Ухвала суду № 106233737, 09.09.2022, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5829/22

1-кс/296/2318/22

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

09 вересня 2022 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира Шкиря В.М., за участю: секретаря судових засідань Бабич А.В., слідчого Д.Гриценка, прокурора М.Юхимчука, підозрюваного ОСОБА_1 , захисника - адвоката Рудика В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду міста Житомир клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Дмитра Гриценка, погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури Миколою Юхимчуком про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомира, громадянинаУкраїни, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчогосудді надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Дмитра Гриценка, погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури Миколою Юхимчуком про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у кримінальномупровадженні № 12022060000000412 від 03.09.2022,за ч.3 ст.368 КК України,-

В обґрунтування клопотання вказує, що у провадженні СУ ГУ НП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування відомості щодо яких внесені до ЄРДР за №12021060000000412 від 03 вересня 2022 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом ректора Поліського національного університету №492/к/тр від 21.07.2022 ОСОБА_1 переведено з посади в.о. декана факультету інженерії та енергетики за основним місцем роботи, на посаду декана факультету інженерії та енергетики за основним місцем роботи з 01.08.2022 по 31.07.2027 у зв`язку з погодженням кадрової пропозиції ректора університету зборами трудового колективу факультету інженерії та енергетики при заміщені вакантної посади декана на умовах контракту від 21.07.2022 №18/613.

Відповідно до посадової інструкції декана факультету інженерії та енергетики дана посада належить одночасно до категорії науково-педагогічних працівників та керівників. Основними завданнями декана факультету є зокрема організація, координація і контроль освітнього процесу на Факультеті; організація і контроль за ліквідацією академічної заборгованості здобувачами вищої освіти; організація роботи зі здобувачами вищої освіти, в т.ч. у гуртожитках, співпраця з органами студентського самоврядування на Факультеті; контроль за всіма видами навчальних занять і проведенням контрольних заходів на Факультеті; контроль за станом організації практик, що проводяться на Факультеті; контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників Факультету; контроль і аналіз стану навчальної і трудової дисципліни працівників, контроль за відвідуванням навчальних занять здобувачами.

До обов`язків декана входить зокрема здійснення планування, організації і контролю навчальної, навчально-методичної, науково-методичної, науково-дослідної роботи Факультету; здійснення контролю за проведенням усіх видів навчальних занять, практик, підсумкової атестації, самостійної роботи здобувачів вищої освіти Факультету; організовувати облік поточного контролю успішності, проміжної атестації та відвідування навчальних занять здобувачами вищої освіти; своєчасно формувати подання на відрахування із особового складу Університету здобувачів вищої освіти; здійснювати контроль за дотриманням умов контрактів, укладених зі здобувачами вищої освіти, в частині своєчасної оплати та надання платних послуг; готувати проекти наказів про поновлення, переведення на старші курси, індивідуальні графіки навчання, надання академічних відпусток, зміну облікових даних, допуску здобувачів вищої освіти до атестації тощо; контролювати дотримання здобувачами вищої освіти Правил внутрішнього розпорядку Університету та Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитках, та інше.

Декан факультету інженерії та енергетики має право, зокрема, вирішувати адміністративні та організаційні питання, що пов`язані з організацією освітнього процесу на Факультеті.

Декан несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків та умов контракту у межах, визначених чинним трудовим законодавством України, Статутом Університету, Посадовими інструкціями, Положенням про факультет інженерії та енергетики та Положенням про деканат факультету інженерії та енергетики.

Посада декана факультету університету належить до розділу «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)» Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК003:2010», код професії 1229.4. Тобто відноситься до категорії «керівників».

Відповідно до п. 15, ч. 3, статті 3 Закону України «Про державну службу» його дія не поширюється на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб`єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.

Відповідно допримітки 1ст.364Кримінального кодексуУкраїни службовимиособами устатті 368цього Кодексує особи,які постійно,тимчасово чиза спеціальнимповноваженням здійснюютьфункції представниківвлади чимісцевого самоврядування,а такожобіймають постійночи тимчасовов органахдержавної влади,органах місцевогосамоврядування,на державнихчи комунальнихпідприємствах,в установахчи організаціяхпосади,пов`язаніз виконанняморганізаційно-розпорядчихчи адміністративно-господарськихфункцій,або виконуютьтакі функціїза спеціальнимповноваженням,яким особанаділяється повноважниморганом державноївлади,органом місцевогосамоврядування,центральним органомдержавного управлінняіз спеціальнимстатусом,повноважним органомчи повноважноюособою підприємства,установи,організації,судом абозаконом ітаким чиномдекан факультетуінженерії таенергетики Поліського національногоуніверситету ОСОБА_1 є службовою особою.

Так, будучи службовою особою ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, вимагав та одержав для себе неправомірну вигоду за наступних обставин.

Так студент факультету інженерії та енергетики Поліського національного університету ОСОБА_2 в грудні місяці 2021 року звернувся до декана вказаного факультету ОСОБА_1 з питань щодо здачі сесії. У подальшому у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди і у невстановлений день січня місяця 2022 року останній зателефонував до ОСОБА_2 та повідомив про необхідність з`явитися до деканату. Діючи за вказівкою ОСОБА_1 , у невстановлений слідством день січня місяця 2022 року ОСОБА_2 прибув до службового кабінету ОСОБА_1 де останній повідомив, що успішно закрив сесію ОСОБА_2 та під час розмови висловив прохання надання йому за це 300 євро винагороди та в подальшому надавати таку ж суму за кожну сесію.

В свою чергу ОСОБА_2 усвідомлюючи можливі негативні наслідки для себе у разі незгоди з вказаною пропозицією, погодився з нею. В подальшому, через карантинні дії та військовий стан в країні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зустрічались до травня місяця 2022 року, а саме 25 числа цього місяця ОСОБА_1 надіслав повідомлення у месенджері Viber на мобільний номер ОСОБА_2 що у останнього не закрита сесія.

Крім цього 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 у той же спосіб повідомив на мобільний номер ОСОБА_2 , що відрахує останнього з університету за не здачу сесії.

Тобто в ході вищевказаного спілкування та листування ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи службовою особою, висловив вимоги ОСОБА_2 про передачу йому неправомірної вигоди за сприяння у здачі сесії останнього та невідрахування його з університету.

Продовжуючи своїзлочинні дії,спрямовані нареалізацію умислуна одержаннянеправомірної вигоди,будучи службовоюособою,діючи умисно,з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, ОСОБА_1 06.09.2022, приблизно о 16 год 15 хв, перебуваючи у власному службовому кабінеті, при зустрічі з ОСОБА_2 , висловив вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 400 євро за сприяння у здачі двох сесій та невідрахування його з університету.

Таким чином, ОСОБА_2 , не бажаючи настання негативних для себе наслідків, розуміючи, що ОСОБА_1 може використати свої службові повноваження та вжити заходи щодо вчинення перешкод у його навчанні та відрахування з університету, що може завдати шкоди правам та інтересам ОСОБА_2 , вимушено погодився із незаконними вимогами ОСОБА_1 щодо передачі неправомірної вигоди.

Доводячи свійзлочинний умиселдо кінця,08вересня 2022року близько16год 35хв,будучи службовоюособою,а самедеканом факультетуІнженерії таенергетики Поліськогонаціонального університету,перебуваючи вприміщені власногокабінету №401Б,корпусу №4Поліського національногоуніверситету,що в м. Житомирі по вул. Старий Бульвар, 7, ОСОБА_1 одержав від студента 2-го курсу вищевказаного факультету ОСОБА_2 грошові кошти для себе за прийняття ним рішення щодо сприяння у здачі ОСОБА_2 двох сесій та невідрахування його з університету в сумі 400 євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 08.09.2022 становить 14 454, 84 грн.

За таких обставин ОСОБА_1 , будучи службовою особою, вимагав та одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в суму 400 євро за сприяння у здачі сесій та невідрахування його з університету.

Тобто, ОСОБА_1 , підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

08.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий вважає, що підозра відносно ОСОБА_1 обгрунтована.

Метою застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стороною обвинувачення обґрунтовується обгрунтовуються наступним.

Ризик переховуванняпідозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), так санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Таким чином, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, і містить безальтернативну санкцію позбавлення волі на тривалий період часу. Усвідомлюючи вказаний факт, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального (п.2ч.1ст.177КПК України).

Даний ризикобґрунтовується тим,щоу разі не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 матиме реальну можливість знищити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у т.ч. ті, що стосуються начебто здачі ОСОБА_2 відповідних сесій, іспитів, заліків, тощо, хоча останній участі у їх здачі не приймав. При цьому, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 матиме реальну можливість, крім знищення, сховати або спотворити вказані речі і документи, з метою приховування своєї протиправної діяльності, у т.ч. за сприяння інших осіб, ймовірно причетних до вказаної протиправної діяльності.

Ризики незаконного впливу підозрюваного свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України)

Сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх. Зокрема ОСОБА_2 являється студентом ввіреного ОСОБА_1 факультету, має безпосередній вплив на його навчальний процес, що свідчить про можливість вчиняти певні дії по перешкоджанню нормального перебігу навчального процесу. Крім цього з обставин кримінального провадження вбачається, що до вчинення кримінального правопорушення можуть бути причетні інші викладачі Університету, оскільки останніми було зазначено в заліковій книжці ОСОБА_2 про успішну здачу сесії, хоча фактично останній на здачі відповідних заліків присутній не був. Дані особи наразі не допитані з приводу обставин кримінального провадження, а тому лишається ризик впливу на їх покази підозрюваним ОСОБА_1 як керівником деканату.

З огляду на викладене, враховуючи наявність принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального процесу, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показань останніх та перешкоджати кримінальному провадженню в інші, у т.ч. вище вказані, способи.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). З матеріалів проведених НСРД вбачається, що ОСОБА_1 вживав конспіративні заходи, спрямовані на приховування своєї протиправної діяльності, тому є підстави вважати про його обізнаність про методи вчинення корупційних правопорушень, методи завуальовування свої дій. Крім цього з показів свідка ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 систематично вимагав та отримував неправомірну вигоду від здобувачів освіти Університету тривалий період часу.

Характер тапослідовність вчиненнязлочину ОСОБА_1 у вчиненні якого останній наразі обґрунтовано підозрюється може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів.

Застосування під час розгляду даного клопотання до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати досудовому розслідуванню. Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_1 , з метою запобігання наявних вищевказаних ризиків неможливо застосувати до останнього більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою. Даний вид запобіжного заходу необхідно обрати ОСОБА_1 не виходячи з каральних міркувань, а лише з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Під час судового розгляду клопотання прокурор та слідчий клопотанні підтримали в повному обсязі з підстав, що в ньому наведені.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити в його задоволенні та обрати більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваного - домашній арешт в нічний час, або заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки у родини ОСОБА_1 незначні доходи та на його утриманні вся родина - дружина, двоє неповнолітніх дітей, мати та теща.

Так захисник вказав, що підозра відносно ОСОБА_1 є необґрунтована, оскільки відсутні будь-які докази вчинення ним злочину за ч. 3 ст. 368 КК України. Підозра містить лише припущення, що їх підзахисний брав участь у вказаному злочині. До повноважень ОСОБА_1 не входить прийняття іспитів, екзаменів, заліків у студента ОСОБА_2 . Також кваліфікація кримінального правопорушення не відповідає обставинам справи. У повідомлені про підозру не зазначається, яким чином ОСОБА_1 вимагав неправомірну вигоду. Також матеріали кримінального провадження не містять інформації про те, що ОСОБА_1 вимагав і одержав будь-яку неправомірну вигоду. ОСОБА_1 перебував у сусідньому кабінеті, коли вийшов із нього, то на коридорі побачив невідомих осіб, які запропонували йому пройти до його службового кабінету. Коли усі пройшли до кабінету ОСОБА_1 , то на його столі лежало 400 євро. Де при цьому перебував ОСОБА_2 інформація відсутня. Підозра базується на недопустимих доказах. Крім цього, слідчим не обґрунтовано ризики, які дають підстави для застосування запобіжного заходу.

Заслухавши пояснення слідчого прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

08.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Враховуючи стадію судового розгляду, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, про це свідчать у своїй совокупності надані слідчому судді докази: протоколи допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколи про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій; протокол огляду та вручення грошовий коштів від 08.09.2022; протокол обшуку службового кабінету ОСОБА_1 від 08.09.2022; протокол затримання ОСОБА_1 від 08.09.2022.

Також слідчий суддя повторює, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настілки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Щодо ризиків.

Враховуючи стадію кримінального провадження слідчий суддя вважає, що наразі наявні деякі ризики передбачені ст.177 КПК України зокрема:

Ризик переховуванняпідозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), так дійсно, санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Отже, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, і містить безальтернативну санкцію позбавлення волі на тривалий період часу та з метою уникнення від відповідальності підозрюваний може переховуватися.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального (п.2ч.1ст.177КПК України)так ОСОБА_1 перебуваючи на свободі матиме реальну можливість знищити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі і ті, що стосуються начебто здачі ОСОБА_2 відповідних сесій, іспитів, заліків, тощо, хоча, як встановлено слідством, останній участі у їх здачі не приймав. При цьому, ОСОБА_1 має реальну можливість, крім знищення, сховати або спотворити вказані речі і документи, з метою приховування своєї протиправної діяльності, у т.ч. за сприяння інших осіб, ймовірно причетних до вказаної протиправної діяльності.

Посиланя захисника, що ОСОБА_1 відсторонено від посади, а тому він не зможе нічого знищити, спотворити чи сховати наразі значення не мають, оскільки ухвала про відсторонення його від посади декана була постановлена слідчим суддею 09.09.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів

Ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших учасників кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), так ОСОБА_2 наразі має статус свідка, він є студентом університету та ОСОБА_1 може впливати на нього, будь якимшляхом дляспонукання зміни(відмови)від показів, чи наданнясвідчень безпосередньо всуді.Крім цього з обставин кримінального провадження вбачається, що до вчинення кримінального правопорушення можуть бути причетні інші викладачі Університету, оскільки останніми було зазначено в заліковій книжці ОСОБА_2 про успішну здачу сесії, хоча фактично останній на здачі відповідних заліків присутній не був. Дані особи наразі не допитані з приводу обставин кримінального провадження, а тому лишається ризик впливу на їх покази підозрюваним ОСОБА_1 .

Ризик перешкоджання іншим шляхом (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) не знайшов свого підтвердження під час судового розглядц

Ризик вчиненняінших кримінальнихправопорушень (п.5ч.1ст.177КПК України).З матеріалівпроведених НСРДвбачається,що ОСОБА_1 вживав конспіративнізаходи,спрямовані наприховування своєїпротиправної діяльності,тому єпідстави вважатипро йогообізнаність прометоди вчиненнякорупційних правопорушень,методи завуальовуваннясвої дій.Крім цьогоз показівсвідка ОСОБА_2 слідує,що ОСОБА_1 систематично вимагавта отримувавнеправомірну вигодувід здобувачівосвіти Університетутривалий періодчасу.Характер тапослідовність вчиненнязлочину ОСОБА_1 у вчиненні якого останній наразі обґрунтовано підозрюється може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів.

Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, встановив, що докази у даному кримінальному провадженні дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України та існує хоча б один із ризиків ( а конкретно чотири), передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий та прокурор, як того вимагає п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України

Проте, слідчим та прокурором не доведено, що більш м`який запобіжний захід не можна застосувати до підозрюваного з врахуванням його особи, а саме, що він раніше не судимий, характеризується лише з позитивного боку, одружений, має двох неповнолітніх дітей та постійне місце проживання.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про брання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню.

Підозрюваний та його захисник заперечуючи проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просили обрати більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваного - домашній арешт в нічний час, або заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки у родини ОСОБА_1 незначні доходи та на його утриманні вся родина - дружина, двоє неповнолітніх дітей, мати та теща.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Застава може бути обрана щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

ОСОБА_1 підозрюється увчиненні злочинуза ч.3ст.368КК України санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від п`яти до десяти років, тобто у вчиненні тяжкого злочину, отже відносно нього може бути обрано такий запобіжний захід як домашній арешт та може бути обрано заставу, як запобіжний захід

Натомість такі запобіжні заходи про які просить захисник та підозрюваний - лише нічний домашній арешт або застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя вважає дуже м`якими, адже в нічний час підозрюваний і так повинен перебувати вдома, оскільки наразі триває військовий стан та діє комендантська година в м.Житомирі, а застава фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України відтак клопотання захисника про обрання більш м запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню з обранням запобіжного заходу ОСОБА_1 - цілодобового домашнього арешту

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, слідчий суддя, застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Отже, слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 певні обов`язки передбачені частиною першою статті 194 КПК України, які на переконання слідчого судді, зможуть в сукупності з запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту запобігти ризикам встановленим під час судового розгляду клопотання

Слідчий суддя звертає увагу підозрюваного ОСОБА_1 та роз`яснює, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Також слідчий суддя звертає увагу ОСОБА_1 , що невиконнання покладених на нього обов`язків може слугувати підставою для подачі клопотання в порядку ст.200 КПК України про зміну запобіжного заходу на більш жорсткий, яким у даному випадку є тримання під вартою.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193-194, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Дмитра Гриценка, погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури Миколою Юхимчуком про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кимінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Клопотання захисника підозрюваного - адвоката Рудика Віталія Руслановича про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі - задовільнити частково.

Обрати підозрюваному у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід увигляді цілодобовогодомашнього арешту замісцем проживання АДРЕСА_1 , в межахстроку досудовогорозслідування до 09.11.2022

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- цілодобово не залишати місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров`я в умовах воєнного стану;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками, в даному кримінальному провадженні та тими особами коло яких визначить прокурор чи слідчий.

Роз`яснити підозрюваному , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 .

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення

Повний текст складено та проголошено 14.09.2022 о 13 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя В. М. Шкиря