Рішення № 106172509, 12.09.2022, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/424/22

Провадження № 2/177/453/22

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

12 вересня 2022 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Лященко В.В.,

за участю секретаря Кантилович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №177/424/22 за позовом Виконкому Інгулецької районної у місті ради, як органу опіки та піклування в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Криворізька гімназія №98 КМР, про позбавлення батьківських прав, суд,-

встановив:

У травні 2022 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька якого записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України та малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є ОСОБА_4 . Відповідно до рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27.11.2020 року, неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відібрані у батьків, без позбавлення їх батьківських прав. Згідно до рішення Виконкому Інгулецької районної у місті ради від 17.03.2021 № 87 та №88, неповнолітнім ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2 надано статус дітей позбавлених батьківського піклування та зараховано до структурного підрозділу Криворізької гімназії №98 «Інтернатне відділення» на повне державне утримання. Згідно інформації Криворізької гімназії №98 від 26.01.2022 №84, мати дітей ОСОБА_3 підтримує зв`язок з дітьми лише в телефонному режимі, востаннє відвідувала дітей у вересні 2021 року. Крім того, протягом року після прийняття Криворізьким районним судом рішення про відібрання дітей, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не усунули причини, які перешкоджали належному вихованню своїх дітей, не звернулись до суду із заявою про повернення на виховання в свою сім`ю дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не проявили батьківського піклування про фізичний і духовний розвиток, не спілкувалися з дітьми в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення, у зв`язку з чим позивач просить суд, на підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України, позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 19.05.2022 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін.

Ухвалою суду від 25.07.2021 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача Щукіна А.О. не з`явилася, заявою від 12.09.2022 року просила справу розглядати у відсутність представника позивача, підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, заявою від 12.09.2022 року просили справу розглядати у їх відсутність, проти позовних вимог не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання, кожен окремо, повідомлялися належним чином через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - kv.dp.court.gov.ua. Причину своєї неявки не повідомили, відзив на позов не подали.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч.2 ст. 150, ч.2 ст. 157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

У відповідності до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.6). Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00029618233 щодо актового запису про народження №841 від 15.08.2006 року, державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої стаття 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.7).

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27.11.2020, дітей - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрано у матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав та малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрано у батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення його батьківських прав. Дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , передано органу опіки та піклування Інгулецької районної у м. Кривому Розі раді, для вирішення питання щодо їх подальшого влаштування. Крім того, з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, на користь майбутнього опікуна або державної установи, до якої буде влаштована дитина, стягнуто аліменти на утримання дітей (а.с.12-13).

Рішеннями виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради № 87 та №88 від 17.03.2021 неповнолітньому ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та зараховано до структурного підрозділу Криворізької гімназії №98 Криворізької міської ради «Інтернатне відділення» КЗ «Криворізький спеціалізований будинок дитини» на повне державне утримання, функції опікуна покладено на адміністрацію Криворізької гімназії №98 КМР (а.с.14, 15).

Згідно інформації директора Криворізької гімназії №98 КМР від 26.01.2022 №84, неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07.04.2021 перебувають у закладі на повному державному утриманні, за час перебування дітей у закладі їх систематично провідувала мати ОСОБА_3 та висловлювала намір повернути дітей собі на виховання, в останній раз відвідувала дітей у вересні 2021 року, станом на дату надання відповіді діти з матір`ю підтримують зв`язок лише в телефонному режимі. Батько малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_4 жодного разу не провідував дитину у закладі, не цікавився її життям та здоров`ям, участі у вихованні та навчанні дитини не приймає (а.с. 16).

Рішенням виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради №50 від 16.02.2022, визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17).

У відповідності до ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Вище зазначене не суперечить і доповнює вимоги п.3 ст.9 та ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, яка набрала чинності 27.09.1991 року, згідно до якої держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком коли це суперечить найкращим інтересам дитини, та докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, так як батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування, а також шостому принципу Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю Об`єднаних Націй 20.11.1959 року, відповідно до яких дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

З п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3 вбачається, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки в ході судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачі не піклуються про фізичний і духовний розвиток своїх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не цікавляться їх навчанням та підготовкою до самостійного життя . За період перебування дітей у Криворізькій гімназії №98 відповідачі не звернулися до суду з питанням повернення неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виховання в їх сім`ю, не спілкувалися з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що докази, зібрані в ході розгляду справи, дають підставу для висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 та дочки ОСОБА_2 та позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_2 в порядку п.2 ч.1 ст.164 СК України.

І хоча позбавлення батьківських прав вважається крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків і способом захисту прав та інтересів дитини, беручи до уваги принципи викладені в Декларації прав дитини, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини, суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачів перш за все буде відповідати інтересам дітей - неповнолітнього ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_2 .

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів у дохід держави у розмірі 1984,80 грн., тобто, по 992,40 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст.150, 155, 164-166 СК України суд,-

ухвалив:

Позов виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, як органу опіки та піклування в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_2 , - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Кравцівка Царичанського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 992, 40 гривні.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави у розмірі 992, 40 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В.Лященко