Рішення № 10625999, 21.04.2010, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-246/

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2010 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючого судді Тощевої О.О.

при секретарі Ібрагімової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про порядок проведення розрахунків,

в с т а н о в и в :

СВК «Таврія» 15 березня 2010 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про порядок проведення розрахунків у розмірі 3448 гривень 93 копійки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із позивачем та у процесі своєї трудової діяльності отримував від підприємства сільськогосподарську продукцію, розрахунок за яку проводив шляхом перерахування коштів зі своєї заробітної плати. Позивач зазначає, що на підставі досягнутої згоди про спосіб погашення заборгованості, між СВК «Таврія» та ОСОБА_1 01 червня 2008 року був укладений договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання про погашення заборгованості перед підприємством у рівних долях в строк до 31 грудня 2008 року. Проте, взяті на себе зобовязання відповідач виконав лише частково, тому 01 липня 2009 року між сторонами був укладений договір про порядок проведення розрахунків за умовами якого ОСОБА_1 зобовязався погасити наявну перед позивачем заборгованість у строк до 31 грудня 2009 року, при цьому сума заборгованості станом на 31 грудня 2009 року склала 3448 гривень 93 копійки. Однак у визначений договором строк взяті на себе зобовязання відповідач не виконав, у звязку з чим, СВК «Таврія» звернувся до суду із зазначеним позовом.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 посилаючись на викладені у позовній заяві обставини, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проте не послався на обставини згідно з якими він не погоджується із заявленими вимогами, разом із тим, не заперечував той факт, що отримував від підприємства сільськогосподарську продукцію та укладав із позивачем договір про порядок проведення розрахунків від 01 липня 2009 року, а також, що має перед позивачем заборгованість у визначеній останнім сумі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено та не спростовується учасниками судового процесу, що 01 липня 2009 між сторонами укладений договір про порядок проведення розрахунків № 4 (а.с. 4).

Відповідно до умов вищезазначеного договору відповідач ОСОБА_1 погодився, що на момент його підписання має перед СВК «Таврія» заборгованість у сумі 3008 гривень 41 копійка та зобовязався погасити заборгованість рівними долями в строк до 31 грудня 2009 року.

Крім того, відповідно до п. 2.4 Договору про порядок проведення розрахунків № 4 від 01 липня 2009 року, погашення заборгованості провадиться шляхом утримання із заробітної плати ОСОБА_1, а при відсутності коштів шляхом внесення встановлених сум до каси підприємства.

Частиною 1 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

З огляду на це, враховуючи укладений між сторонами договір про порядок проведення розрахунків прямо не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, переліченим у ст. 3 ЦК України, а також беручі до уваги, що дійсність зазначеного договору сторонами у судовому засіданні не оспорюється, у звязку з чим, суд доходить висновку, що укладений між сторонами договір у відповідності до положень ст. 11 ЦК України є підставою для виникнення у них цивільних прав та обовязків.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (в тому числі сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема із договорів.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 взяті на себе згідно з договором про порядок проведення розрахунків зобовязання у встановлений цим договором строк та навіть на час розгляду справи у суді не виконав, тому станом на 31 грудня 2009 року має перед позивачем заборгованість у сумі 3448 гривень 93 копійки, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою-розрахунком (а.с. 6).

Разом з тим, вищенаведені обставини, відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, відповідачем належним чином не доведені.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги СВК «Таврія» заявлені до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу в розмірі 3448 гривень 93 копійки за договором про порядок проведення розрахунків № 4 від 01 липня 2009 року, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст. 88 ЦПК України та Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 51 гривня та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 6, 11, 509, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 60, 88, 208, 209, 212-218, 294 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврія» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Октябрське Совєтського району Автономної Республіки Крим, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврія» (ідентифікаційний код 30825338) суму боргу за договором про порядок проведення розрахунків у розмірі 3448 (три тисячі чотириста сорок вісім) гривень 93 копійки, а також 51 (пятдесят одну) гривню 00 копійок у рахунок відшкодування судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього 3619 (три тисячі шістсот девятнадцять) гривень 93 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя: