Рішення № 106160997, 07.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/100

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2022 року м. Київ № 640/7128/22

за позовомОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо неперерахування коштів, сплачених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Дніпровського РВДВС в сумі 25 000 грн., рахунок стягувача ГУ ДПС у м. Києві;

зобов`язання Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перерахувати фактично стягнуті з ОСОБА_1 кошти на банківські реквізити стягувача ГУ ДПС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2022 р. відкрито провадження з розгляду справи та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.

Відзиву на позов не надано.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У ОСОБА_1 виникла заборгованість з транспортного податку з фізичних осіб на підставі податкового повідомлення-рішення від 24 травня 2016 року №22429-13, яким йому визначено суму грошового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб в розмірі 25 000 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 р. у справі №640/18483/18 вказану суму заборгованості присуджено до стягнення в судовому порядку.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.02.2020 р. відкрито виконавче провадження ВП №61265169 з примусового виконання виконавчого листа від 28.10.2019 р. у справі №640/18483/18 про стягнення з ОСОБА_1 вказаної заборгованості, стягнено з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2500 гривня (UAH).

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.02.2020 р. у вказаному виконавчому провадженні повернено виконавчий документ стягувачеві на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки заходи щодо виявлення майна боржника виявилися безрезультатними: виходом державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі боржника та належного йому майна не розшукано.

Постановами головного державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.03.2020 р. у вказаному виконавчому провадженні відновлено виконавче провадження, оскільки встановлено, що на депозитний рахунок відділу поступили кошти в повному обсязі, а також закінчено виконавче провадження відповідно до п.8 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" (у зв`язку зі сплатою боргу).

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.03.2020 р. у вказаному виконавчому провадженні постанова від 12.03.2020 р. про закінчення виконавчого провадження скасована згідно з абзацем 4 частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" (помилка виконавця).

Також постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.03.2020 р. виконавче провадження ВП №61265169 закінчене в порядку п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" (у зв`язку зі сплатою боргу).

06.12.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві щодо наявності у нього податкового боргу.

Листом від 17.12.2021 р. за №7256/К/26-15-13-06-18/3ВГ ОСОБА_1 повідомлено про те, що станом на 17.12.2021 р. за ним обліковується податковий борг з транспортного податку в сумі 25 000 грн., і кошти згідно з квитанції від 05.03.2020 р. №0.0.1638695535.1 не обліковуються.

27.01.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою щодо перерахування вказаних коштів, проте, відповіді не отримав.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає бездіяльність органу стягнення протиправною, оскільки ним сплачено податковий борг у виконавчому провадженні ВП №61265169, проте, з вини органу стягнення, за даними податкового органу вказана заборгованість не є погашеною.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку позивач оскаржує бездіяльність щодо неперерахування коштів, сплачених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Дніпровського РВДВС в сумі 25 000 грн., на рахунок стягувача ГУ ДПС у м. Києві, про що він дізнався з листа Головного управління ДПС у м. Києві від 17.12.2021 р. за №7256/К/26-15-13-06-18/3ВГ; відповіді на своє звернення з цього приводу до органу стягнення від 27.01.2022 р. позивач не отримав.

Позов подано до суду 04.05.2022 р.

Разом з позовом подано заяву про визнання причин пропуску строку поважними з посиланням на запровадження воєнного стану.

Згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022 р.).

В даному випадку звернення позивача до органу стягнення щодо спірного питання мало місце 27.01.2022 р., і очікуваний термін отримання відповіді припадав на початок дії воєнного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На думку суду, наведені позивачем підстави для визнання причин пропуску строку є поважними, і позов підлягає розгляду по суті.

Щодо позовних вимог по суті суд зазначає наступне.

Згідно з п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 47 Закону №1404-VIII грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з матеріалами справи постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.03.2020 р. виконавче провадження ВП №61265169 закінчене в порядку п.9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII, що передбачає факт отримання органом стягнення суми заборгованості на власний рахунок і перерахування її на рахунок стягувача.

Проте, незважаючи на факт закінчення виконавчого провадження, стягувач у листі від 17.12.2021 р. за №7256/К/26-15-13-06-18/3ВГ не підтверджує ту обставину, що кошти згідно з квитанцією від 05.03.2020 р. №0.0.1638695535.1 зараховано у рахунок погашення заборгованості позивача, яка продовжує обліковуватися.

Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач не надав суду доказів та/або пояснень щодо факту зарахування коштів згідно з квитанцією від 05.03.2020 р. №0.0.1638695535.1 в розмірі 25 000 грн. на рахунок стягувача по ВП №61265169.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про те, що незарахування коштів на рахунок стягувача мало місце за відсутності бездіяльності відповідача, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Належним способом захисту прав позивача є зобов`язання зарахувати кошти на рахунок стягувача.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо неперерахування коштів, сплачених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Дніпровського РВДВС в сумі 25 000 грн., на рахунок стягувача ГУ ДПС у м. Києві.

3. Зобов`язати Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02000, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, код 35011660) перерахувати фактично стягнуті з ОСОБА_1 кошти на банківські реквізити стягувача ГУ ДПС у м. Києві.

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02000, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, код 35011660) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 1984, 8 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 07.09.2022 р.