Рішення № 10615255, 27.05.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

27.05.2010р.                                                                                          Справа № 14/80

          за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бул. Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01001 в особі Київської міської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Горького, 40, м. Київ, 01023

          до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс", вул. Космічна, 36, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37000

          про стягнення 709,42 гривень

                                                   Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: представник не з'явився

від відповідача: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення боргу, пені та штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору № 2830307 від 20.02.2006 р. в сумі 709,42 гривень, з яких сума основного боргу складає 666,20 гривень, пеня 27,23 гривень, збитки від інфляції в сумі 12,69 гривень та 3% річних в сумі 3,30 гривень.

          Позивач та Відповідач наданими їм правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористалися, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, поважності причин їх неявки не повідомили.

          Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

          Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив, що 20 лютого 2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії ВАТ "Укртелеком", м. Київ (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Стелс", с. Засулля (надалі Відповідач) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 2830307 (надалі Договір).

          Згідно із п. 1 вказаного Договору Підприємство зв'язку (Позивач) надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

          Відповідно до п. 4.2. Договору Споживач (Відповідач) сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати - авансова з поданням розрахунків.

          Згідно із п. 4.3. Договору Споживач (Відповідач) повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

          Взяті на себе за Договором зобов'язання (п. 2.1.1. - п. 2.1.21.) Позивач виконав належним чином та у повному обсязі, надавши обумовлені Договором послуги Відповідачу.

          Відповідач взяті за Договором зобов'язання в частині своєчасної оплати за надані послуги належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 666,20 гривень.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення основна сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 666,20 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до ст. 173 ГКУ господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 666,20 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.          

          Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до п. 5.8. Договору у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлені терміни (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

          Позивачем Відповідачу нарахована пеня в сумі 27,23 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховані Відповідачу збитки від інфляції в сумі 12,69 гривень та 3% річних в сумі 3,30 гривень (розрахунки у матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до п.2.2. Роз’яснень ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-/289 вирішуючи питання щодо доказів господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити та стягнути з Відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 666,20 гривень, пеню в сумі 27,23 гривень, збитки від інфляції в сумі 12,69 гривень та 3% річних в сумі 3,30 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44 - 45, 471, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Стелс", вул. Космічна, 36, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 36000 (р/р 26000301490502 в АКБ "Нацкредит", м. Лубни, МФО 331746, код ЄДРПОУ 30891184) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії, вул. Горького, 40, м. Київ, 01033 (п/р 26000402028729 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910) суму основного боргу в розмірі 666,20 гривень, пеню в сумі 27,23 гривень, збитки від інфляції в сумі 12,69 гривень, 3% річних в сумі 3,30 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.