Ухвала суду № 10615589, 23.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"23" липня 2010 р.Справа № 9/42-1072

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи

за позовом за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008

до Заліщицького обласного комунального дитячого санаторію, вул. Грушевського,12, м. Заліщики, Заліщицького району, Тернопільської області, 48600

про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 4 121 грн. 15 коп.

За участю представника :

          позивача: головний спеціаліст-юрисконсульт Мазур Т.В., довіреність №1-1/3228 від 22.12.09р.

          відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть справи: Позивач –Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Заліщицького обласного комунального дитячого санаторію, вул. Грушевського,12, м. Заліщики, Заліщицького району, Тернопільської області про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 4 121 грн. 15 коп.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25 червня 2010р. порушено провадження. Розгляд справи призначений вперше на 09 липня 2010р., відкладався в порядку ст. 77 ГПК України, на 23.07.2010р. для надання можливості відповідачу забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні та подати заперечення, витребувані судом докази.

Позов обґрунтовується належно завіреними копіями : акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 20.06.2007р., претензії №1-1/573 від 03.07.2007р., розрахунку розмірів відшкодування збитків на 2-х арк., розрахунку водоспоживання, протоколу №000340 від 20.06.2007р., постанови №000340 від 20.06.2007р., іншими матеріалами.

          Представник відповідача в судове засідання 23.07.2010р. не прибув, проте до засідання подав докази (копію платіжного доручення №399 від 06.07.2010р.) на підтвердження добровільного погашення заявленої до стягнення суми збитків в розмірі 4121,15 грн. та згідно заяви від 19.07.2010р. просить суд припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Представник позивача в судове засідання 23.07.2010р. прибув та подав заяву від 23.07.2010р. №1-1/2130, в якій підтверджує той факт, що 06.07.2010р. Заліщицький обласний комунальний дитячий санаторій перерахував на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м.Заліщики 4121,15 грн., а тому просить суд припинити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, заяви відповідача та позивача, оцінивши додатково подані документи, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі згідно пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до норм Закону № 1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Статтями 48, 49 Водного кодексу України, встановлено, що спеціальне водокористування води здійснюється юридичними і фізичними особами на підставі дозволу шляхом забору з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст. 20 Закону № 1264-ХІІ, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях.

20 червня 2007р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Баштою Михайлом Павловичем проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Заліщицьким обласним комунальним дитячим санаторієм, м.Заліщики, Тернопільської області. Проведеною перевіркою встановлено, що Заліщицький обласний комунальний дитячий санаторій, який здійснює санаторно-курортне лікування дітей, проводить забір води для потреб з власної криниці за допомогою глибинного водяного насосу і водопроводом подається до лікувальних корпусів, в порушення п.9ст.44 та ст.49 Водного кодексу України проводить забір води без наявності дозволу на спеціальне водокористування. Таким чином, перевіркою зафіксовано здійснення санаторієм самовільного забору води без дозволу на самовільне водокористування Згідно розрахунку водоспоживання за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. забрано 3708,42 куб.м вод, а за період з 01.01.2007р. по 20.06.2007р. забрано 1948,67 куб. м. Сумарна кількість самовільно забраних вод становить 5657,09 куб. м.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України № 213/95-ВР від 06.06.1995р., водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У відповідності до ч.1. ст.49 Водного кодексу України з наступними змінами, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У випадку використання води, водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом „з” частини 2 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановленими законодавством України.

На підставі наведеного начальником відділу екологічного контролю водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження з відходами Гнидою А.Л. здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні.

Вказаний розрахунок здійснено у відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації" затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001 року за № 290 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 року за № 44/6332 (далі по тексту –Методика).

Відповідно до розрахунку, який додано до позовної заяви розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування Заліщицьким обласним комунальним дитячим санаторієм визначений позивачем у розмірі 4121 грн. 15 коп.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлялась претензія від 03.07.2007р. №1-1/573 на суму 4121,15 грн., проте дана претензія залишена останнім без відповіді і задоволення.

Разом з тим, як свідчать представлені сторонами докази, відповідачем 06.07.2010р. в добровільному порядку здійснено сплату суми збитків в повному обсязі. Зокрема, зазначене підтверджується копією платіжного доручення від 06.07.2010р. №399 про сплату збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 4121,15 грн. Зазначений факт підтверджений і позивачем.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що подані документи про сплату суми збитків свідчать, що станом на день розгляду справи, спір між сторонами відсутній, відтак, провадження у справі підлягає припиненню.

Статею 49 ГПК України передбачено, що державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що відповідачем повністю сплачено суми збитків після звернення позивача до суду з позовною заявою, тобто після 24 червня 2010р., оцінивши докази представлені в матеріалах справи та факт звернення з претензією з боку позивача до відповідача про сплату боргу, суд вважає, що справу доведено до судового розгляду з вини відповідача.

Враховуючи зазначене державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача та стягуються в доход Державного бюджету України, на підставі ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 23.07.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст.42 –47, 22, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 811, 86, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -                                        

Ухвалив:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Заліщицького обласного комунального дитячого санаторію, вул.. Грушевського,12, м.Заліщики, Заліщицького району, Тернопільської області, ідент. код 03397050 в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. державного мита

3. Стягнути з Заліщицького обласного комунального дитячого санаторію, вул. Грушевського,12, м.Заліщики, Заліщицького району, Тернопільської області, ідент. код 03397050 в доход Державного бюджету України 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Ухвалу направити сторонам по справі.

Суддя