Постанова № 10621881, 19.05.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» травня 2009 року справа № 2а-3639/09/2270/4

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Ковальчук О. К. при секретарі Заблоцькому О. В. за участю:

представника позивача Гарасимової Л. Я. представника відповідача Пачковської О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому до відкритого акціонерного товариства «Поділля - Плюс» про відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах працівникам за Списком № 2 в сумі 12 950, 52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому звернулось в суд з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Поділля - Плюс» про відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах працівникам за Списком № 2 в сумі 12 950, 52 грн.

В судовому засіданні представник позивача надала суду письмове клопотання про збільшення розміру позовних вимог до 25 901, 04 грн., у зв'язку з тим, що до початку розгляду справи в суді за відповідачем утворилась заборгованість за березень 2009 року у розмірі 12 950, 52 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах працівникам за Списком № 2 за лютий - березень 2009 року в загальній сумі 25 901, 04 грн.

Одночасно у відповідності до ст. 51 КАС України, позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в загальній сумі 25 901, 04 грн. на підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та подала письмові заперечення на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно даних обліку позивача, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій на загальну суму, яка станом на 19.05.2009 року складає 25 901, 04 грн..

Заборгованість підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: поясненнями представника позивача, копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за лютий та березень 2009 року, карткою особового рахунку платника.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату і доставку пенсій працівникам відповідача, призначених відповідно до пунктів "з" статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення", яким передбачено, що право на призначення пенсії на пільгових умова мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідач є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до п. 1 та 2 ст. 1 Закону України від 26. 06. 1997 року «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до абз. 4 п.1 ст. 2 цього Закону для платників збору, визначених п.1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту до п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону. Абз. З п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»встановлює ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п.1 ст. 2 цього Закону. Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням законної сили Законом України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2004 року.

Однак, порушуючи вимоги Закону відповідач не відшкодував позивачеві фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за лютий - березень 2009 року в загальній сумі 25 901, 04 грн. Відповідно до п.3.1.1. ст. З Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 11, ст. 99, 100, 158 -163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Поділля - Плюс» (код ЄДРПОУ 03119351) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому 25 901, 04 грн. в рахунок погашення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що призначені на пільгових умовах.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.