Рішення № 10615627, 20.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р. Справа № 15/157-10

вх. № 5109/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Гоготов В.В. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "СП Дельта-Консалтинг", с. Васищеве

до АТ "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків

про стягнення 11500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "СП Дельта-Консалтінг" ( позивач) просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція" ( відповідача) суму основного боргу 7500 грн, 4000 штрафу за понаднормативний простій, судові витрати покласти на відповідача.

20.07.2010 року позивачем в судовому засіданні надано клопотання про залучення до матеріалів справи банківської виписки про сплату 3000 грн відповідачем по справі за послуги з перевезення.

У відповідності до ст. 80 п.1-1 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо :відсутній предмет спору.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з*явився, заперечень щодо відсутності боргу не надав.Ухвала про порушення провадження у справі, направлена рекомендованим листом № 6102206751290, повернулася до суду з відміткою "По пр. Гагаріна,165/2-67 Металітбуд не знаходиться", хоча у відповідності до довідки з ЄДРПОУ станом на 16.06.2010 року відповідач знаходиться за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна, буд.165, корпус 2 кв. 67.

У п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року № 01-8/164 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” та у пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до роз’яснень, викладених Вищим господарським судом України у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що 21.04.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № Д-21042010-7 на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнароджному сполученні. ( а.с.10-13). У відповідності до п.1.1 даного договору "Еспедитор" ( позивач по справі) зобов*язався за плату та за рахунок "Замовника" (відповідача по справі) вести переговори та укладати від його імені договори на надання транспортних послуг по перевезенню вантажів "Замовника" автомобільним транспортом в міжнародному сполученні та по цінам, встановленим на транспортному ринку. По угодам, укладеним "Експедитром" з перевізниками, "Експедитор" набуває права та обов*язки "Замовника". Сумой комісійної винагороди "Експедитора" являється різниця від суми отриманої від "Замовнка" та суми фактично сплаченої "Перевізнику" ( п.1.2.договору).Сторони погодились, що даний договір виконується у відповідності до умов "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні",Європейською угодою про режим праці та відпочинку водіїв (ЕСТР). Європейською угодою про міжнародне дорожне перевезення небезпечних вантажів (ДОПОГ) та Європейською угодою про перевезення швидкопсуючих вантажів, Конвенцією про договір міжнародних перевезень вантажів по дорогам (КДПГ), Митною конвенцією про міжнароджні перевезення вантажів з використанням книжки МДП, інших мінародних нормативно-правових актів, ратифікованих ВРУ, а також вимогами міжурядових угод про міжнародне автомобільне сполучення ( 1.3 договору).

У відповідності до п.2.1 договору "Замовник" не пізніше чим за 4 банківських дні по країнам СНГ до дати запланованого перевезення дає "Експедитору" "Заявку на перевезення", яка є невід*ємною частиною до договору в разі підписання її обома сторонами ( п.2.1 договора).

Нормативний час знаходження автомобіля в дорозі сторонами зазначено в додатку № 1, який являється невід*ємною частиною даного договору ( п. 2.4 договору).

Нормативний час простоя транспортних засобів на території СНГ по завантаженню та митному оформленню вантажів становить 48 годин, при митному оформленню ванатіжв- 48 годин, при митному оформленню та розвантаженню ванатжів - 48 годин.( п. 2.5 договору). Простоєм траспортних засобів не являється їх знаходження на території СНГ в вихідні та святкові дні, якщо автомобіль поданий раніше чим за 48 годин.

В разі запланованого понаднормативного простою транспортних засобів ( п.2.5 договора) "Замовник" сплачує "Експедитору" штраф в розмірі 500 грн за кожну добу простоя, якщо інше передбачено заявкою ( п. 3.1.4 договора). У відповідності до п. 5.1. договора розмір оплати послуг "Перевізника" фіксується в "Заявці" ( п. 5.1 договора).Разом з рахунком на перевезення "Замовнику" надсилається оригінал накладної СМR, ТТН завіреної отримувачем вантажу та актом виконаних робіт, Можливе здійсення часткової або повної передплати послуг "Експедитора" відповідно до виставлених рахунків ( п. 5.2 договора). "Замовник" здійснює оплату рахунків на протязі 1-го банківського дня з дати вивантаження, якщо інше не зазначено в заявці (п. 5.3 договора).

У відповідності до наданої заявки за № №-21042010-6 від 21.04.2010 року на перевезення автомобільним транспортом сторони погодили маршрут перевезння " Харків-Липецьк", найменування вантажу " металоконструкції", масу- "20 тон, 86 м.3", дату завантаження- 21.04.2010 року, вантажовідправника АТ "Металіст-СМК", дату поставки 26.04.2010 року, місце розванатження та вартість послуг в сумі 8500 грн. за автомобіль.

Відповідно до п. 2.5 договору № Д-21042010-7 від 21.04.2010р. сторонами узгоджено нормативний час на завантаження та митне оформлення, що складає 48 годин та нормативний час на розвантаження та митне оформлення, що складає також 48 годин.

Відповідно до заявки № 3-21042010-6 від 21.04.2010р. відповідач зобов'язався завантажити та здійснити митне оформлення транспортного засобу 21.04.2010р.

Проте транспортний засіб був завантажений лише 26.04.2010р. про що свідчить відмітка в графах № 4, №21 міжнародної товарно-транспортної накидано № 0057289, а митне оформлення здійснено 28.04.2010р., про що свідчить відмітка Харківської митниці.

Транспортний засіб відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної № 0057289 доставив вантаж в пункт призначення 29.04.2010р'., але розвантаження відбулось лише 05.05.20 1 0р., прочцо свідчить відмітка вантажоодержувача в міжнародній товарно-транспортній накладній № 0057289.

Пунктом 3.1.4 договору № Д-21042010-7 від 21.04.2010р. встановлена відповідальність \Т «МЕТАЛІСТ - БУДМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ» за понаднормативний простій транспортного іасобу у розмірі 500,00 грн. за кожну добу простою.

Таким чином, за понаднормативний простій транспортного засобу при завантаженні відповідач повинен сплати позивачу штраф у розмірі 2500,00 грн. (з 23.04.2010р. по 28.04.2010р., розрахунок 5 діб х 500,00 грн. = 2500,00 грн.)'

Таким чийом, за понаднормативний простій транспортного засобу при розвап відповідач повинен сплати позивачу штраф у розмірі 2000,00 грн. (з 1.05.2010р. по 5.05.20!0р., розрахунок 4 доби х 500,00 грн. = 2000,00 грн.)

05.05.2010р. між позивачем та відповідачем підписаний акт № 3-21042010-6 від 05.05.2010р., яким сторони визнали наявність понаднормативного простою під час виконання перевезення за міжнародною товарно-транспортною накладною № 0057289, який склав 8 діб. Цим же актом відповідач підтвердив, що позивач надав пуслуги в сумі 8500 грн.

Отже, АТ «МЕТАЛІСТ - БУДМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ» повинно сплатити штраф позивачу за понаднормативний простій у розмірі 4000,00 грн. (розрахунок 500,00 грн. х - діб 4000,00 грн.).

Позивачем виставлено рахунок на оплату від 22.04.2010 року № З-21042010-6.

Оскільки відповідач сплатив частково суму боргу за надані послуги в сумі 1000 грн., то зборгованість складає 7500 грн.

20.07.2010 року представник позивача звернувся до суду з прохзанням долучити до матеріалів справи банківську виписку про сплату відповідачем 08.07. 2010 року - 3000 грн. за послуги автоперевезення згідно рахунку № З-21042010-6. Таким чином заборгованість за перевезення складає 4500 грн. та штрафні санкції в сумі 4000 грн.

В частині стягнення з відповідача суми 3000 грн. за послгуи з автоперевезення провадження слід припинити на підставі ст. 80 ГПК України п.1-1 за відсутність предмету спору. У зв'язку з тим, що відповідач перерахував 3000 грн. після порушенян провадженян у справі, то державне мито слід віднести на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору.

В силу ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до за.-інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є наявність чи відсутність підстав для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності за порушення договірних зобов'язань за спірним Договором та Заявкою на здійснення перевезення.

За своєю правовою природою відносини, що виникли між позивачем та відповідачем у справі, є відносинами транспортного експедирування, до яких повинні застосовуватись норми відповідного законодавства, а саме: стаття 316 ГК України, Глава 65 ЦК України “Транспортне експедирування”, Закон України “Про транспортно-експедиторську діяльність”, Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Положення глави 65 Цивільного кодексу України поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтями 931, 932 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є нустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 614 вказаного кодексу визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно статті ЗЗ ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі 8500 грн., у томуи числі заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу - 4500 грн. та штраф за понаднормативний простой автомобіля - 4000 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 47,49, 75, 82-85, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 3000 грн.

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Металіст-Будметалоконструкція" (61035, м. Харків, буд. 165, корпус 2 кв.67 код ЄДРПОУ 30653953 р/р 26002001296001 в ХФВАТ КБ "Південкомбанк", м. Харків, МФО 350813) на користь ТОВ "СП Дельта-Консалтинг" (62495, Харківська область, смт. Васищеве, вул.Кудрява, буд.13-В код ЄДРПОУ 35597946 р/р 26004125110980 в ВАТ "Фінанси та кредит" , м. Харків МФО 350697) основний борг в сумі 4500 грн. та штраф в сумі 4000 грн. , державне мито в сумі 115 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Суддя

рішення підписане 26.07.2010 року