Ухвала суду № 106186101, 08.09.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4406/22

Провадження № 1-кп/204/499/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.,

секретаря судового засідання: Хорхордіної О.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні залусудових засідань кримінальнепровадження № 62021170030000458 внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань 07 жовтня 2021 року за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участю: прокурора Мирошниченко О.С., захисників: Стасенко Д.С., Гризи О.В., Бондаренка О.Г., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор Мирошниченко О.С. заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання. В обґрунтування клопотання зазначила, що під час досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, на що вказує те, що останній, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років з конфіскацією майна, без можливості застосування ст. 75 КК України, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Таким чином, існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатись до відповідних дій. На користь існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить, що обвинувачені та свідки у кримінальному провадженні особисто знайомі, тривалий час були колегами по службі; анкетні дані особи, яка передала грошові кошти та свідка ОСОБА_3 відомі обвинуваченим в силу виконання їх службових обов`язків та виконання вимог ст. 290 КПК України. Крім того, заявила клопотання про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_1 . В обґрунтування клопотання зазначила, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 займає посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції № 11 Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області (на час вчинення кримінального правопорушення займав посаду заступника начальника відділення поліції начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області), у зв`язку з чим він обізнаний із формами і методами проведення досудового розслідування та окремих слідчих дій, що свідчить про можливість вчинення обвинуваченим дій, які б перешкоджали проведенню повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування, користуючись займаною посадою та своїми обов`язками, може здійснювати тиск на свідків, з метою зміни ними своїх показань. Таким чином, подальше перебування ОСОБА_1 на своїй посаді, а також використання ним своїх службових повноважень, може негативно вплинути на хід досудового розслідування шляхом впливу на свідків. Окрім цього, відсутні будь-які негативні наслідки для інших осіб внаслідок відсторонення від посади ОСОБА_1 . У подальшому ОСОБА_1 може узгоджувати свої показання з іншими учасниками, кримінального провадження, надавати цим особам поради щодо надання свідчень з врахуванням відомих їм обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань з метою ухилення від кримінальної відповідальності, тим самим протиправно перешкоджаючи кримінальному правопорушенню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення. Окрім цього, заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту у певний період доби. В обґрунтування свого клопотання зазначила, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_2 може переховуватись від суду, про що вказує те, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років з конфіскацією майна, без можливості застосування ст. 75 КК України, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Таким чином, існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатись до відповідних дій. На користь існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить, що обвинувачені та свідки у кримінальному провадженні особисто знайомі, тривалий час були колегами по службі; анкетні дані особи, яка передала грошові кошти та свідка ОСОБА_3 відомі обвинуваченим в силу виконання їх службових обов`язків та виконання вимог ст. 290 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Бондаренко О.Г., просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки воно є безпідставним. Прокурором не було надано доказів на підтвердження наявності зазначених ризиків. Впливу на свідків з боку ОСОБА_2 не має, та й такої можливості не має. Застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання може в повному обсязі забезпечити виконання ним покладених обов`язків. Щодо клопотання прокурора про відсторонення від посади обвинуваченого ОСОБА_1 просив відмовити, оскільки доказів можливості застосування службового становища на хід розгляду справи суду надано не було.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Стасенко Д.С., просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Суду пояснила, що з 07 жовтня 2021 року по 07 червня 2022 року під час досудового розслідування у ОСОБА_1 була можливість впливу на свідків та уникнення відповідальності, однак він нічого з цього не зробив, а також прокурором не надаються суду докази цього. Після пред`явлення ОСОБА_1 підозри, жодних дій її підзахисний, які б перешкоджали розслідуванню не вчиняв. Щодо клопотання про відсторонення від займаної посади, просила відмовити, оскільки на утриманні у ОСОБА_1 є неповнолітні діти та перебуваюча у декретній відпустці дружина.

Захисник Гриза О.В. підтримав думку захисника Стасенко Д.С. Суду зазначив, що кожна людина має право на працю у відповідності до Конституції України. Однак, ОСОБА_1 не працює та не має змоги забезпечувати свою сім`ю. Жодного впливу ОСОБА_1 на свідків та на кримінальне провадження завдяки своєму службовому становищу не має, і підтверджень цього також не має.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку своїх захисників, просив відмовити в задоволенні клопотань прокурора.

Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2022 року було продовжено обвинуваченим: ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби строком до 09 вересня 2022 року включно; ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та відсторонення від посади строком до 09 вересня 2022 року.

У відповідності з вимогами ч. 1ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст. ст. 7, 8, 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченим: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому, суд не вдається до оцінки доведення або не доведення винуватості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України на цій стадії процесу.

Оцінюючи ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, суд зазначає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення можуть вдатись до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з конфіскацією майна, без можливості застосування ст. 75 КК України, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинувачених переховуватись від суду.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією Російської Федерації проти України, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинувачених.

При цьому, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки незалежності України, її територіальної цілосності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розглядуусно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Ризик впливу на свідків існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки свідки ще не допитані судом, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх наданя, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому застосований до обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених: ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання, та ОСОБА_2 у виді домашнього арешту у певний період доби не відпали, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.

Вирішуючи питання, щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді відсторонення від займаної посади ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2ст.154 КПК Українивстановлено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.157 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Крім того, судом враховується, що відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження, одним із яких є також запобіжні заходи.

В рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1-4 ч. 5ст.194 КПК України, у тому числі утримуватись від спілкування з обвинуваченим, свідками у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, вже застосований відносно обвинуваченого захід забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу, був спрямований на запобігання можливим ризикам незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, на які посилається прокурор у даному клопотанні, а тому відсутня необхідність для застосування додатково такого заходу забезпечення, як відсторонення обвинуваченого від займаної посади з тих саме підстав.

Суд приймає до уваги й той факт, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , було вчинено в серпні 2021 року, та вже пройшов рік, однак будь-яких відомостей про те, що обвинуваченим продовжувалось вчинення інкримінованого кримінального правопорушення або вчинялись інші кримінальні правопорушення та вчиняти дії на перешкоджаня кримінальному провадженню, матеріали не містять.

Також судом враховується, що обвинувачений одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, займана ним посада є єдиним місцем роботи та джерелом доходів обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про відсторонення від посади не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано жодного вагомого доказу наявності обставин, на які посилається прокурор.

Підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у виді відсторонення обвинуваченого ОСОБА_1 від займаної посади відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-317, 369, 371,372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді домашнього арешту у певний період доби строком на 60 діб, тобто до 06 листопада 2022 року включно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не покидати приміщення будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він проживає (за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливлювали безпечне для життя та здоров`я перебування обвинуваченого у житлі).

Покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатись з місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання (місця служби/роботи);

- утримуватись від спілкування зі свідками.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що працівники поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали направити начальнику відділення поліції за місцем виконання запобіжного заходу, для виконання, відповідно до норм ст. 181 КПК України.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вигляді особистого зобов`язання строком на 60 діб, тобто до 06 листопада 2022 року включно.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатись з місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання (місця служби/роботи);

- утримуватись від спілкування зі свідками.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі не виконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід з накладенням грошового стягнення в розмірі до двох розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора (прокурорів) у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії відсторонення від посади ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Некрасов