Ухвала суду № 106251426, 15.09.2022, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"15" вересня 2022 р. Справа153/1233/22

Провадження2/153/217/22-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Саїнчук О. Г

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за порушення умов договору,

В С Т А Н О В И В :

15 вересня 2022 року за вхід.№4934 до Ямпільського районного суду Вінницької області було подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за порушення умов договору.

15 вересня 2022 року за вхід.№4935 позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову у даній цивільній справі. Заява мотивована тим, що нею подано до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення коштів за порушення умов договору. Вона просить суд забезпечити позов ухваливши рішення про арешт будівлі молочно-товарного комплексу під номером АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 (РНОКППУ НОМЕР_1 ) на праві приватної власності, відповідно до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійсненому Державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області 27 серпня 2020 року, номер запису про право власності 38437075, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2181656005256. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак і до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однак,оскільки цивільна справа буде слухатись тривалий час, відповідач по справі наразі має можливість безперешкодно реалізувати на свій власний розсуд будівлю молочно-товарного комплексу, а позивач не матиме можливості у разі прийняття судом рішення на його користь, задоволити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна. Як наслідок, для виконання судового рішення за результатами розгляду даної справи можливо виникне необхідність подачі низки наступних позовів до суду та призведе до тривалого часу для відновлення порушених прав позивача або неможливості взагалі відновлення прав позивача. Заходи забезпечення позову, які вона просить застосувати, відповідають заявленим вимогам, тобто безпосередньо зв`язані з предметом спору, є співмірними заявленим вимогам, а також необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позову. Просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме будівлі молочно-товарного комплексу під номером 82, загальною площею 1521,7 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 , які належить відповідачу. Також просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відповідач за умовами Попереднього договору отримав від позивача суму забезпечення в розмірі 89600 гривень 00 коп., з 03 грудня 2020 користується цими грішми та не повернув їх позивачу. З цієї суми відповідач зможе утримати кошти у разі якщо суд прийме у справі рішення не на користь позивача.

Сторони в судове засідання не з`явилися, оскільки не повідомлялися про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Відповідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Тому, суд має підстави для розгляду заяви про забезпечення позову 15 вересня 2022 року без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Положеннями ст.153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження та реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін негайно вжити заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Так, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним видом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд враховує конкретні обставини цієї справи щодо наявності обставин, визначених частинами другою та третьою статті 13 Цивільного Кодексу України, застосовує загальні засади цивільного права - принципи справедливості, добросовісності та розумності, а також керується однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti Iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Позивач просить накласти арешт на не рухоме майно, а саме будівлі молочно-товарного комплексу під номером АДРЕСА_1 , що належить відповідачеві та не застосовувати зустрічне забезпечення.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності із положеннями законодавства, суд доходить висновку про співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами щодо накладання арешту.

Встановлено, що між сторонами дійсно існує майновий спір, оскільки позивач зазначає, що підставою для звернення до суду з позовом є стягнення грошових коштів за попереднім договором, а тому невжиття заходу забезпечення позову може у подальшому утруднити чи унеможливити виконання можливого судового рішення.

Суд вважає, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно тощо.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме - накладення арешту на не рухоме майно, яке належать відповідачу ОСОБА_2 - будівлю молочно-товарного комплексу під номером АДРЕСА_1 , у межах розміру заявлених позовних вимог на суму 219241 грн.24 коп.

Що стосується зустрічного забезпечення, то суд зазначає наступне:

Відповідно доч.1ст.154ЦПК Українисуд можевимагати відособи,яка звернуласяіз заявоюпро забезпеченняпозову,забезпечити відшкодуваннязбитків відповідача,які можутьбути спричиненізабезпеченням позову(зустрічнезабезпечення).

Відповідно ч.2ст.154ЦПК Українизустрічне забезпеченнязастосовується тількиу випадкузабезпечення позову.

Відповідно ч.5 ст.154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно ч.8 ст.154 ЦПК України строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Відповідно ч.9 ст.154 ЦПК України особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Відповідно ч.10 ст.154 ЦПК України якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.2, 18, 154 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про зустрічне забезпечення. При цьому, відповідно до ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, тільки у випадку забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Тому, з метою не порушення прав відповідача, суд вважає за необхідне прийняти рішення щодо зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання ОСОБА_1 надати суду підтверджуючі документи щодо спроможності оплати останньою послуг/можливих судових витрат, які можуть бути заявлені відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 щодо накладення арешту майна на всю будівлю молочно-товарного комплексу, то суд вважає за необхідне відмовити у частині накладення арешту на всю будівлю, так як судом накладається арешту у розмірі заявлених позивачем вимог.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 154, 157, 258, 259, 260, 261, 351, 352, 353, 354, 355 ЦПК України, Постановою ПВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №153/1233/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за порушення умов договору задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на будівлю молочно-товарного комплексу під номером АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ОСОБА_2 (РНОКППУ НОМЕР_1 ), у межах розміру заявлених позовних вимог на суму 219241 (двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок одну) гривню 24 копійки.

В іншій частині відмовити.

Застосувати у відповідності до ч.1 ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення, а саме зобов`язання ОСОБА_1 надати суду підтверджуючі документи щодо спроможності оплати останньою послуг/можливих судових витрат, які можуть бути заявлені відповідачем ОСОБА_2 у зв`язку із розглядом даної справи у строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, тобто до 25 вересня 2022 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 у вказаний строк подати до суду документи, що підтверджують виконання ухвали суду про зустрічне забезпечення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі не виконання даної ухвали у вказаний строк, тобто до 25 вересня 2022 року, у відповідності із вимогами ч.10 ст.154 ЦПК України судом буде скасовано ухвалу.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Роз`яснити, що особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копії ухвали для виконання направити начальнику Ямпільського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) та приватним нотаріусам Могилів-Подільського районного нотаріального округу Бешинській Г.А., ОСОБА_3 та Горбоконь О.Г.

Копії ухвали рекомендованими листами невідкладно надіслати сторонам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк