Рішення № 10615697, 21.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2010 р. Справа № 29/52-10

вх. № 1725/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Єфімова К.В. за довіреністю №10 від 05.01.2010р.;

1-го відповідача - не з"явився;

2-го відповідача –Махонін О.С. за довіреністю №02/07/10 від 02.07.2010р.;

3-ї особи - не з"явився ;

розглянувши справу за позовом ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в о. Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Виробничо-будівельна компанія" "VIR", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - енергетичний альянс", м. Харків;

та до Приватного підприємства "Полбуд", м. Харків;

про спонукання до виконання зобов"язань за мировою угодою

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд зобов"язати відповідача виконати вимоги мирової угоди від 12.06.08 по справі №27/112-08, затверженої ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.08 зі змінами, внесеними в її редакцію ухвалою від 17.06.08.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

29.03.10 відповідач надав до суду заяву про залучення до участі у справі другого відповідача - ПП "Полбуд", яку було задоволено судом.

Ухвалою суду від 01.04.10 до участі у справі було залучено другого відповідача - ПП "Полбуд".

Позивач заявив клопотання про витребування від першого відповідача доказів по справі, яке було задоволено судом ухвалою від 26.04.10 та було зобов”язано ТОВ "Будівельно - енергетичний Альянс" надати суду докази, що підтверджують наявність у 1-го відповідача права власності на квартири в житловому будинку за адресою Харківська область, м. Куп"янськ, вул. Ювілейна, 4-а, площею 1496,0 кв.м. на загальну суму 7198820,92 грн.

Сторони 26.04.10 звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи за межами двохмісячного терміну, встановленого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у зв"язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі, яке було задоволено судом.

Ухвалою суду від 26.04.10 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено ТОВ "Виробничо-будівельна компанія" "VIR" .

Позивач надав суду заяву про зміну позову (вих.№1467/18 від 04.06.2010р.), в якій змінив предмет позову та просить суд стягнути з ТОВ "Будівельно - енергетичний альянс" 7198752,00 грн. вартості не переданих квартир, 1612520, 45 грн. неустойки та судові витрати.

Заяву позивача прийнято судом до розгляду, суд продовжив розгляд справи з урахуванням цих змін.

Ухвалою суду від 05.07.2010р. розгляд справи був відкладений на 19.07.2010р.

19 липня 2010 року другий відповідач надав до канцелярії суду відзив, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог заявлених до Приватного підприємства "Полбуд". Разом із відзивом були надані документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні призначеному на 19.07.2010р. було оголошено перерву до 21.07.2010р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням уточнень за вих.№1467/18 від 04.06.2010р.

Представник третьої особи в судове засідання призначене на 21.07.2010р. не з”явився, пояснення до позовної заяви не надав.

Представник першого відповідача в судове засідання не з"явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Другий відповідач проти позовних вимог заявлених до Приватного підприємства "Полбуд" заперечував.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між позивачем, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в о. Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" та відповідачем, ТОВ "Будівельно - енергетичний альянс", та ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "VIR" було укладено Мирову угоду від 12.06.08р. по справі № 27/112-08, яка розглядалась господарським судом Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.08р. по справі № 27/112-08, з внесеними в її редакцію змінами ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.08р. затверджено Мирову угоду.

Відповідно до умов Мирової угоди в рахунок погашення боргу Боржника -ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "VIR", який виник з підстав, зазначених у позовній заяві по господарській справі № 27/112-08, Поручитель - ТОВ „Будівельно-енергетичний Альянс", на суму визнаної заборгованості зобов'язався передати Кредитору - ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" квартири в житловому будинку за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Ювілейна, 4-А, загальною площею 1496 м.кв. із розрахунку вартості 4812,00 грн. за 1 м.кв.

Згідно з п.4 Мирової угоди квартири повинні бути передані після завершення реконструкції будинку та здачі його в експлуатацію, однак не пізніше 4 кварталу 2009 року.

Оскільки реконструкція будинку на цей час не проводиться, дозволу на реконструкцію цієї будівлі не видавалось, даний будинок віднесений до нежитлового фонду, позивач стверджує, що ці обставини дають підстави вважати, що відповідачем першим не здійснювались та не здійснюються на цей час заходи щодо виконання своїх зобов'язань за Мировою угодою та, взагалі, про неможливість реального настання правових наслідків за Мировою угодою, а саме на передачу квартир за визначеною адресою.

26 квітня 2010 року позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів по справі щодо наявності у відповідача документів першого на підтвердження права власності на квартири в житловому будинку за адресою: м. Куп'янськ, вул. Ювілейна, 4-А, але такі докази до суду надані не були.

Згідно з ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Мировою угодою визначено, що Поручитель зобов'язується передати квартири після завершення реконструкції будинку та здачі його в експлуатацію, що в свою чергу, на момент укладення Мирової угоди, передбачає - проведення ТОВ "Будівельно-енергетичний Альянс" реконструкції будинку за адресою: м. Куп'янськ, вул. Ювілейна, 4-А або наявність обгрунтованих підстав, вважати що реконструкція зазначеного будинку буде дійсно проведена у найближчі строки (відповідно до п.4 Мирової угоди термін здачі квартир - 4 квартал 2009 р.), наявність дозволу на реконструкцію, процедура оформлення дозволу на реконструкцію, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 25.11.2008р. (а.с.55) виконком Куп'янської міської ради підтвердив, що будівля до цього часу перебуває в нежитловому фонді та дозволу на проведення реконструкції даної будівлі не видавалось.

Мирова угода за своєю юридичною природою є двостороннім правочином, яким учасниками спору узгоджено порядок виконання обов'язку і тому підлягає обов'язковому виконанню відповідно до загальних умов виконання зобов'язання.

Згідно з частинами 1, 2 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на момент судового розгляду справи 29/52-10, відповідач перший не виконав свої зобов"язання перед позивачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. З ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов Мирової угоди в частині строків передачі квартир у житловому будинку, а також враховуючи те, що Відповідач взагалі не взявся до виконання зобов'язання, виконання зобов'язання Відповідачем, а саме передачу квартир в натурі, на цей час втратило інтерес для Позивача.

Враховуючи те, що згідно з умовами Мирової угоди Відповідач 1 повинен був передати квартири у житловому будинку загальною площею 1496 м.кв. із розрахунку вартості 4812,00 грн. за 1 м.кв. загальна вартість квартир, що повинні були бути передані становить 7198752,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги заявлені позивачем до першого відповідача, в частині заявлених до стягнення 7198752,00 грн. вартості квартир, правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 1612520,45грн. пені, суд, визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, встановив відсутність угоди сторін на випадок порушення зобов"язань з боку відповідача. Посилання ж позивача у позовній заяві на ст. 231 Господарського кодексу України, як на підставу, стягнення неустойки, суд не приймає до уваги, оскільки зазначена норма встановлює лише розмір такої неустойки, який нараховується та стягується, відповідно до тлумачення ч. 5 зазначеної статті, лише у випадку встановлення сторонами угоди про неустойку.

Оскільки, позивач в своїй заяві про уточнення позову, відмовився від передачі йому квартир у житловому будинку та просив суд стягнути з першого відповідача їх вартість, суд не знаходить правових підстав щодо задоволення позову до другого відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд покладає судові витрати на відповідача першого пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 11, 203, 526, 630, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 38, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - енергетичний альянс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - енергетичний альянс" (61075, м.Харків, вул. Франтішика Крала, буд. 23, кв.65, код ЄДРПОУ 33207792) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А, МСП, код ЄДРПОУ 25698645) 7198752,00 грн., 20833,33грн. державного мита та 192,81грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В позові Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - енергетичний альянс" в частині стягнення 1612520, 45 грн. неустойки відмовити.

В позові Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" до ПП "Полбуд" відмовити повністю.

Суддя (підпис)