Ухвала суду № 106156589, 09.09.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/78/22

1-кс/212/998/22

У Х В А Л А

09 вересня 2022 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Колочко О.В., за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участю прокурора Ширинова Р.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Гіренка О.О., яке погоджено прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Шириновим Р.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Маяк, Криворізького району, Дніпропетровської області, громадянину України, не одруженому, має наутриманні неповнолітньогосина ОСОБА_2 ,2007року народження, не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2022 року до слідчого судді звернувся слідчий СВ відділення поліції №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Гіренко О.О. з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України, за ознаками незаконної порубки лісу, тобто незаконна порубка дерев у інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев, вчинена за попередньою змовою групою осіб, що спричинила тяжкі наслідки, ч.2 ст. 246 КК України, за ознаками незаконної порубки дерев у лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев, вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Клопотання обґрунтованотим,що ОСОБА_1 підозрюєтьсяувчиненні тяжкогозлочину запопередньою змовоюгрупою осіб,заякепередбачається покараннядосеми роківпозбавленняволі,є достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність в якій підозрюється, переховуватись від органів досудового розслідування або суду, просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.

В судовому засіданні прокурор Ширинов Р.М. на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, просив задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні не погодився із клопотанням, просив не обирати йому запобіжний захід тримання під вартою, просив обрати домашній арешт.

Заслухавши думкуучасників процесу,дослідивши матеріаликлопотання, зокрема витягз кримінального провадження №12022041730000015 від 05.01.2022, копію протоколу огляду місця події, копію протоколу допиту представника потерпілого, копії протоколів допитів свідків, протоколів пред`явлення особи для впізнання, копії протоколів оглядів, копію висновку експерта №12-22 від 11.05.2022, копію протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових дій) від 10.01.2022, матеріали, що характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відомості про кримінальне правопорушення за правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 246 КК України внесені до ЄРДР 05.01.2022 за № 12022041730000015, за ч.2 ст. 246 КК України 05.09.2022.

08 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч.2 ст. 246 КК України.

Копію клопотання та доданих матеріалів підозрюваний отримав 08 вересня 2022 року 21.45 год.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно п.3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З досліджених матеріалів слідує, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не судимий, не одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, має постійне місце проживання.

Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за необхідне застосувати відносно останнього більшм`який запобіжнийзахід увигляді цілодобовогодомашнього арешту, який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Гіренка О.О. про застосуваннядо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши йому залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду в залежності від стадії кримінального провадження.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обов`язок невідлучатися бездозволу слідчого,прокурора абосуду,залежно відстадії кримінальногопровадження,за межім.Кривого Рогута Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті,повідомляти слідчого,прокурора абосуд прозміну місця проживання та роботи, прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою.

Строк діїухвали становитьдва місяці,тобто до09листопада 2022 року.

Ухвалу передати до відділення поліції № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для негайного виконання і взяття на облік підозрюваного ОСОБА_1 , про що необхідно повідомити слідчого.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О. В. Колочко