Ухвала суду № 106264767, 08.09.2022, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 375/1348/20

провадження № 1-кп/368/156/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Лєвшин Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12020110250000310 від 24.09.2020 р. щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області, освіта професійно-технічна, пенсіонера, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого про вчинення ним суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст.. 289 ч. 1 КК України, -

з участю сторін кримінального провадження:

- сторони обвинувачення - прокурора Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Хахлюка В.В.

- сторони захисту - законного представника особи стосовно якої подано клопотання ОСОБА_2

захисника особи стосовно якої подано клопотання адвоката Іллінського О.В.

особи стосовно якої подано клопотання ОСОБА_1 , -

встановив:

до Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у відношенні ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні ним суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст.. 289 ч. 1 КК України.

Згідно клопотання та наданих матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що23.09.2020 близько 21 год. ОСОБА_1 проходячи по вул. Волі, в смт Рокитне Київської області, поряд з подвір`ям № 13, побачив мопед Suzuki Lets шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , вартістю 6 770 грн., який належить ОСОБА_3 та який був припаркований на вулиці.

Після цього, ОСОБА_1 взяв руками моторолер Suzuki Lets шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 та покотив його до свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином вчинивши незаконне заволодіння транспортним засобом.

В подальшому, ОСОБА_1 зберігав мопед Suzuki Lets шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 за власним місцем проживання в подвір`ї за адресою: АДРЕСА_1 .

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3 на суму 6770 грн.

Прокурор Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Хахлюка В.В. в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, зазначаючи, що є всі законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити у його відсутність. Претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_1 не має. Щодо примусових заходів медичного характеру, які необхідно застосувати до ОСОБА_1 , покладається на погляд суду.

Захисник особи стосовно якої подано клопотання ОСОБА_1 адвокат Іллінський О.В. не заперечував проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1 , оскільки для цього існують підстави та документально підтверджено матеріалами кримінального провадження.

Законний представник особи стосовно якої подано клопотання ОСОБА_2 підтримала клопотання щодо застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру. Окрім того пояснила, що бачила сина біля даного мопеда і він їй пояснив, що він не хотів щоб його вкрали і тому прикотив до дому, а потім зібралися шукати власника по документах, що були знайдені у бардачку, але не встигли, бо працівники поліції прийшли по мопед до них першими.

Особа стосовно якої подано клопотання ОСОБА_1 не заперечував проти поданого клопотання.

Вислухавши доводи прокурора, ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 та захисника Іллінського О.В., дослідивши матеріали клопотання, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, викладеного у клопотанні, підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

?витягом з кримінального провадження № 12020110250000310 від 24.09.2020 р. вбачається, що 23.09.2020 р. в АДРЕСА_2 невідома особа шляхом вільного доступу здійснила крадіжку мопеда ОСОБА_4 , білого кольору, який належить заявнику ОСОБА_3 ;

?карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону (а.с. 61), згідно якої заявник ОСОБА_3 повідомив, що на протязі однієї години у нього викрали мопед, який був припаркований біля воріт будинку його знайомого;

?протоколом огляду місця події від 23.09.2020 р. (а.с. 62), згідно якого проводився огляд земельної ділянки, яка є асфальтована, та розташована біля паркану домоволодіння АДРЕСА_2 . На момент огляду земельна ділянка вуличним світлом не освітлена. Біля домоволодіння є паркан, та маються ворота. Слідів ніяких не виявлено;

?заявою ОСОБА_5 (а.с. 63), який дав дозвіл на огляд домоволодіння, що належить йому на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

?протоколом огляду місця події від 24.09.2020 р. (а.с. 64) та фото таблицею до нього (а.с. 65-72), який було проведено у присутності двох понятих та власника будинковолодіння, об`єктом якого є територія домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка огороджена металевим парканом. Вхід до території здійснюється через металеву фіртку, яка на момент огляду була відкрита. На подвір`ї розташований одноповерховий цегляний будинок, за який виявлено мопед білого кольору марки Suzuki Lets шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 . У бардачку мопеда виявлено талон на нього, де вказано власника майна ОСОБА_3 , житель смт. Рокитне;

?висновком судово-психіатричного експерта № 434 від 07.10.2020 р. (а.с. 73-75), згідно якого ОСОБА_1 в період інкримінованих йому дій і в теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання - органічний розлад особистості та поведінки F 07.8 за МКХ-10. Він під час скоєння інкримінованих йому дій у повній мірі не був здатний і у повній мірі не здатний на даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 за своїм психічним станом потребує примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. За своїм психічним станом може приймати участь у проведенні слідчих дій та у судовому засіданні, проте з урахуванням його наявного психічного захворювання. ОСОБА_1 притаманний низький рівень розвитку інтелектуальної діяльності, примітивність мотиваційної сфери, зниження здатності до прогнозування віддалених наслідків свої дій, схильність до навіювання. ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку не міг під час скоєння інкримінованих йому дій повною мірою усвідомлювати реальний зміст власних дій та повною мірою свідомо керувати ними та передбачати їх наслідки;

?висновком судової експертизи № 142 від 25.09.2020 р. (а.с. 76-84), згідно якої ринкова вартість мопеда (КТЗ) марки Suzuki Lets шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 на дату оцінки складає 6770,00 грн.;

?постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 24.09.2020 р. (а.с. 85)мопед марки Suzuki Lets шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3 ;

?розпискою ОСОБА_3 (а.с. 86), якою він отримав належний йому мопед марки Suzuki Lets шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , якого зобов`язується зберігати до вирішення справи по суті.

Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності, шляхом повного, і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що зазначене суспільно-небезпечне діяння підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України вчинене ОСОБА_1 у стані неосудності.

Докази надані стороною обвинувачення суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та містять відомості щодо обставин кримінального правопорушення.

Тобто, вказаними діями ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, а саме: вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, тобто як вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 ККУкраїни.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справах "G. v. France" (п.39), "Halilovic v. Bosnia and Herzegovina" (п.18) почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.

Виходячи з роз`яснень п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Згідно ч. 2ст. 19 КК Українине підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

За приписами ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Відповідно дост.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно ст.94КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:

1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;

3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;

4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Відповідно до ч. 3ст. 94 КК Українигоспіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а в силу ст.513КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст.19Закону України«Про психіатричнудопомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно дост. 94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідност. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 289 КК України, а тому підлягає кримінальній відповідальності за скоєне, однак, враховуючи, що зазначене кримінальне правопорушення вчинене ним у стані неосудності, тому суд вважає за необхідне застосувати до нього примусовий захід медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з метою запобігання вчинення ним нових суспільно небезпечних діянь.

При цьому суд враховує характер захворювання ОСОБА_1 , тяжкість вчиненого ним діяння, ступінь небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, а також те, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94КК України, відносно ОСОБА_1 суд не вбачає.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Питання про речові докази вирішується на підставіст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.19,93,94 КК України,постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування»,Закону України "Про психіатричну допомогу", ст. ст.1-29,100,369-372,376,512,513КПК України суд, -

ухвалив:

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області, освіта професійно-технічна, пенсіонера, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, про вчинення ним суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст.. 289 ч. 1 КК України, примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази: (а.с. 85) мопед Suzuki Lets шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3 , після набрання ухвали законної сили залишити ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційному суду через Кагарлицького районний суд Київської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.І. Шевченко