Рішення № 10614992, 13.05.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13.05.2010р.                                                                                          Справа № 14/277

за позовом Комунального підприємства "Дизайн міського середовища", пров. Чайковського, 5, м. Полтава, 36000

          до Рекламно-виробничої фірми "Легран", вул. Жовтнева, 54-а, к. 3, м. Полтава, 36014

про стягнення 49341,63 гривень           

Суддя Іваницький О.Т.

Представники сторін:

від позивача: Литовченко Ю.В., дов. № 01-19/18/448 від 07.09.2009 р.

Торяник К.К., начальник управління , наказ № 21-К від 01.06.2004 р.

від відповідача: представник не з'явився

          СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 49341,63 гривень за отримані послуги згідно розпорядження міського голови № 326-р від 29.04.2004 р.; № 555-р від 13.07.2004 р.; рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 273 від 21.08.2006 р. та № 161 від 22.06.2007 р., якими було надані дозволи на розміщення зовнішньої реклами.

          Представниками сторін в судовому засіданні 23.12.2009 р. відповідно до ст. 22 та ч. 4 ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд вказане клопотання прийняв, розглянув та задовольнив ухвалою суду від 11.02.2010 р.

          Від представника позивача 09.04.2010 р. за вхід. № 04852д канцелярії суду поступило клопотання про об'єднання однорідних позовних вимог.

          Частинами 1 та 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами; суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

          Враховуючи те, що позовні вимоги мають однорідні та пред'явлені тим самим позивачем до того самого відповідача, суд клопотання позивача задовольнив та об'єднав в одній позовній заяві кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив. 13.05.2010 р. за вхід. № 06414д канцелярії суду від нього поступив лист № 7 від 11.05.2010 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника. Суд вказаний лист прийняв, розцінює його як клопотання, яке задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

          Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Отже, відповідач, як сторона у справі, не обмежений кількістю представників у судовому процесі. Крім того, п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 р. визначено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

          Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників позивача, суд встановив, що на підставі розпоряджень міського голови № 326-р від 29.04.2004 р. та № 555-р від 13.07.2004 р., а також рішень виконавчого комітету Полтавської міської ради № 273 від 21.08.2006 р. та № 161 від 22.06.2007 р. Рекламно-виробничій фірмі "Легран", м. Полтава (надалі Відповідач) були надані дозволи на розміщення зовнішньої реклами, за якими було розташовано рекламні засоби (спеціальні конструкції).

          На підставі вказаних вище розпоряджень міського голови та рішень виконавчого комітету Полтавської міської ради між Комунальним підприємством "Дизайн міського середовища", м. Полтава (надалі Позивач) та Відповідачем було укладено:

          - Договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій № 86 від 01.05.2007 р.;

          - Договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій № 87 від 01.05.2007 р.;

          - Договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій № 88 від 01.05.2007 р.;

          - Договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій № 86 від 01.05.2007 р.;

          - Договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій № 145 від 13.07.2007 р.

          Відповідно до п. 1.1. вказаних вище Договорів КП (Позивач у справі) надає Користувачу (Відповідач у справі) в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій згідно Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору. Під користуванням сторони розуміють тимчасове платне користування розповсюджувачем зовнішньої реклами (Користувачем) місць, які перебувають у комунальній власності з метою:

          а) встановлення на них спеціальних конструкцій, які знаходяться у Користувача (Відповідач у справі) на законних підставах та їх використання у формах, не заборонених чинним законодавством, для розміщення зовнішньої реклами;

          б) обслуговування спеціальних конструкцій (підтримання в належному стані, наклеювання рекламних носіїв тощо).

          Відповідно до п. 4.1. розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цим договором, складає:

          - 1544, 41 гривень щомісяця (за Договором № 86 від 01.05.2007 р.). Внесення плати за користування місцями здійснюється авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Внесення всіх платежів за Договором здійснюється Користувачем (Відповідач у справі) без отримання від КП (Позивач у справі) рахунку-фактури шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок КП у встановлені Договором строки;

          - 646,54 гривень щомісяця (за Договором № 87 від 01.05.2007 р.). Внесення плати за користування місцями здійснюється авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Внесення всіх платежів за Договором здійснюється Користувачем (Відповідач у справі) без отримання від КП (Позивач у справі) рахунку-фактури шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок КП у встановлені Договором строки;

          - 996,16 гривень щомісяця (за Договором № 88 від 01.05.2007 р.). Внесення плати за користування місцями здійснюється авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Внесення всіх платежів за Договором здійснюється Користувачем (Відповідач у справі) без отримання від КП (Позивач у справі) рахунку-фактури шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок КП у встановлені Договором строки;

          - 646,54 гривень щомісяця (за Договором № 145 від 13.07.2007 р.). Внесення плати за користування місцями здійснюється авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Внесення всіх платежів за Договором здійснюється Користувачем (Відповідач у справі) без отримання від КП (Позивач у справі) рахунку-фактури шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок КП у встановлені Договором строки.

          Взяті на себе зобов'язання за Договорами (п. 3.2.1. - 3.2.9.) Позивач виконав належним чином, в повному обсязі та у визначений строк. Відповідач взяті на себе за Договорами зобов'язання (п. 3.4.1. - п. 3.4.13.) належним чином не виконав, оплату за користування наданими місцями не здійснив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в сумі 49341,63 гривень, яку і просить стягнути на свою користь Позивач.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067, передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, яке перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

          Згідно п. 9.1. розділу 9 "Плата за користування місцями" Правил розміщення зовнішньої реклами та спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами в м. Полтаві, затверджених рішенням ХІІІ сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 03.04.2007 р., плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів здійснюється розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі типового договору на розрахунковий рахунок КП "Дизайн міського середовища".

          Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь заборгованість за отримані послуги в розмірі 49341,63 гривень.

          В ході розгляду справи судом встановлено, що Позивачем платіжним дорученням № 709 від 01.10.2009 р. сплачено 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що на 118,00 гривень менше, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних із розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825).

          Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258" визначено, що у господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для інших позивачів –за ставкою 236,00 гривень. Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

          Таким чином, Позивач на момент подання позовної заяви до господарського суду Полтавської області (вхід. № 4545 від 17.11.2009 р. канцелярії суду) повинен був сплатити 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З Позивача підлягає стягненню до Державного бюджету України недоплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 471, 49, 58, ч. 4 ст. 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Рекламно-виробничої фірми "Легран", вул. жовтнева, 54-а, к. 3, м. Полтава, 36000 (код ЄДРПОУ 24832202) на користь Комунального підприємства "Дизайн міського середовища", пров. Чайковського, 5, м. Полтава, 36000 (код ЄДРПОУ 32635936) заборгованість за отримані послуги в розмірі 49341,63 гривень.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3. Стягнути з Комунального підприємства "Дизайн міського середовища", пров. Чайковського, 5, м. Полтава, 36000 (код ЄДРПОУ 32635936) в доход Державного бюджету України (УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, р/р 31211259700002, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) недоплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 гривень.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.