Рішення № 106233162, 14.09.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/2205/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (вул.Софіївська, 3, м.Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, код ЄДРПОУ 38572311) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, (вул. В.Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43995486) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Сідвелс» (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) просить:

визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 16 лютого 2022 року податкові повідомлення-рішення:

-№ 00005690712, яким у відношенні ТОВ "Сідвелс" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (звітній період, за який подано декларацію -вересень 2021р., сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду- 135 719,00 грн.);

-№ 00005720712, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 133999,22 грн. та у відношенні ТОВ "Сідвелс" застосовано штрафні санкції у розмірі 6 800,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

-№ 00005660712, яким ТОВ "Сідвелс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 1 220 749,00 грн. (з урахуванням штрафних санкцій);

-№ 00005760710, яким ТОВ "Сідвелс" збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у сумі 15,28 грн., штрафних санкцій у розмірі 3,82 грн. та 4,53 грн. пені;

-№ 00005750710, яким ТОВ "Сідвелс" збільшено суму, грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 275,45 грн., штрафні санкції в розмірі 1068,86 грн. та 1869,48 гри. пені;

-№ 00005740710, яким ТОВ "Сідвелс" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 183,35 грн., штрафні санкції в розмірі 45,84 грн. та 54,40 грн. пені;

-№ 00005710712, яким ТОВ "Сідвелс" зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (звітній період, за який подано декларацію 3 квартал 2021р., сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток - 7 878,00 грн.);

-рішення № 00005780710 про донарахування ТОВ "Сідвелс" 3 555,73 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій в сумі 1 305,70 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-00005770710.

Обгрунтовуючи позовні вимоги вказує, що у період з 30 листопада 2021 року по 13 січня 2022 року посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 року, за період з 01.01.2015 по 30.09.2021 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 року дотримання вимог іншого законодавства.

Перевірку проведено відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України та на підставі: -направлень від 30.11.2021 р. № 2198, 2199, 2201, 2197; -плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік; -наказу від 05.11.2021 р. № 1328-п.

За результатами перевірки складено акт №172/11-28-07-12/38572311 від 20.01.2022 та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з прийняти рішення позивача вказує, що перевірку проведено з порушення вимог п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ зважаючи на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби ( COVID-19) від 30.03.2020 року № 540-ІХ внесено зміни до ПКУ, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (надалі - КМУ") на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби ( COVID-19), крім:

-документальних позапланових перевірок, що проводяться па звернення платника податків;

-документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

-фактичних перевірок.

Позивач вказує, що станом на дату проведення перевірки діяв карантин на території України, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки оскільки вона не відноситься до переліку перевірок, на які не розповсюджується мораторій, а отже, підпадаю під його дію.

Отже, на переконання позивача прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є протиправним оскільки відповідно до п. 7.3 ст. 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.04.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 20.05.2022.

Ухвалою суду від 20.05.2022 підготовче судове засідання відкладено до 26.05.2022.

24.05.2022 відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується про правомірність проведено перевірки з посиланням на постанову КМУ від 03.02.2021р. № 89. де вказано скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ. в частині мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши, зокрема проведення документальних перевірок (а.с.58-68).

26.05.2022 позивачем надано відповідь на відзив, якою, на переконання позивача спростовуються доводи відповідача наведені у відзиві (а.с.146-149).

Ухвалою суду від 26.05.2022 підготовче судове засідання відкладено до 06.06.2022.

Ухвалою суду від 07.06.2022 підготовче судове засідання відкладено до 16.06.2022.

Ухвалою суду від 16.06.2022 закрито підготовче судове засідання, розгляд справи призначено на 30.06.2022.

30.06.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.09.2022 у зв`язку з відпусткою судді.

08.09.2022 учасниками справи подано клопотання про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2021 відповідачем видано наказ №1328-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Сідвелс»» на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України (а.с.18).

Наказом відповідача від 23.12.2021 №1612-п термін проведення перевірки продовжено на 10 робочих днів (а.с.19).

За результатами перевірки складено акт від 20.01.2022 №172/11-28-07-12/38572311 (а.с.69-122).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу (недоїмки) (а.с.26-43).

Не погодившись з прийнятими рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX запроваджено загальне правило, у силу якого протягом дії карантину не призначаються документальні та фактичні перевірки за окремими винятками.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовження дію карантину з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 " Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021 року (період в який було прийнято оскаржуваний наказ). Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.06.2021 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 31.08.2021. 11 серпня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 1 жовтня 2021 року. Постановою КМУ від 09.12.2020р. № 1236 продовжено дію карантину на території України до 31.05.2022р.

В даному випадку відповідачем проведено перевірку (документальну планову) у період протягом якого діяв мораторій введений Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Відповідно до п.4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020р. №909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби. COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Із посиланням на п. 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020р. №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" Кабінетом Міністрів України видано постанову від 03.02.2021 року №89, де указано скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів Господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15,78.1.16 пункту 78.1 статті Кодексу.

Як вже зазначав суд, відповідно до п. 7.3. ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Зважаючи на прийняття КМУ постанови від 03.02.2021 року №89 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно з приписами статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Аналогічні положення стосовно основних завдань Кабінету Міністрів України також містить у собі частина перша статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", де зазначено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема, забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці, зокрема: забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України; розробляє та схвалює Бюджетну декларацію, розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; організовує та забезпечує здійснення митної справи.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Відповідно до пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Наведені норми ПК України свідчать про те, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України).

Крім того, судом враховується, що відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Отже, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень здійснено за результатами проведеної перевірки, з недодержанням вимог п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 18598,97 грн., який належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивачем понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір від 14.12.2021 №2021-9, акт приймання-передачі наданих послуг від 27.06.2022, платіжне доручення від 22.04.2022 №1061 про сплату вартості правничої допомоги, додаткова угода №1 від 22.04.2022 до договору від 14.12.2021 №2021-9 (а.с.181-184).

При цьому відзив на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу (а.с.164-166) не спростовує доводів про вартість витрат на правничу допомогу зважаючи на те, що загальна сума донарахованих податків та зборів за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями складає 1383528,44 грн., а отже витрати на правничу допомогу вказують на їх співмірність з можливими негативними наслідками, які міг понести позивач.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 16 лютого 2022 року податкові повідомлення-рішення:

-№ 00005690712, яким у відношенні ТОВ "Сідвелс" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (звітній період, за який подано декларацію -вересень 2021р., сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду- 135 719,00 грн.);

-№ 00005720712, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 133999,22 грн. та у відношенні ТОВ "Сідвелс" застосовано штрафні санкції у розмірі 6 800,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

-№ 00005660712, яким ТОВ "Сідвелс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 1 220 749,00 грн. (з урахуванням штрафних санкцій);

-№ 00005760710, яким ТОВ "Сідвелс" збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у сумі 15,28 грн., штрафних санкцій у розмірі 3,82 грн. та 4,53 грн. пені;

-№ 00005750710, яким ТОВ "Сідвелс" збільшено суму, грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 275,45 грн., штрафні санкції в розмірі 1068,86 грн. та 1869,48 гри. пені;

-№ 00005740710, яким ТОВ "Сідвелс" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 183,35 грн., штрафні санкції в розмірі 45,84 грн. та 54,40 грн. пені;

-№ 00005710712, яким ТОВ "Сідвелс" зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (звітній період, за який подано декларацію 3 квартал 2021р., сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток - 7 878,00 грн.);

-рішення № 00005780710 про донарахування ТОВ "Сідвелс" 3 555,73 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій в сумі 1 305,70 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-00005770710.

Стягнути на користь ТОВ "Сідвелс" (код ЄДРПОУ 38572311) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486) витрати по сплаті судового збору в розмірі 18598,97 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник