Рішення № 106218235, 05.09.2022, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1366/21

Провадження № 2/348/121/22

05 вересня 2022 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку загального позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ реєстраційної служби виконкому Надвірнянської міської ради в особі Надвірнянської міської ради про визнання договору дарування 1/2 частки житлового будинку неукладеним, скасування державної реєстрації права власності на 1/2 частку житлового будинку та зобов"язання відповідача не чинити перешкод в користуванні спадковим майном,

інші учасники: представник позивача, адвокат Олесневич Г.І.,

представник відповідача, адвокат Романко В.М.

Процесуальні дії у справі.

24.06.2021 ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 , відповідно до якого просить суд визнати договірдарування від05.10.1984,посвідчений державнимнотаріусом 1-їНадвірнянської державноїнотаріальної конториПоліщук М.М.,зареєстрований за№2235,не укладеним;скасувати державнуреєстрацію прававласності за ОСОБА_3 на 1/2частину будинковолодіння АДРЕСА_1 ,яка проведена03.12.1984на підставівказаного договорударування;зобов`язативідповідача нечинити йомуперешкоди вкористуванні спадковиммайном -1/4часткою вжитловому будинку АДРЕСА_1 .В обгрунтуванняпозову наведенотаке.Батьки позивача, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,були власникамижитлового будинку АДРЕСА_2 ,по 1/2частки кожента господарськихбудівель.06.03.1967між батькомпозивача, ОСОБА_4 ,та братомпозивача, ОСОБА_6 ,було укладенодоговір дарування1/4 частки житловогобудинку зналежними йомугосподарськими будівлями. ОСОБА_6 було виданодовідку -характеристику длявідчуження подарованоїйому 1/4частки житловогобудинку зналежними йомугосподарськими будівлями,в якій вказанопро наявністьжитлового будинку,сараю «Б»та огорожі№1.08.04.1974між позивачемта йогобратом, ОСОБА_6 ,було укладенодоговір дарування1/4 частки житловогобудинку АДРЕСА_2 .Ще 1/4частки житловогобудинку АДРЕСА_2 позивачотримав успадщину післясмерті йогобатька, ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .У 1977році заусною згодоюз матір`ю, ОСОБА_5 ,позивач вирішивперебудувати стайню,яка знаходиласябіля їхньогобудинку нанову і ОСОБА_5 дала йомуоригінал свідоцтвапро правовласності надомоволодіння від18.11.1964.Рішенням виконкомуНадвірнянської міськоїради №187від 27.07.1977позивачу булонадано дозвілна проведенняперебудови стайнібіля йогобудинку на АДРЕСА_2 .Для перебудовистайні позивачуклав договірпідряду збудівельною фірмоюРСУ-2,яка вжовтні 1977року виконалавзяті насебе зобов`язання.Після смертіматері позивача, ОСОБА_5 ,позивачу сталовідомо проте,що йогомати своюполовину житловогобудинку подарувалаонуці - ОСОБА_7 .Оригінал свідоцтвапро правовласності набудинок знаходивсяу позивача,а томумати немогла подаруватисвою частину.Потім позивачустало відомо,що договірукладено напідставі дублікатусвідоцтва проправо власності,який буввиданий у1984році.Як з`ясувалосяу ходідосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №12013090200001243від 10.10.2013року, ОСОБА_5 звернулася доІвано-Франківськогообласного бюротехнічної інвентаризаціїдля видачідовідки -характеристики длявідчуження належногоїй 1/2 частини житловогобудинку зналежними господарськимибудівлями,яке належалоїй напідставі свідоцтвапро правовласності від18.11.1964.Але увидачі такоїдовідки їйбуло відмовлено,в зв`язкуз відсутністюв неїоригіналу свідоцтвапро правовласності від18.11.1964.З метоюотримання довідки-характеристикидля оформленнядоговору дарування, ОСОБА_5 видали дублікатсвідоцтва проправо власностіна житловийбудинок.Згідно звисновком експерта№1.1.-296/18від 24.09.2018підписи вграфі «Обдаровуваний»в двохпримірниках договорударування від05.10.1984виконані не ОСОБА_7 ,а іншоюособою,тобто,слід вважати,що вдоговорі містятьсяознаки підробки.Мати позивача, ОСОБА_5 ,померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,заповіту незалишила.А томувін,як спадкоємецьпершої черги,має правона 1/2 частину спадковогомайна,яке складаєтьсяіз 1/2 частки житловогобудинку згосподарськими будівлямита спорудами АДРЕСА_1 ,а отже-1/4 вказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами. На момент смерті матері ОСОБА_5 він був зареєстрований та проживав у житловому будинку АДРЕСА_1 . Після смерті матері він продовжував проживати у вказаному житловому будинку, користуватися речами, які належали матері, а тому вступив в управління спадковим майном. Те, що відповідач зареєстрована, як власник 1/2 частини спірного будинку порушує права позивача, а тому позивач просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном позивача.

15.07.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розглядати за правилами загального позовного провадження.

06.08.2021 відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що з позивачбезпідставно посилається,що спадщинавідкрита івін прийнявспадщину,так якдо своєїсмерті ОСОБА_5 розпорядилась своїммайном,а самеподарувала його.Щодо прийняттяспадщини,то відповіднодо статті549ЦК УРСРвизнається,що спадкоємецьприйняв спадщину:1)якщо вінфактично вступивв управлінняабо володінняспадковим майном;2)якщо вінподав державнійнотаріальній конторіза місцемвідкриття спадщинизаяву проприйняття спадщини.Зазначені вцій статтідії повиннібути вчиненіпротягом шестимісяців здня відкриттяспадщини,але якіз нихвчинено впозові незазначено.Крім цього,позивач ОСОБА_1 не мігвступити вуправління абоволодіння спадковиммайном,так якдо часувідкриття спадщини ОСОБА_5 подарувала своючастку убудинку іна часвідкриття спадщинивідповідач булавласником цієїчастини житловогобудинку,проживала вньому,сплачувала комунальніпослуги із цьогоприводу позивачнеодноразово судивсяз нею,що повністюспростовує йоготвердження проприйняття спадщини.Щодо строківпозовної давностіта правана оскарження.Вважає,що позивачв своємупозові ненавів якейого правочи інтересбуло порушенопри укладеннідоговору дарування,він небув стороноюданого правочинута немає праваоскаржувати договірдарування.У нотаріальнопосвідченому договорідарування дарувальник ОСОБА_5 підтвердила,що даруванняздійснено задоброю волею,без будь-якихпогроз,примусу чинасильства,як фізичного,так іморального.Зазначає,що втой час,як позивачсам спровокувавматір,бо чинивперешкоди матері,знущався наднею тасвоєю ворожоюповедінкою доматері тасудовими справами,сам вплинувна волевиявленняматері,яка зробилавсе щобсинові недісталась спадщината подарувала1/2 частину житлового будинку їй. Просила у задоволенні позову відмовити у зв"язку з пропуском строку позовної давності та стягнути судові витрати.

10.08.2021 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що оскаржуваний нимдоговір даруваннявід 05.10.1984,посвідчений державнимнотаріусом 1-їНадвірнянської державноїнотаріальної конториПоліщук М.М.,зареєстрований за№2235,сторонами якогозазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 предметом судовогоспору буводин єдинийраз ізовсім зінших підставі відповідачуце добревідомо.Підстави,з якихвін оскаржуєтакий договірв данийчас (підробкапідпису обдаровуваногов "Обдаровуваний")була встановленатільки 24.09.2018.Така експертизапроводилася ву кримінальномупровадженні №12013090200001243.Позивач буввизнаний потерпілимв даномукримінальному провадженніі йомубуло надісланокопію постановидізнавача від12.04.2021про закриттявказаного кримінального провадження.Вважає,що посиланнявідповідача напопередні судовірішення єбезпідставними які твердження проте, що спрі між сторонами вже розглянутий судом.

13.08.2021 відповідач подала заперечення, в якому просила відмовити у задоволенні позову у зв"язку з пропуском строку позовної давності.

02.09.2022 суд задовольнив клопотання відповідача та витребував матеріали кримінального провадження №12013090200001243 від 10.10.2013 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

11.01.2022 суд ухвалою закрив підготовче провадження у даній справі, призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач тайого представник пояснили, що договір дарування від 05.10.1984 є неукладеним, оскільки відповідач його не підписувала. Це є підставою для скасування державної реєстрації права власності на 1/2 частину спірного будинку за відповідачем і для усунення перешкод у користуванні позивачем належним йому майном. Укладенням оспорюваного договору порушено майнове право позивача, оскільки, якиби договору не було укладено, то спірна частина житлового будинку увійшла б до складу спадщини, а позивач є спадкоємцем І черги до майна померлої. Вважають, що строк позовної давності ними не пропушено, оскільки про підробку підпису вони дізналися тільки після встановлення цієї обставини експертом у 2018 році. Крім цього, позивач зазначив, що договір дарування був укладений на підставі дублікату свідоцтва про право власності на житловий будинок, однак, оригінал свідоцтва не було втрачено, оригінал знаходився у позивача, крім цього, він здійснив будівництвом гаражу, який не може бути поділений, оскільки споруджений ним особисто за власні кошти. Однак, представник позивача зазначила, що питання дійсності дублікату свідоцтва вже було предметом судового розгляду у іншій справі і рішення суду у цій справі набрало законної сили, тому сторона позивача не покликається на ці обставини, як на підставу для задоволення позовних вимог. Просять визнати оспорюваний договір неукладеним, оскільки він не підписаний обдарованим. Вважає, що висновок експерта є допустимим доказом і отриманий відповідно до вимог законодавства.

Відповідач уході судовогорозгляду зазначила,що підготовкоюдо укладеннядоговору даруваннязаймалася їїбабуся.Позивач перебуваву неприязнихстосунках здарувальником,тому вонаі нехотіла,щоб їїмайно дісталосяпозивачу.Відповідач прийшладо нотаріусатільки тодіколи вжебезпосередньо укладалидоговір.Спочатку договірпідписала їїбабуся,а потімдоговір підписалавідповідач.Тоді унотаріуса вонабула впершеі незнала,що требаставити підпис.Відповідач побачила,що бабусянаписала своєпрізвище івідповідач такожзамість підписунаписала своєпрізвище.Вважає,що експертпомилково встановив,що підписна договорівиконаний ненею,оскільки змоменту укладеннядоговору,до моментупроведення експертизипройшло майже35років.Відповідач працюєлікарем іза цейчас їїпочерк суттєвозмінився.Представник відповідача,додатково зазначив,що позивачупро наявністьоспорюваного договорубуло відомодавно.Він вжепробував йогооскаржити,однак,відмовився відпозову.Тому,вважає,що позивачпропустив строкпозовної давності.Крім цього,оспорюваним договоромне порушуютьсяправа позивача,оскільки намомент смертіматері власником1/2частини будинкубула відповідач,яка вжена тоймомент здійснювалаоплату комунальнихпослуг таутримувала цемайно. Позивач не є стороною вказаного договору, а тому не може подавати даний позов. Крім цього, висновок експерта, який є у матеріалах кримінального провадження є недопустимим доказом, оскільки експертизу у кримінальному провадженні було проведено для встановлення обставин, які не підлягають доведенню і не відповідають складу злочину, який просив розслідувати позивач. Призначаючи таку експертизу слідчий перевищив свої повноваження. Крім цього, при відібранні зразків для експертного дослідження його клієнту не роз`яснили для чого ці зразки відбирають та не роз`яснили права.

Представник третьої особи подала заяву, в якій просить слухати справу за її відсутності та зазначає, що позивач неодноразово звертався до відповідача з позовами, що стосуються подарованого їй будинку, а також з позовом про визнання договору дарування недійсним. Суди приймали рішення на користь відповідача. Вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд встановив:

Згідно з копією свідоцтва про право власності на домоволодіння від 27.10.1964, 1/2 частина домоволодіння, яке розташоване у АДРЕСА_2 дійсно належала ОСОБА_5 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Надвірнянської міської ради депутатів трудящих №172.

Відповідно до копії договору дарування від 08.04.1974 ОСОБА_6 подарував ОСОБА_1 1/4 частину житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_2 .

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину, єдиним спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є його син ОСОБА_1 , до складу спадкового майна входить 1/4 частини житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії рішення №187 від 27.07.1977 виконавчого комітету Надвірнянської міської ради депутатів трудящих Надвірнянського району вирішено дозволити ОСОБА_1 перебудувати стайню біля власного будинку на АДРЕСА_2 .

В копії акту прийому виконаних робіт за жовтень 1977 року, вказано замовником будівництва ОСОБА_1 та складено кошторис робіт.

Згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 12.04.2021, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013090200001243 від 10.10.2013 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Відповідно до копії дублікату свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Надвірнянської міської ради народних депутатів від 04.09.1984 половина житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_5 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Надвірнянської міської ради народних депутатів №172 від 27.10.1984 замість попереднього свідоцтва.

Згідно з копією договору дарування від 05.10.1984 ОСОБА_5 подарувала відповідачу - ОСОБА_8 половину житлового будинку з відповідною частиною господарських приміщень, розташований на земельній ділянці розміром 1223,2 кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_3 . На вказаній земельній ділянці розташований один цегляний житловий будинок, зареєстрований в Інвентарбюро під літерою А, один сарай під літерою Б, туалет під літерою В, паркан.

Відповідно до висновку експерта №1.1.-296/18 від 24.09.2018 підписи в графі "Обдарований" в двох примірниках договору дарування від 05.10.1984, посвідченого державним нотаріусом Надвірнянської державної нотаріальної контори Поліщук М.М. за реєстровим №2235, виконані не ОСОБА_7 , а іншою особою.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 15.06.2021 серії НОМЕР_1 (повторне), ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з актом обстеження №230 від 18.06.2021, ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_3 , склад сім"ї ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина. ОСОБА_3 не проживає у спірному будинку.

Відповідно до копії листа Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації №904 від 15.04.2008 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_3 зареєстроване за ОСОБА_1 - на 1/4 частину згідно договору дарування, посвідченого Надвірнянською ДНК 08.04.1974 за реєстровим №827 і на 1/4 частину згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Надвірнянською ДНК 18.07.1975 за реєстровим №2234 та за ОСОБА_8 - на 1/2 частину згідно договору дарування,посвідченого Надвірнянською ДНК 05.10.1984 за реєстровим №2235. Івано-Франківське ОБТІ не видає і не видавало свідоцтв чи дублікатів свідоцтв про право власності на нерухоме майно. Порушень в діях працівників бюро не виявлено.

Згідно з копіями повідомлень прокуратури Надвірнянського району №1329 від 17.05.1982, №1454 від 23.05.1982, від 22.06.1984 №1651 встановлено, що позивач конфліктував з мамою, ОСОБА_5 , яка у свою чергу зверталася за захистом у правоохоронні органи. Потерпіла скаржилася на систематичні побої та погрози вбивством.

Відповідно до копії рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.06.1981, справа №2/357.1981р., суд виділив у користь ОСОБА_1 в користування частину саду площею 333,4 м2, що позначено на плані висновку експерта у синій колір і знаходиться у АДРЕСА_3 ; залишив двір у загальному користуванні обох сторін; виділив в користування ОСОБА_5 частину саду площею 333,4 м2, що позначено на плані висновку експерта у червоний колір та знаходиться у АДРЕСА_3 із будинковолодіння її сина ОСОБА_11 ; в поділі грядок на подвір"ї відмовлено. Рішення набрало законної сили 10.07.1981.

Згідно з копією ухвали Надвірнянського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від23.10.1985,справа №2/410.1985р.,провадження усправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про визнаннянедійсним договорударування закрито.Ухвала набрала законної сили 03.11.1985.

Відповідно до копії рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.09.2007, справа №2-805/2007 р., в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення та збільшення частки співвласника -відмовлено. Зазначений спір стосувався перебудови стайні на яку позивачу було надано дозвіл. Позивач просив виділити йому з цих підстав у власність літньої кухні та гаражу. Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.11.2007 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.09.2007 залишено без змін. Рішення набрало законної сили 01.11.2007.

Рішенням Надвірнянськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від27.02.2008,справа №2-70/2008р.,в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Надвірнянської міськоїради проскасування дублікатасвідоцтва направо власностіна майновідмовлено узв`язкуз пропускомстроку позовноїдавності.Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.04.2008 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.09.2007 залишено без змін. Рішення набрало законної сили 22.04.2008. Ухвалою Верховного суду України від 22.10.2008 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.02.2008 та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.04.2008 - відхилено, а зазначені судові рішення залишено без змін.

Рішенням Надвірнянськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від20.10.2010,справа №2-1149/2010рік,в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Надвірнянської міськоїради провизнання недійснимдубліката свідоцтвана правовласності намайно відмовлено.Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.11.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.10.2010 залишено без змін. Рішення набрало законної сили 30.11.2010.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.10.2010, справа №2-70/2008 р., в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.02.2008 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Надвірнянської міської ради про скасування дубліката свідоцтва на право власності на майно за нововиявленими обставинами відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.12.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_1 відхилено, ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.10.2010 залишено без змін. Ухвала набрала законної сили 09.12.2010.

Відповідно до копії позовної заяви від 30.04.1985, встановлено, що позивач раніше вже подавав позов про визнання оспорюваного договору дарування недійсним, оскільки вважав, що його мати підписати такий договір була не в силах за станом здоров`я. Зазначив, що за день до укладення договору його мамі стало погано і її доставили швидкою допомогою додому, де вона 2 тижні лежала без свідомості. Піти в нотаріальну контору не могла.

Відповідно до повідомлення Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву від 07.09.2021 №896/01-17 на виконання ухвали суду від 02.09.2021 Івано-Франківський обласний державний нотаріальний архів повідомляє, що оригінал договору дарування половини житлового будинку, посвідченого Надвірнянською державною нотаріальною конторою 05.10.1984 за реєстр. №2235 згідно з ухвалою слідчого судді від 05.07.2016 вилучено 28.07.2016; свідоцтво про право власності, згідно з ухвалою слідчого судді від 21.02.2017 вилучено 02.03.2017. Станом на 07.09.2021 документи не повернуто.

У ході судового розгляду суд дослідив матеріали кримінального провадження №12013090200001243 від 10.10.2013 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до ЄРДР 10.10.2013 за заявою ОСОБА_1 , правова кваліфікація - ч. 1 ст. 358 КК України. Позивач подав повідомлення про кримінальне правопорушення, оскільки вважав, що невідома особа, діючи в інтересах ОСОБА_5 підробила дублікат свідоцтва про право власності на житловий будинок. У ході здійснення кримінального провадження органу досудового розслідування було надано тимчасовий доступ до документів зі зразками почерку та підписів відповідача, а також дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення оригіналу договору дарування від 05.10.1984. Постановою заступника начальника СВ Надвірнянського ВП ГУ НП України в Івано-Франківській області Кузюка Д.Ю. від 13.09.2018 призначено судово-почеркознавчу експертизу на вирішення експерта поставили питання: Ким ОСОБА_8 чи іншою особою виконано підпис у двох примірниках договору дарування від 05.10.1984, зареєстрованого під №2235. У матеріалах кримінального провадження відсутні експерементальні зразки підпису та почерку відповідача, а також протоколи їх відібрання.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, тягар доведення обставин, які свідчать про те, що у позивача виникло право на звернення до суду покладено на сторону позивача.

Позивач у пред"явленому позові, вказує що договір дарування від 05.10.1984який єпредметом спорупорушує йогоправа,як спадкоємцямайна матері,спадщину післясмерті якоївін прийняв. А також зазначає, що він здійснив перебудову госпордарської будівлі зі згоди своєї матері, а відповідач на підставі вказаного договору дарування отримала половину цієї будівлі. Це на думку позивача свідчить про те, що його права порушені і дає йому підстави на звернення до суду.

Сторона відповідача це заперечує, оскільки майно, що є предметом договору дарування вибуло з власності матері позивача ще до її смерті. Після переходу права власності на вказане майно відповідач здійснювала витрати з його утримання, тому позивач не міг вступити у володіння та управління спадковим майном, як на той час було передбачено у законодавстві. І сторона позивача не надала суду документів, що засвідчують фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном, а отже і доказів того, що позивач прийняв спадщину після смерті матері.

З цього приводу суд зазначає таке. Позивач не є стороною договору дарування, доказів на підтвердження наявності майнових прав на майно, яке є предметом договору дарування суду не надав. Що стосується доводів позивача про те, що на підставі оскаржуваного договору у власність відповідачу було відчужене майно, яке належить позивачу на праві особистої приватної власності, то такі доводи суд оцінює критично, оскільки відповідно до змісту договору, його укладено щодо таких господарських будівель та споруд: сарай - Б, туалет - В, паркан. Крім цього, позивач звертався до суду з підстав збільшення його частки у спільному майні, просив виділити йому у приватну власність літню кухню та гараж. Суд відмовив позивачу у задоволенні позову.

У ході судового розгляду встановлено, що мати позивача за життя розпорядилася своїм майном, а саме подарувала його відповідачу. Зокрема, про наявність волевиявлення матері позивача на укладення договору дарування від 05.10.1984 свідчить те, що вона зібрала всі документи, що були необхідні для укладення договору, у тому числі виготовила дублікат свідоцтва про право власності на будинок, звернулася до нотаріуса, де уклала і підписала вказаний договір. Право власності на подароване майно після укладення договору дарування було зареєстровано за відповідачем, що свідчить про прийняття нею дарунка. Таким чином, майно, що є предметом договору не могло увійти до складу спадщини, оскільки було відчужене ще за життя спадкодавця. Крім цього, судом встановлено, що позивач оспорював дійсність договору дарування з підстав, що він не був підписаний дарувальником, за результатами розгляду цього позову суд закрив провадження у справі.

Тому в цій частині суд вважає обгрунтованою позицію сторони відповідача та зазначає, що сторона позивача не довела, що оскаржуваним договором дарування порушені права позивача, отже у позивача відсутнє право на звернення до суду з позовом про визнання договору дарування неукладеним та скасування державної реєстрації права власності на 1/2 частину будинку за відповідачем.

Слід також зазначити, що відповідно до правової позиції ВПВС від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, на яку покликається у позові позивач, з позовом звернувся власник майна. Позивач у даній справі не є власником майна.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у справі №145/2047/16-ц констатувала, що визнання договору неукладеним не є способом захисту порушеного права, який встановлений законом, а отже такий спосіб може бути використаний позивачем тільки якщо способи захисту порушеного права, які встановлені законом не є ефективними. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Таким чином, ВС рекомендував позивачу звернутися з негаторним позовом до суду для захисту порушеного права.

За своїм змістом негаторний позов це позов власника до третіх осіб про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном. У даній справі відповідач є власником спірного майна, а не позивач, а тому позивач не є суб`ктом звернення до суду з такою позовною вимогою.

Відсутність у позивача права на звернення до суду є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, так само як і обрання неналежного способу захисту прав.

Що стосується доводів сторони відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності то з цих підстав суд відмовляє у задоволенні позову тільки у випадку встановлення підстав для задоволення позову. Така позиція викладена у постанові ВПВС від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц. Тому у даній справі суд позбавлений можливості врахувати ці доводи відповідача.

Враховуючи наведене,у задоволенніпозову слідвідмовити вповному обсязі.

Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положенняст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача не підлягають стягненню з відповідача, судові витрати відповідачач підлягають стягненню з позивача.

Як встановлено у ході судового розгляду справи відповідач фактично понесла витрати на правничу допомогу у даній справі у розмірі 3000 гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією від 06.08.2021. Заначений розмір судових витрат суд вважає співмірним складності справи, кількості судових засідань та обсягу роботи, яку виконав адвокат у ході судового розгляду. Незважаючи на те, що відповідно до попереднього розрахунку витрати відповідача на правничу допомогу становлять 7000,00 гривень, однак, на підтвердження такого розміру судових витрат не надано доказів (документів, які б засвідчували обсяг наданих адвокатом послуг). Тому суд доходить висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень, які фактично понесла відповідач.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -Відділ реєстраційної служби виконкому Надвірнянської міської ради в особі Надвірнянської міської ради про визнання договору дарування 1/2 частки житлового будинку неукладеним,скасування державноїреєстрації прававласності на1/2частку житловогобудинку тазобов"язаннявідповідача нечинити перешкодв користуванніспадковим майном - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень 00 копійок на користь ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованемісце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ реєстраційної служби виконкому Надвірнянської міської ради в особі Надвірнянської міської ради, ідентифікаційний код 04054257, місцезнаходження: вул. Гетьмана Мазепи, 29, м. Надвірна, Івано-Франківська область.

Повний текст рішення складено 13.09.2022.

Суддя Матолич В.В.