Постанова № 10622105, 21.11.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2006 р.Справа № 27/270-06-8613

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьменко В.М. (довіреність № 43-8/556 від 15.11.2006 року)

від відповідача: Єлуашвілі І.В. (довіреність б/н від 01.09.2006 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Одесліфт”

на рішення господарського суду Одеської області від 16 жовтня 2006 року

по справі № 27/270-06-8613

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Одесліфт”, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергокомплект-ПФ”, м. Одеса

про стягнення 84000 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергокомплект-ПФ”, м. Одеса

до Відкритого акціонерного товариства „Одесліфт”, м. Одеса

про стягнення 319820,98 грн.

В С Т А Н О В И В:

23.08.2006 року Відкрите акціонерне товариство „Одесліфт” (далі по тексту –ВАТ „Одесліфт”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергокомплект-ПФ” (далі по тексту –ТОВ „Променергокомплект-ПФ”) 84000 грн., посилаючись на безпідставність набуття відповідачем зазначеної суми.

09.10.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Променергокомплект-ПФ” звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Одесліфт” 319820,98 грн., з яких 25821 грн. пені та 293999,98 грн. штрафу за порушення умов договору поставки, укладеному між сторонами. Крім того, ТОВ „Променергокомплект-ПФ” просило в задоволенні первісних позовних вимог ВАТ „Одесліфт” відмовити.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.10.2006 року (суддя Семенюк Г.В.) в задоволенні первісного позову Відкритого акціонерного товариства „Одесліфт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергокомплект-ПФ” про стягнення 84000 грн. –відмовлено повністю, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Променергокомплект-ПФ” до Відкритого акціонерного товариства „Одесліфт” про стягнення пені та штрафу в зв'язку з порушенням договору поставки в розмірі 319820,98 грн. –задоволено повністю. Стягнуто з ВАТ „Одесліфт” на користь ТОВ „Променергокомплект-ПФ” 293999,98 грн. штрафу; 25821 грн. пені; 3198,21 грн. державного мита за розгляд позовної заяви та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Висновки суду мотивовані тим, що жодних доказів на підтвердження викладених в первісній позовній заяві обставин ВАТ „Одесліфт” не надало, а зустрічні позовні вимоги ТОВ „Променергокомплект-ПФ” обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та відповідають чинному законодавству України.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „Одесліфт” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, визнати недійсним договір на поставку обладнання № 47 від 27.02.2006 року, стягнути з ТОВ „Променергокомплект-ПФ” на ВАТ „Одесліфт” безпідставно набуті 84000 грн., відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ „Променергокомплект-ПФ”. Доводи та заперечення скаржника ґрунтуються на тому, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено та невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, а саме приписи Господарського процесуального кодексу України Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

ТОВ „Променергокомплект-ПФ” відзив на апеляційну скаргу до суду не надало, але в судовому засіданні його представник просив залишити апеляційну скаргу ВАТ „Одесліфт” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2006 року між ВАТ „Одесліфт” (Покупець) та ТОВ „Променергокомплект-ПФ” (Постачальник) укладено договір поставки обладнання № 47 (а.с.34-35), відповідно до пункту 1.1 якого, Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець оплатити Постачальнику вартість ліфтового обладнання, комплектуючих та запасних частин (Обладнання) по ціні, зазначеній даним Договором, та прийняти обладнання.

Пунктом 1.2 Договору сторони встановили специфікацію, ціну за одиницю, кількість, суму, ПДВ та суму з ПДВ Обладнання:

№Обладнання згідно зі специфікацієюЦіна грн./од.К-стьСумаПДВСума з ПДВ

1Ліфт пасажирський ПП-0411 74 5004298 00059 600357 600

2Ліфт пасажирський ПП-404С89 8003269 40053 880323 280

3Лебідка ліфтова РГЛ-160/0,7116 8588134 86426972,80161836,80

4Лебідка ліфтова РГЛ-160/1,017 255234 5106 90241 412

5Лебідка ліфтова РГЛ-18028 700257 40011 48068 880

6Станція управління ИГЕВ 656423.030-655 20030156 00031 200187 000

7Станція управління УЛ-Ж (400)5 55320111 06022 212133 272

8Станція управління УЛ-Ж (630)5 971211 9422388,4014330,40

9Купе кабіни ліфта антівандальне 4 4632089 26017 852107 112

10Шків канатотяговий Ф-770 мм1 3702027 4005 48032 880

11Пост управління ПУ-140094204016 8003 36020 160

12Двері шахти в зборі 1 8531018 5303 70622 236

В С Ь О Г О : 1224999,30244999,861469999,92 Відповідно до пункту 6.1 Договору, Покупець сплачує аванс Постачальнику в розмірі 25 % від суми Договору на протязі 10-ти банківських днів після підписання Договору. Сума, що залишилась, сплачується Покупцем не пізніше 20-ти банківських днів з дати проведення авансового платежу. Згідно із пунктом 1.3 Договору, у разі несвоєчасної оплати авансу в строк більше 10-ти банківських днів після підписання Договору, Постачальником ціна на обладнання може бути змінена.

Поставка Обладнання виконується Постачальником на протязі 30-ти календарних днів після оплати Покупцем вартості придбаємого Обладнання в повному об'ємі (пункт 3.1 Договору).

Розділом 9 Договору сторонами передбачено зобов’язання сторін, зокрема, в разі не виконання, або неналежного виконання своїх обов'язків, винна сторона сплачує іншій стороні даного Договору суму понесених збитків в повному обсязі. В разі порушення строків оплати за Обладнання Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується штраф, за не оплату Обладнання від суми Договору за кожний день прострочення, по день оплати його включно, але не більше 7 % від вартості Обладнання. В разі безпідставної відмови від придбання або отримання Обладнання після оплати авансу, Покупець сплачує Постачальнику штраф в сумі 20 % від вартості всього замовленого по Договору Обладнання (пункти 4.1, 4.4, 4.5 Договору).

На виконання умов договору поставки № 47 від 27.02.2006 року ВАТ „Одесліфт” здійснило авансові платежі 28.03.2006 року у розмірі 40000 грн. за платіжним дорученням № 485 та 06.04.2006 року у розмірі 44000 грн. за платіжним дорученням № 500 (а.с.6-7).

29.05.2006 року ВАТ „Одесліфт” звернулося з листом № 438/247 до ТОВ „Променергокомплект-ПФ”, в якому зазначило, що грошові кошти у розмірі 84000 грн., сплачені за платіжними дорученням № 485 від 28.03.2006 року та № 500 від 06.04.2006 року, набуті ТОВ „Променергокомплект-ПФ” безпідставно, у зв'язку з чим та на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню в добровільному порядку ВАТ „Одесліфт”, тобто останнє в односторонньому порядку відмовилося від договору поставки № 47 від 27.02.2006 року.

Зазначені вище вимоги ВАТ „Одесліфт” були залишені ТОВ „Променергокомплект-ПФ” без задоволення, у зв'язку з чим ВАТ „Одесліфт” звернулося до місцевого господарського суду з позовною заявою за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, що, в свою чергу, стало підставою для звернення ТОВ „Променергокомплект-ПФ” до місцевого господарського суду з зустрічною позовною заявою.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволення первісних позовних вимог ВАТ „Одесліфт” про стягнення з ТОВ „Променергокомплект-ПФ” 84000 грн., про задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ „Променергокомплект-ПФ” про стягнення з „Одесліфт” 319820,98 грн. та вважає, що вимоги та заперечення скаржника, викладені в первісному позові та апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 1212 Цивільного кодексу України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних доручень № 485 від 28.03.2006 року та 500 від 06.04.2006 року (а.с.6-7), ВАТ „Одесліфт” перерахувало на рахунок ТОВ „Променергокомплект-ПФ” 40000 грн. та 44000 саме в якості авансу та оплати за ліфт згідно договору № 47 від 27.02.2006 року, із чого випливає, що ці грошові кошти перераховані на законних підставах та поверненню згідно пункту 1 статті 1212 Цивільного кодексу України не підлягають.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України передбачено умови та порядок укладання договору поставки, зокрема, згідно із пунктом 1 статті 265 якого, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, у відповідності з пунктом 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (стаття 188 Господарського кодексу України).

Згідно із пунктом 7 статті 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як було вище зазначено, пунктами 4.4-4.5 договору поставки № 47 від 27.02.2006 року сторони встановили, що в разі порушення строків оплати за Обладнання Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується штраф, за не оплату Обладнання від суми Договору за кожний день прострочення, по день оплати його включно, але не більше 7 % від вартості Обладнання та в разі безпідставної відмови від придбання або отримання Обладнання після оплати авансу, Покупець сплачує Постачальнику штраф в сумі 20 % від вартості всього замовленого по Договору Обладнання.

Отже, ВАТ „Одесліфт” порушило норми чинного законодавства та умови договору поставки № 47 від 27.02.2006 року, а саме сплатило лише 84000 грн., чим порушило розмір та строки оплати обладнання, а листом № 438/247 від 29.05.2006 року безпідставно відмовилося від прийняття обладнання та оплати його вартості.

На підставі викладених фактів та норм діючого законодавства ВАТ „Одесліфт” повинно сплатити на користь ТОВ „Променергокомплект-ПФ” штрафні санкції, що за розрахунком останнього складають 319820,98 грн., з яких 25821 грн. пені та 293999,98 грн. штрафу.

Крім того, ВАТ „Одесліфт”, подавши апеляційну скаргу та вимагаючи визнати недійсним договір поставки № 47 від 27.02.2006 року, порушило норми чинного процесуального законодавства, а саме приписи частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якою в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, ВАТ „Одесліфт”, вимагаючи скасувати рішення та прийняти нове, яким визнати недійсним договір поставки № 47 від 27.02.2006 року, змінило підставу позовних вимог, чим вийшло за їх межі, що не можливе при розгляді апеляційної скарги.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову в задоволення первісних позовних вимог ВАТ „Одесліфт” про стягнення з ТОВ „Променергокомплект-ПФ” 84000 грн. та про задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ „Променергокомплект-ПФ” про стягнення з „Одесліфт” 319820,98 грн.

21.11.2006 року в судовому засіданні Одеського апеляційного господарського суду представником ВАТ „Одесліфт” заявлено клопотання про зупинення провадження по справі № 27/270-06-8613 до розгляду по суті в господарському суді Одеської області справи № 28/508-05-11975, предметом розгляду якої є визнання недійсним договору поставки № 47 від 27.02.2006 року.

Судова колегія вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ВАТ „Одесліфт” подало позов про визнання недійсним договору поставки № 47 від 27.02.2006 року до господарського суду Одеської області, який тільки 20.11.2006 року прийнято та призначено до розгляду, тобто вже після винесення 16.10.2006 року рішення по справі № 27/270-06-8613, а тому місцевий господарський суд не знав та не міг знати про існування другого позову скаржника. При цьому, 16.10.2006 року у останньому судовому засіданні місцевого господарського суду при прийнятті оскаржуваного рішення, представником ВАТ „Одесліфт” будь-яких клопотань про відкладення або зупинення провадження по справі не заявлялось, що підтверджується протоколом судового засідання від 16.10.2006 року (а.с.77).

Між тим, за результатами розгляду справи № 28/508-05-11975 ВАТ „Одесліфт” в порядку статті 112 Господарського процесуального кодексу України може звернутись до місцевого господарського суду з заявою про перегляд рішення № 27/270-06-8613 за нововиявленими обставинами.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2006 року по справі № 27/270-06-8613 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підстави для його скасування або зміні відсутні.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2006 року по справі № 27/270-06-8613 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Одесліфт без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                     С.І. Колоколов

Суддя                     Г.П. Разюк

          Суддя                     М.С. Петров