ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
01 липня 2010 р. Справа 12/23-10
за позовом: Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (вул.Пересипкіна, 5, м. Хмельницький, 29000)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (вул. Дзержинського,41, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
про стягнення 9 941,62 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : не з'явився
відповідача : Федотов А.В., Бабій О.М. - за дорученням
За клопотанням представників сторін звукозапис судового процесу не здійснювався
ВСТАНОВИВ :
Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" 9 118,91 грн. заборгованості з оплати послуг з теплопостачання, наданих за період з 01.11.2008р. по 01.01.2010р., 451,14 грн. втрат від інфляції, 133,82 грн. - три відсотка річних, 237,75 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані наступним: 25.10.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір на постачання теплової енергії № 997/870, згідно з яким позивач постачає відповідачу теплову енергію у відповідності до умов укладеного договору. Відповідно до умов Договору, відповідач повинен був здійснювати розрахунки з позивачем щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно одержаних від Постачальника рахунків. Щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки, однак оплату за спожиту теплову енергію відповідач здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушує вимоги чинного законодавства та умови укладеного договору.
Станом на 01.01.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 118,91 грн. за період з 01.11.2008 р. по 01.01.2010 р.
Ухвалою суду від 03.02.2010р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 04.03.2010р.
У відзиві № 47 від 29.03.2009 р. на позов, відповідач проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що у м.Хмельницький у відповідача знаходилась філія, яка перестала функціонувати у вересні 2008 року, відповідач повідомив позивача, що відмовляється від надання послуг постачання теплової енергії. Таке повідомлення було зроблене 29.09.2008 р., на яке товариство не отримало жодної відповіді, 29.10.2008 р. відправлено телеграму, на яку відповідач отримав відповідь про необхідність звернення в міжопалювальний сезон, на звернення від 25.04.2009 р. також не отримали відповіді. Крім того, відповідач наголошує, що в умовах договору немає жодної згадки про періоди звернення для відмови від подачі теплової енергії (а.с.54).
У зв'язку з неявкою представників сторін та ненаданням сторонами усіх необхідних для розгляду справи документів, ухвалою суду від 04.03.2010 р. розгляд справи відкладено на 30.03.2010 р..
В судових засіданнях 30.03.2010 р., 13.04.2010 р. та 10.06.2010 р. оголошувались перерви.
В судове засідання 01.07.2010 р. з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час слухання справи повідомлений під розписку в судовому засіданні 10.06.2010 р..
Відсутність представника позивач не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
25.10.2004 р. між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та ТОВ "Тріумф" (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 997/870 (Договір), відповідно до якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п.2.1. Договору кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики використовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо.
Розділом 3 Договору передбачені права та обов'язки споживача.
Так, відповідно до п.3.2.4. споживач зобов'язується додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені Додатком № 3.
Шостим розділом Договору встановлений порядок розрахунків.
Так, розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.6.1. Договору).
Згідно п.6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.3. Договору оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: - попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; - остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,5 % належної до плати суми за кожен день прострочення.
Цей Договір набуває чинності з 25.10.2004 р. та діє до 25.10.2005 р. (п.10.1. Договору).
Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на якій він був укладений; прийняття рішення Господарським судом; ліквідації сторін (п.10.2. Договору).
Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (п.10.3. Договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. Договору).
25.10.2004 р. Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору, в якому визначено вид послуг, кількість, тариф. (а.с.26).
В Додатку від 28.03.2005 р. до Договору п.7.3. Договору викладено в наступній редакції: "За несвоєчасне та/або неповне виконання грошового зобов'язання, передбаченого п.6.3. даного Договору, Споживач зобов'язаний сплатити заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних з простроченої суми, а також пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ." (а.с. 27).
В Додатку № 3 до Договору викладено умови припинення подачі теплової енергії (а.с.28).
На виконання умов договору, позивачем надавались відповідачу послуги теплопостачання, на оплату яких останньому виставлялись рахунки.
Вартість послуг теплопостачання визначалась згідно з діючими тарифами, які встановлені рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради, зокрема № 74 від 17.02.2004 року, № 1040 від 28.12.2006 р., № 1417 від 11.12.2008 р., № 144 від 11.02.2009 року.
Наведене стверджується:
- договором на постачання теплової енергії № 997/870 від 25.10.2004 р. та додатками до нього;
- рахунками на оплату послуг(а.с.9-22);
- рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради (а.с.68-72);
- банківськими виписками про оплату послуг;
- іншими матеріалами справи.
В судовому засіданні 01.07.2010 р. представник відповідача посилався також на те, що позивачем порушувались умови договору щодо надання послуг належної якості, внаслідок чого з січня 2008 р. у приміщенні мало місце пониження температури нижче 15 градусів.
Заслухавши пояснення, що надані представниками сторін у судових засіданнях, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Як вбачається з Договору, між сторонами склались правовідносини щодо надання послуг з постачання теплової енергії.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В своїх запереченнях на позов, відповідач посилається на те, що відповідно до Додатку 3 до Договору він тричі повідомляв позивача про відмову від надання послуг постачання теплової енергії листом № 101 від 29.09.2008 р., телеграмою від 29.10.2008 р. та листом № 54 від 25.04.2009 р.
Позивач проти цього заперечує, посилаючись на те, що отримано від відповідача лише телеграму від 02.03.2009 р., на яку дано відповідь листом № 636/01 від 25.03.2009 р. про те, що відключення приміщення від центральної системи опалення можливе лище в міжопалювальний сезон та при умові отримання технічних вимог в теплопостачальній організації "Хмельницьктеплокомуненерго". Оскільки відповідач за отриманням технічних умов з відключення опалення до позивача не звертався, послуги з теплопостачання йому налавались на встановлениху Договором умовах.
Отримання від позивача листа № 636/01 від 25.03.2009 р. відповідач підтверджує.
Суд не приймає доводи відповідача щодо надіслання позивачу листа № 101 від 29.09.2008 р., оскільки поштовий штамп на наданій суду квитанції у підтвердження направлення позивачу вказаного листа, нечитаємий. При цьому телеграму відправлено позивачу 02.03.2008 р., а у листі № 54 від 25.04.2009 р. (на який також посилається відповідач) зазначено про повторне звернення до позивача.
Процедура відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП передбачена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 22.11.2005 N 4 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 р. за N 1478/11758).
Відповідно до цих Правил відключення від мереж центрального опалення виконується згідно отриманих безпосередньо заявником чи проектною або проектно-монтажною організацією (за договором) технічних умов у міжопалювальний період (п.п. 2.2.1, 2.3, 2.5 Правил).
Оскільки відповідач за отриманням технічних умов, про що був повідомлений позивачем, не звернувся, теплопостачання позивачем не припинено правомірно.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебував на цілорічній системі оплати, що передбачає розбивку вартості опалення у період опалювального сезону на цілий рік. Тобто у будь-якому випадку відповідач має оплатити вартість опалення за опалювальний період 2008-2009 рік у повному обсязі.
Відповідачу виставлялись рахунки на оплату за теплопостачання відповідно до тарифів, передбачених для цілорічної системи оплати, які відповідачем оплачені не у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу виставлено на оплату рахунок за листопад 2008 р. із зазначенням до оплати 383,64 грн. При цьому на початок місяця мала місце заборгованість в сумі 716,1 грн. (а.с.153)
Згідно цього рахунку відповідач 05.12.2008 р. сплатив 767,28 грн. (а.с.104). Виходячи з призначення платежу, дані кошти мають бути зараховані на оплату за теплопостачання за листопад 2008 р., решта суми - на погашення заборгованості минулих періодів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог (вихід судом за межі позовних вимог можливий лише за відповідною заявою позивача) в сумі 8 735,27 грн. вартості послуг з теплопостачання за період з грудня 2008 р. по 01.01.2010 р., оскільки вартість послуг за листопад 2008 р. (заявлено до стягнення вартість теплопостачання з листопада 2008 р. по 01.01.2010 р.) вже сплачено відповідачем 05.12.2008 р.
Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань нараховано до стягнення з відповідача 237,75 грн. пені за період з 10.07.2009 р. по 01.01.2010 р., 133,82 грн. - три відсотка річних та 451,14 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2008 року по січень 2010 року.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Розрахунки пені, інфляційних та 3% річних визначені позивачем без урахування передбаченого Договором строку оплати послуг, положень ст. 253, ч. 4, 5 ст. 254 ЦК України, внаслідок чого суми пені, інфляційних та 3% річних завищено (здійснені за допомогою системи "Капіталізатор" розрахунки містяться у матеріалах справи).
З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі, відповідно, 234,50 грн., 435,12 грн. та 113,19 грн.
При цьому доводи відповідача щодо надання позивачем послуг з теплопостачання неналежної якості судом не приймаються, оскільки вони не підтверджені належними доказами: наказ директора ТОВ "Тріумф" з надання дозволу працівникам користуватись додатковими опалювальними приладами та Журнал контролю температурних режимів, на які посилається відповідач, не є належними доказами надання позивачем послуг низької якості, оскільки вони є внутрішніми документами відповідача. Останній до позивача з питання якості теплопостачання не звертався та факти теплопостачання низької температури у встановленому порядку не зафіксував.
Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (вул.Дзержинського,41, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ 60043911, р/р 260072302 в ВОД АППБ "Аваль" МФО 302247) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"(вул.Пересипкіна, 5, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 03356571, р/р 26004600015051 в Хмельницькій філії "Брокбізнесбанк" м.Хмельницького МФО 315858) 8 735,27 грн. (вісім тисяч сімсот тридцять п'ять гривень 27 копійок) боргу, 234,50 грн. (двісті тридцять чотири гривні п'ятдесят копійок) пені, 113,19 грн. (сто тринадцять гривень 19 копійок) - 3% річних, 435,12 грн. (чотириста тридцять п'ять гривень 12 копійок) інфляційних втрат, 97,65 грн. (дев'яностосім гривень 65 копійок) витрат на сплату держмита, 225,95 грн. (двісті двадцять п'ять гривень 95 копійок) витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 липня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул.Пересипкіна, 5, м. Хмельницький, 29000)
3 - відповідачу (вул. Дзержинського,41, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
Судове рішення № 10626478, Господарський суд Вінницької області було прийнято 01.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/23-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: