Постанова № 10621625, 01.06.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-3985 /09/2270/8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі: головуючого судді - Святецького В.В.

при секретарі - Маховичі В.А.,

з участю представника позивача Берладіна Ю.В.,

представника відповідача - Петровського В.А., Муравського А.П., Сеник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому адміністративну справу за позовом кооперативного підприємства «Волочиське» Волочиського районного споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Волочиському районі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією (ДПІ) у Волочиському районі проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 310/23/22785705 від 10 березня 2009 року.

На підставі зазначено акту перевірки ДПІ у Волочиському районі 18 березня 2009 року прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкові зобов'язання у вигляді сплати земельного податку за друге півріччя 2008 року та застосовано по кожному штрафні санкції:

- № 0000262301/0 по Завалійківській сільській раді - 179, 01 грн. земельного податку та 340 грн. штрафних санкцій, а всього 519, 01 грн.;

- № 0000252301/0 по Користовецькій сільській раді - 179, 01 грн. земельного податку та 340 грн. штрафних санкцій, а всього 519, 01 грн.;

- № 0000192301/0 по Вочковецькій сільській раді - 48, 84 грн. земельного податку та 340 грн. штрафних санкцій, а всього 388, 84 грн.;

- № 0000202301/0 по Ожиговецькій сільській раді - 146, 49 грн. земельного податку та 340 грн. штрафних санкцій, а всього 486, 49 грн.;

- № 0000232301/0 по Волочиській міській раді - 1247, 64 грн. земельного податку та 793, 82 грн. штрафних санкцій, а всього 2041, 46 грн.;

- № 0000242301/0 по Копачівській сільській раді - 585, 90 грн. земельного податку та 462, 95 грн. штрафних санкцій, а всього 1048, 85 грн.;

- № 0000212301/0 по Соломнянській сільській раді - 167, 40 грн. земельного податку та 340 грн. штрафних санкцій, а всього 507, 40 грн.;

- № 0000182301/0 по Зайчиківській сільській раді - 25, 83 грн. земельного податку та 340 грн. штрафних санкцій, а всього 365, 83 грн.;

- № 0000262301/0 по Федірківській сільській раді - 154, 62 грн. земельного податку та 340 грн. штрафних санкцій, а всього 494, 62 грн.;

- № 0000292301/0 по Полянській сільській раді - 276, 69 грн. земельного податку та 340 грн. штрафних санкцій, а всього 616, 69 грн..

Позивач вважає зазначені повідомлення-рішення незаконними та просить їх скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представники відповідача просять в позові відмовити, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті в межах компетенції, обґрунтовано та у відповідності з вимогами законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що підставою для нарахування земельного податку та застосування штрафних санкцій на думку ДІЛ є порушення позивачем ст. 6 Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" та ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ.

На думку ДПІ, порушення полягало в тому, що позивач, який перейшов на спрощену систему оподаткування, не використовував земельну ділянку для виробничих потреб, а здавав її в оренду, протиправно не сплачуючи при цьому податок на землю.

За висновками перевірки, земельний податок за земельні ділянки, надані в користування іншим суб'єктам господарювання на умовах оренди у першому півріччі 2008 році, КП «Волочиське» повинен сплачуватися на загальних підставах, оскільки ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 № 2535-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Однак, висновок ДПІ не ґрунтується на вимогах законодавчих актів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 № 2535-ХІІ (в редакції Закону № 378/96-ВР від 19.09.96, із змінами) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Указом Президента України від 03.07.98 N 727/98 (в редакції Указу Президента № 746/99 від 28.06.99) запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва.

Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", платники єдиного податку не є платниками ряду видів податків та зборів (обов'язкових платежів), у тому числі й плати (податку) за землю.

Статтею 3 Указу № 727/98 передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: - 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; -10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства.

Відповідно до вимог ст. 6 Указу № 727/98, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, як плати (податку) за землю.

У відповідності з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.98 № 727" (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 06.05.2001), суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аналогічне визначення містить Державний класифікатор України, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 28.05.2004 № 97. Підприємницька діяльність визначена як самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

В судовому засіданні позивач довів, що в першому півріччі 2008 року КП «Волочиське» перебувало нас прощеній системі оподаткування. Представники відповідача даного факту не заперечують.

Згідно довідки серії АБ № 110357 з ЄДРПОУ, одним із видів основної підприємницької діяльності КП «Волочиське» за КВЕД є здавання в оренду власного нерухомого майна.

Згідно наданих позивачем документів споруди магазинів, разом із відведеними під ними земельними ділянками, здано в оренду на підставі укладених договорів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що операції з оренди є за своєю суттю операціями з надання послуг і підпадають під визначення підприємницької діяльності, а отже платник єдиного податку - орендодавець - не є платником плати (податку) за землю згідно з Указом Президента України № 727/98.

За таких обставин законних підстав для нарахування земельного податку та штрафних санкцій у відповідача не було.

Керуючись ст. ст. 9, 71, 86, 99, 122, 158, 159, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волочиському районі № 0000262301/0, № 0000252301/0, № 0000192301/0, № 0000202301/0, № 0000232301/0, № 0000242301/0, № 0000212301/0, № 0000182301/0, № 0000262301/0, № 0000292301/0 від 18.03.2009 року про нарахування податкових зобов'язань у вигляді сплати земельного податку за друге півріччя 2008 року та застосування штрафних санкцій до кооперативного підприємства «Волочиське» Волочиського районного споживчого товариства.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 05 червня 2009 року.