Постанова № 10618935, 29.07.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2010 року Справа № 10/314-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників:

позивача: Бобиль В.В.- предст., дов. від 15.03.2010 року

відповідача: ОСОБА_2- фізична особа-підприємець, НОМЕР_1

ОСОБА_3- предст., дов.№1983 від 03.06.2008 року

ОСОБА_4- предст., дов.№662 від 03.02.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с. Дослідне Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2009р. у справі №10/314-09

за позовом: державного підприємства „Експериментально-виробниче підприємство Інститут чорної металургії ім. З.І.Некрасова Національної академії наук України” (м. Дніпропетровськ)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с. Дослідне Дніпропетровської області)

про: стягнення 18180,55 грн. заборгованості по орендній платі та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2009р. (суддя Кощеєв І.М.) по справі №10/314-09 задоволені позовні вимоги державного підприємства “Експериментально-виробниче підприємство Інститут чорної металургії ім. З.І.Некрасова Національної академії наук України” (м. Дніпропетровськ)до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с. Дослідне Дніпропетровської області) про стягнення 18180 грн. 55 коп. заборгованості по орендній платі за договором оренди №15а-2009 від 26.03.2009р. та повернення орендованого майна.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (с. Дослідне Дніпропетровської області) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2009р. по справі №10/314-09 і прийняти нове, яким відмовити у позовних вимогах. Скаржник зазначає, що до моменту винесення рішення судом відповідачем були здійснені орендні платежі в сумі 25000 грн.; всі поліпшення здійснені орендарем з дозволу орендодавця. Суд неправильно визначив організаційно-правову назву відповідача. Крім того, відповідач зазначив, що ним як стороною по справі жодний документ не отримувався, тому він був позбавлений права на захист своїх інтересів по справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2010р. у звязку із задоволенням заяви відповідача про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Логвиненко А.О. (доповідача), суддів: Стрілець Т.Г., Головко В.Г. справа була прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Павловського П.П., суддів: Швеця В.В. (доповідача), Чус О.В. та призначена до розгляду на 11:10 на 17.03.2010р.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 17.03.2010 року провадження у справі №10/314-09 було зупинено до закінчення розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №30/75-10.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2010р. за касаційною скаргою позивача ухвала суду апеляційної інстанції від 17.03.2010р. була скасована і справа повернута для подальшого розгляду по суті.

21.06.2010р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 07.07.2010р. на 12:00. 07.07.2010р. у звязку із поданням позивачем відводу колегії суддів розгляд справи було відкладено на 12.07.2010р. на 12:00. Ухвалою голови суду Плевако В.І. від 08.07.2010р. заява державного підприємства “Експериментально-виробниче підприємство Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України (м. Дніпропетровськ) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Павловського П.П., суддів: Швеця В.В. (доповідача), Чус О.В. задоволена. Справа №10/314-09передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді: Євстигнеєва О.С. (доповідача), суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

Позивач державне підприємство „Експериментально-виробниче підприємство Інститут чорної металургії ім. З.І.Некрасова Національної академії наук України” (м. Дніпропетровськ) у відзиву на апеляційну скаргу зазначив, що заборгованість за договором оренди №15 А-2009 від 29.03.2009 року станом на 01.09.2009 року складала 18180,55 грн., що підтверджується підписаним орендарем актом звірки. Позивач з посиланням на п.3.11 Договору оренди зарахував сплачені відповідачем у листопаді грошові кошти в розмірі 25000 грн. на погашення заборгованості за вересень-грудень 2009 року і станом на день винесення рішення (22.12.2009 року) заборгованість відповідача по договору склала 21279,42 грн. Відповідач не надав доказів погодження позивачем будівельних робіт на майданчику, що в силу п.10.6 договору є підставою для розірвання договору достроково за рішенням суду.

Відповідач 07.07.2010 року заявив клопотання про призначення по справі технічно-будівельної експертизи для встановлення технічного стану обєкту оренди. У цей же день позивачем заявлено клопотання про витребування у позивача доказів про погодження поліпшення орендованої території.

Зазначені клопотання задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи є достатніми для розгляду справи за відповідними матеріалами, а висновок судової експертизи не впливатиме на рішення апеляційного господарського суду. Щодо витребування доказів погодження, то обовязок доказування в силу ст.33 ГПК України полягається на сторони по справі, тому факт погодження повинен довести саме відповідач по справі.

29.07.2010 року від відповідача надійшли клопотання про технічну фіксацію судового процесу, про витребування акту звірки, про приєднання до матеріалів справи 2 клопотання, про зупинення провадження у справі, повторне клопотання про призначення техніко-будівельної експертизи.

Клопотання відповідача про здійснення технічної фіксації судового процесу було задоволено: розгляд справи проводився за допомогою програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” на диск CD-R №5154129LC22940.

Клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів задоволені. Клопотання про призначення експертизи і витребування додаткових документів були розглянуті і задоволенню не підлягають.

Клопотання про зупинення провадження у справі до вступу в силу рішення по справі №35/177-10 . Оскільки зазначені справи не є повязані і наявність у судовому провадженні справи №35/177-10 не унеможливлює розгляд і прийняття рішення по справі №10/314-09 клопотання про зупинення провадження у справі не задоволено.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 26.03.2009 року між Державним підприємством "Експериментально - виробниче підприємство Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди №15а-2009, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно відкритий (асфальтований) майданчик біля будинку експериментального корпусу ЕВП-1, загальною площею 2300 кв. м., який розташований за адресою : м. Дніпропетровськ, пл. Академіка Стародубова, 1 з метою використання як склад за спеціалізацією орендаря. Строк дії договору встановлено до 31.12.2009 року (п.10.1 договору).

Згідно п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою КМ України від 01.10.1995 р. №786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий (лютий) місяць 6624 грн. Крім орендної плати орендар зобовязався сплачувати орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів; відшкодування податку на землю; витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

За пунктом 5.1.3 договору сплата орендної плати є обовязком орендаря.

Згідно з п. 1 ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України). Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв діловогообороту або інших вимог,щозвичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння змінайогоумовнедопускається,якщо іншене встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України). Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Як правильно зазначив місцевий господарський суд обовязок орендаря щодо своєчасної і в повному обсязі сплати орендної плати на користь орендодавця передбачено пунктом 3.1 договору оренди, ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 4 ст. 286 ГК України.

Відповідач виконав свої обовязки за договором в частині оплати орендної плати станом на 01.09.2009 року не в повному обсязі, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість по орендній платі за період з квітня 2009 року по серпень 2009 року у розмірі 18180 грн. 55 коп., що підтверджується також Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.09.2009 року, підписаний сторонами.

Оскільки доказів сплати орендної плати до суду надано не було господарський суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі в сумі 18180,55 грн.

Як вбачається із розрахунку позивача ця заборгованість обліковувалася за станом на 01.09.2009 року.

Рішення прийнято місцевим господарським судом 22.12.2009 року.

За період розгляду справи в суді відповідач перерахував на рахунок позивача у якості орендної плати за договором №15а-2009 від 26.03.2009 року:

·5000 грн. за квитанцією №18294.105.1 від 06.11.2009 року через КБ «Приватбанк»;

·5000 грн. за квитанцією №11652.79.1 від 05.11.2009 року через КБ «Приватбанк»;

·5000 грн. за квитанцією №27122.296.1 від 19.10.2009 року через КБ «Приватбанк»;

·5000 грн. за квитанцією №11652.23.1 від 01.12.2009 року через КБ «Приватбанк»;

·5000 грн. за квитанцією №11652.110.1 від 09.11.2009 року через КБ «Приватбанк»,

а всього 25000 грн.

За поясненнями позивача ці грошові кошти були зараховані останнім на погашення заборгованості за вересень-грудень 2009 року і станом на день винесення рішення (22.12.2009 року) заборгованість відповідача по договору склала 21279,42 грн.

З таким твердженням позивача погодитися не можна в силу того, що відповідно до чинного положення про бухгалтерський облік та порядок оприбуткування грошових коштів, які надійшли на погашення недоїмки по платежах, у випадку, коли платником не зазначений період, за який сплачуються грошові кошти, вони повинні зараховуватися на погашення недоїмки з часу її виникнення. Отже, станом на 01.09.2009 року у відповідача була відсутня заборгованість по орендній платі і комунальним платежам, яку відповідач погасив у жовтні-листопаді 2009 року. Заборгованість за інший період позивачем до стягнення не заявлялася. Про це свідчить доповнення до позовної заяви, у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі 18180,55 грн. саме станом на 01.09.2009 року.

Станом на день прийняття судового рішення позивач повинен був знати про погашення заборгованості з боку відповідача, але умовчав про сплачені відповідачем грошові кошти.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати слід було відмовити.

Не підлягали задоволенню і вимоги про зобовязання відповідача повернути орендоване майно у звязку з наступним: відповідно до п.10.6 договору чинність його припиняється внаслідок... дострокового за взаємною згодою сторін або за рішенням суду за ініціативою однієї із сторін у випадках, передбачених чинним законодавством, а також у випадку порушення однією із сторін зобовязань за цим договором, у тому числі несплати орендних платежів протягом трьох місяців, створення перешкод для доступу в орендоване приміщення представників орендодавця у випадку аварії та інше, навмисного або необережного погіршення стану орендованого майна або іншого майна орендодавця з вини орендаря.

Отже, сторони дійсно передбачили як підставу дострокового розірвання договору несплату орендної плати протягом 3-х місяців або погіршення орендованого майна з вини орендаря, але за рішенням суду. З цим погоджується і позивач у відзиві на апеляційну скаргу. Жодна із сторін станом на день прийняття судового рішення (22.12.2009 року) до суду з позовом про розірвання договору не зверталася і цей договір у судовому порядку не розривався. Таким чином, на момент прийняття рішення по справі договір був чинним для сторін, тому у суду не було підстав зобовязувати відповідача звільнити орендоване приміщення без розірвання договору.

Не може до даних правовідносин застосовуватися і ст.782 ЦК України, яка надає право наймодавцю відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців, оскільки позивач не відмовлявся від цього договору у повідомленні №78 від 31.08.2009 року позивач повідомив відповідача, що у звязку з непогашенням суми боргу по орендним та комунальним платежам і не наданням документів на вимогу орендодавця договір оренди №15 А-2009 від 26.03.2009 року є розірваним з ініціативи орендодавця достроково з 30.09.2009 року. Отже, позивач в порушення умов як договору, так і чинного законодавства, яке регулює орендні правовідносини, розірвав договір в односторонньому порядку без звернення до суду. При розгляді справи місцевий господарський суд не повинен був приймати це повідомлення і вважати договір розірваним, оскільки заявником був порушений порядок його розірвання. Відмова ж від договору і пропозиція щодо розірвання договору не є тотожними поняттями і мають різні правові наслідки.

За таких обставин місцевий господарський суд вирішив спір по неповно дослідженим матеріалам з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Виходячи вищенаведене у задоволенні позовних вимог слід було відмовити.

Крім того, суд помилково стягнув з позивача суму держаного мита в розмірі 1% від вартості майна, вважаючи заявлені вимоги вимогами матеріального характеру. У доповненні до позову позивач просив зобовязати відповідача повернути орендоване майно. Оскільки вимоги стосуються зобовязання вчинити певні дії і були наслідком припинення договору (на думку позивача), ці вимоги не є вимогами матеріального характеру і за них слід було сплатити державне мито в сумі 85 грн. Всього, за позовом позивач повинен був сплатити державне мито у розмірі 266 грн. 81 коп., а відповідач за подання апеляційної скарги 133 грн. 40 коп. Тому, зайво сплачене мито при поданні апеляційної скарги підлягає поверненню відповідачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с. Дослідне Дніпропетровської області) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2009 року у справі №10/314-09 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з державного підприємства „Експериментально-виробниче підприємство Інститут чорної металургії ім. З.І.Некрасова Національної академії наук України” (49050 м. Дніпропетровськ, пл. Академіка Стародубова, 1, код ЗКПО 00190578) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, індивідуальний номер НОМЕР_2) 133 грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Повернути ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, індивідуальний номер НОМЕР_2) із державного бюджету надмірно сплачене за квитанцією від 08.01.2010 року через відділення Ощадбанку №6719/245/6192451, яка знаходиться в матеріалах господарської справи №10/314-09, державне мито в сумі 2407 грн. 60 коп.

Зобовязати господарський суд видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України і довідку про повернення державного мита.

Головуючий О.С. Євстигнеєв

Судді: Л.О. Лотоцька

Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 30.07.2010 року)