34 грн., не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити виконання рішення. В обґрунтування своєї заяви про надання відстрочення відповідач посилається на тяжкий фінансово-економічний стан, але будь-які докази неможливості виконати рішення суду про стягнення суми боргу протягом року до суду не надав, тяжкий фінансовий стан документально не обгрунтував. Також суд приймає до уваги той факт, що строк оплати для відповідача сплинув ще у вересні 2009 р., після чого зобов’язання по оплаті тривалий час не виконувалися.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України якщо порушені відповідачем зобов’язання носять грошовий характер, він не звільняється від відповідальності за неможливістю його виконання.

За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 1 рік у зв’язку з недоведеністю та необґрунтованістю.

Згідно ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Галерея Вікон” (юридична адреса: 83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, буд. 35; кв. 67; поштова адреса: 83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66; код ЄДРПОУ 34686867; рахунок 26002301000445 в Донецькій філії АКБ “Форум”, МФО 394631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Антарес” (юридична адреса: 83029, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 73; код ЄДРПОУ 20381470; рахунок 26009061300 в ПАТ “Донгорбанк”, МФО 334970) борг в сумі 64977,34 грн, витрати на оплату державного мита в сумі 649,77 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В судовому засіданні 27.07.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя