Рішення № 10617632, 23.02.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2010 р.           Справа № 2/152. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

до Відкритого акціонерного товариства "Хотинське АТП-17741"

про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу - 230055,97 грн.

Суддя Скрипничук Iван Васильович

Представники:

позивача - Варава Ю.В., довіреність № 29-12/09-1 від 29.12.2009

відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ, просп.Московський, 9, к.5 (код 34480657) звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Хотинське АТП-17741", м.Хотин, вул.Васильєва, 61 (код 05461316) про стягнення заборгованості у сумі 230055,97 грн. відповідно до умов договору фінансового лізингу № L57-04/07 від 24.04.2007.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» та ВАТ «Хотинське автотранспортне підприємство 17741» укладений договір фінансового лізингу, згідно з пунктом 1.1 якого Лізингодавець, на підставі договору купівлі-продажу (поставки), зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майном, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Згідно пункту 1.2 договору, строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку лізингових платежів (додаток № 1до договору) та не може бути менше одного року. Пунктами 4.1 та 4.2 договору лізингові платежі складаються з авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію Лізингодавця. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку. Згідно із загальними умовами фінансового лізингу (додаток № 4 до договору), Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8-го числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5-го числа поточного місяця, Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10-го числа поточного місяця (пункт 5.3).

Відповідно до пункту 5.4 загальних умов фінансового лізингу, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі, починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору Лізингодавцем було укладено договір купівлі-продажу та передано у тимчасове володіння та користування Лізингоодержувачу предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі.

Проте, відповідач, в порушення умов Договору, належним чином не виконує свої зобов’язання, у зв’язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню.

Ухвалою суду від 20.01.2010 року розгляд справи відкладено на 10.02.2010 року у зв’язку з неявкою представника відповідача та неподання відзиву на позов.

03.02.2010р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, а саме, стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості за договором фінансового лізингу № L57-04/07 від 24.04.2007р. в розмірі 300685,08грн., пеню в сумі 20804,42грн., 3% річних у сумі 5145,55грн. та інфляційні в розмірі 15527,11грн., всього – 342162,16 грн.

Відповідач надав відзив на позов, у якому позов не визнав з тих підстав, що 15.12.2009 року позивач в односторонньому порядку відмовився від договору фінансового лізингу, відтак всі зобов’язання сторін за цим договором є припиненими і позивач набув права вимагати повернення йому предмета лізингу та відшкодування збитків, а не стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 10.02.2010 року задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог, а також задоволено заяву сторін про продовження строку вирішення спору.

Відповідач свого представника у засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Так, 26 січня 2007 року між ТзОВ « Райффайзен Лізинг Аваль» та ВАТ «Хотинське автотранспортне підприємство-17741» укладений договір фінансового лізингу № L57-04/07, згідно з пунктом 1.1 якого Лізингодавець, на підставі договору купівлі-продажу (поставки), зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Відповідно до акту приймання-передачі предмета лізингу від 26 січня 2007 року, відповідач прийняв предмет лізингу.

Згідно пункту 5.3 загальних умов фінансового лізингу додатку № 4 до договору, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8-го числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу Лізингоодержувача абоза допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5-го числа поточного місяця, Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10-го числа поточного місяця.

З пункту 5.4 Загальних умов фінансового лізингу вбачається, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі, починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

У графіку лізингових платежів (додаток № 1 до договору фінансового лізингу) сторони домовились, що у випадку зміни на день складання рахунку Лізингодавця за другий та наступні лізингові періоди встановленого НБУ курсу гривні до долару США по відношенню до визначеного в п. 2 цього графіку курсу, зазначені в цьому графіку лізингові платежі за кожний з періодів змінюються пропорційно зміні курсу на день складання рахунку за відповідний лізинговий період.

Крім того, порядок зміни лізингових платежів передбачений розділом 6 Загальних умов фінансового лізингу, в якому пунктом 6.2 встановлено, що змінений за правилами пункту 6.1 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Таким чином, у випадку зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць відбувається зміна розміру визначених у графіку лізингових платежів. Розрахована таким чином сума підлягає сплаті Лізингоодержувачем.

На виконання умов Договору, Лізингодавцем було укладено договір купівлі-продажу та передано у тимчасове володіння та користування Лізингоодержувачу предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу.

Однак, відповідач, в порушення умов договору фінансового лізингу, ухилився від виконання своїх зобов’язань, у зв’язку з чим за ним рахується заборгованість, з урахуванням заяви позивача, у розмірі 342162,16 грн., у тому числі, пеня, річні та інфляційні.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що, звичайно, ставляться.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.1 договору, передбачено, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу ( його частини) за договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не сплачував лізингові платежі у встановлені договором строки, позивач правомірно за прострочення виконання зобов’язання нарахував йому пеню, річні та інфляційні.

Одночасно суд зазначає, що, відповідно до заяви позивача про збільшення позовних вимог, останнім нарахована пеня за січень 2010 року, тобто, за період, коли між сторонами не існувало договірних зобов’язань. А тому, правових підстав для стягнення з відповідача пені за січень 2010 року не має, що є підставою для часткової відмови у задоволенні вимог позивача.

Щодо інших позовних вимог, то позивачем повністю доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Посилання ж відповідача у відзиві на позов про припинення провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору є безпідставними і не приймаються судом до уваги.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 82, 84, 49 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Хотинське автотранспортне підприємство 17741» (м. Хотин, вул. Васильєва,61, р/р 2600430237 у Хотинському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 356431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (м.Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, код 34480657, п/р 2600514928 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») – 300685,08грн. заборгованості, 5145,55грн. річних, 15527,11грн. інфляційних, 20640,56грн. пені, 3419,98 грн. держмита, 236 грн. інформаційних.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                         І.В. Скрипничук