Рішення № 10617677, 01.07.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2010 р. Справа № 14/36. За позовомПриватного підприємства «ГІР і К»

до відповідачаПриватного підприємця ОСОБА_1

простягнення заборгованості 78342,23 грн.

Суддя Швець Микола Васильович

Представники :

Від позивачаМуханов М.В., довіреність №15 від 16.06.2010 року

Від відповідачаНе зявився СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся із позовною заявою до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 78342,23 грн. у т.ч.: основний борг в сумі 55000 грн., інфляційні в сумі 19825,24 грн. та 3% річних в сумі 3516,99 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в два судових засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.

Незявлення відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

25 червня 2008 року між позивачем ПП «ГІР і К »(Замовник) та відповідачем приватним підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) було укладено договір поставки № 112/1, згідно якого відповідач зобовязується поставити та передати у власність позивачеві, а позивач зобовязується прийняти й оплатити продукцію, тобто шпалу деревяну не просочену, тип 1, ГОСТ 78-2004 у кількості 2000 шт. по ціні 75 грн. з урахуванням ПДВ, та шпалу деревяну не просочену тип 2, ГОСТ 78-2004 у кількості 4000 шт. по ціні 65 грн. (згідно Специфікації №1 до Договору) у загальній кількості 6000 шт. на загальну суму 398626,67 грн..

Відповідно до розділу 5 “Умови та терміни постачання” даного договору відповідач зобовязується здійснювати поставку зазначеної продукції автомобільним або залізничним транспортом загального користування на умовах FCA з подальшим прямуванням продукції на ДП “Рава-Руський ШПЗ” або ДП “Новомосковський ШПЗ”, датою поставки вважається дата підписання: трьохстороннього акту приймання-передачі продукції на ДП “Рава-Руський ШПЗ”, двохстороннього акту приймання-передачі продукції на ДП “Новомосковський ШПЗ”.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що позивач зобовязується оплатити продукцію протягом 10 днів із дати підписання відповідного акту приймання-передачі продукції. Оплата проводиться тільки за якісну продукцію.

Протягом жовтня-листопада 2007 року на усне прохання відповідача позивачем було перераховано в безготівковій формі - 30000 грн. та 25000 грн. в якості передоплати за шпали деревяні, що підтверджується платіжними дорученнями №1275 від 18.09.2007 року та № 1311 від 12.10.2007 року, призначення платежу «Передоплата за шпалу деревяну».

17 листопада 2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена рознарядка вих. № 12/р щодо здійснення поставки шпал деревяних не просочених на ДП “Рава-Руський ШПЗ”. Однак, відповідач зобовязання щодо поставки деревяних шпал не виконав, чим порушив умови договору та рознарядки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

18 березня 2008 року позивач надіслав відповідачу лист-вимогу вих. № 17 з вимогою в добровільному порядку повернути суму попередньої оплати в розмірі 55000 грн., оскільки відповідач не виконав умови договору та рознарядки щодо поставки шпал. Дана вимога була направлена 18 березня 2008 року (про що свідчить довідка формою 107 поштового відділення звязку у м. Черкаси про вкладення у цінний лист), тобто строк виконання обовязку для відповідача настав 26 березня 2008 року. Проте відповідач не повернув суму попередньої оплати, що в свою чергу спричинило виникненню основного боргу в сумі 55000 грн..

Згідно ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.3 ст.693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розмір плати за користування чужими грошовими коштами встановлений ч.2 ст.625 ЦК України та дорівнює трьом процентам річних від безпідставно збереженої суми. Також, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача інфляційні втрати як компенсацію за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів за весь період необґрунтованого зберігання та утримання грошей позивача. З урахуванням наведеного, позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача трьох процентів річних від суми попередньої оплати за період з 26 березня 2008 року по 12 травня 2010 року в розмірі 3516,99 грн., а також інфляційних втрат за період березень 2008 року по березень 2010 року в розмірі 19825,24 грн..

Станом на день розгляду справи у суді за відповідачем рахується заборгованість по поверненню попередньої оплати в сумі 78342,23 грн. у т.ч.: основний борг в сумі 55000 грн., інфляційні в сумі 19825,24 грн. та 3 % річних в сумі 3516,99 грн., що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, довідкою про стан основного боргу станом на 01.07.2010 року та іншими матеріалами справи.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів погашення заборгованості.

Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними документами. Матеріалами справи підтверджено факт надання адвокатських послуг та оплати таких позивачем (підтверджується: копією свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 3295 від 12.08.2009 року, договором про надання послуг правового характеру адвокатом № 31-юр від 26.12.2009 року, видатковим касовим ордером від 19.01.2010 року). Проте, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин справи, зокрема, ціни та предмету позову, вартості економних транспортних послуг, час який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду і складність справи, враховуючи також те що участь у судовому засіданні приймав не адвокат, а представник позивача за довіреністю, обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність адвокатських послуг для даної справи в сумі 800 грн..

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з активів Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; р/р № НОМЕР_2 у Чернівецькій філії Берегометського відділення Приватбанку, МФО 356282; ідент. код НОМЕР_1)

на користь Приватного підприємства «ГІР і К»(юридична адреса: м. Черкаси, вул. Громова, 34/1 кв.34; поштова адреса: м. Черкаси, а/с-15; р/р 260091961301 у філії «Полтавське РУ»ВАТ “Банк”Фінанси та кредит” м. Черкаси, МФО 331832; код ЄДРПОУ 33209433

·основний борг 55000 грн.;

·інфляційні 19825,24 грн.;

·3 % річних 3516,99 грн.;

·відшкодування витрат на послуги адвоката - 800 грн.;

·відшкодування державного мита в сумі 783,42 грн.;

·відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн..

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.В. Швець