Рішення № 106146749, 01.09.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2753/22

Провадження № 2др/201/62/2022

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі питання про розподілсудових витратза заявоюпредставника позивача ОСОБА_1 адвоката Токарєва Валентина Васильовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.08.2022р. задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури.

Стягнуто із Державногобюджету Українина користь ОСОБА_1 грошовікошти всумі 395241,93грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представник позивача адвокат Токарєв В.В. 23.08.2022р. надав заяву про розподіл судових витрат (а.с. 1-4).

В обґрунтування заяви зазначив, що у позовній заяві по справі зазначалось, що позивач планує понести витрати на професійну правову допомогу, докази понесення яких будуть надані суду в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Між ОСОБА_1 та адвокатом Токаревим В.В. 07.04.2022р. укладено договір про надання правової допомоги. Під час розгляду справи позивач поніс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33000,00 грн., які сплачені у повному обсязі, що підтверджується квитанціями на загальну суму 33000,00 грн. Просив увалити додаткове рішення про стягнення з Держави України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33000,00 грн.

Представник просив розглядати заяву про прийняття додаткового рішення за відсутності позивача та представника, про що додатково надав заяву 31.08.2022р. (а.с. 18).

Відповідачі про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 15-16).

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив таке.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із ч. 4 ст. 58 ЦК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Повноваження адвоката Токарєва В.В. як представника позивача підтверджені в порядку, встановленому чинним цивільним процесуальним законодавством ордером від 07.04.2022р. і договором про надання правової допомоги від 07.04.2022р. (а.с. 5 - 7).

Судом встановлено, що 07.04.2022р. між позивачем ОСОБА_1 і адвокатом Токарєвим В.В. укладено договір про надання правової допомоги представника в цивільному процесі, яким обумовлені повноваження адвоката (п. 3) та оплата послуг адвоката (п. 5) (а.с. 5).

Згідно із п.п. 5.1., 5.2. договору за надану правову допомогу клієнт зобов`язується здійснити представнику оплату у розмірі 1500 грн. за 1 годину роботи. Сторонами погоджено, що вартість гонорару за договором становить 1500 грн. за 1 годину роботи, але не більше 35 000 грн., але з додатковою оплатою по 3500 грн. за участь у кожному судовому засіданні. Сплата коштів клієнтом здійснюється в сумах на власний розсуд шляхом зарахування на адвокатський рахунок у форматі IBAN в «ПриватБанк» НОМЕР_1 (UAN) та в повному обсязі на дату складення акту виконаних робіт.

Між сторонами підписаний 19.08.2022р. акт виконаних робіт із детальним описом робіт, а саме:

попереднє усне консультування клієнта - 2 год. 3000,00 грн.;

усний аналіз спору та документів, рішень судів 3-х інстанцій - 3 год. 4500,00 грн.;

представництво у суді (1 судове засідання) - 2 год. 3000,00 грн.;

підготування заяв по суті: складання позовної заяви - 13 год. 19500,00 грн.;

підготовка, копіювання та засвідчення додатків до позовної заяви, копій позовної заяви сторонам у справі - 2 год. 3000,00 грн. Всього 22 год. - 33000,00 грн.

Оплата вартості послуг в загальній сумі 33000,00 грн. підтверджується квитанціями (а.с. 8-11).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19).

Суд вважає, що понесені витрати на правничу допомогу підтверджені належним і допустимими доказами (ордером, укладеним договором, актом приймання-передачі виконаних послуг), тому вони приймаються судом до уваги.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1вищевказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництвана наданняінших видівправової допомогиклієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього ж Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 25.05.2021р. по справі №910/7586/19 час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц).

Виходячи із положень ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», умов договору та акта виконаних робіт, суд приймає до уваги такі види адвокатських послуг, як попереднє усне консультування клієнта - 2 год. 3000,00 грн.; усний аналіз спору та документів, рішень судів 3-х інстанцій - 3 год. 4500,00 грн.; складання позовної заяви - 13 год. 19500,00 грн., оскільки ці послуги узгоджуються із умовами договору і закону, всього 27000,00грн.

Разом із тим, суд не може узяти до уваги послугу із представництва у суді (1 судове засідання) - 2 год. 3000,00 грн., оскільки справа розглянута без участі сторін, про що представник позивача надавав відповідні заяви, а також послугу із підготовки, копіювання та засвідчення додатків до позовної заяви, копій позовної заяви сторонам у справі - 2 год. 3000,00 грн., всього 6000,00 грн., адже ці роботи не є правовою допомогою, не входять до переліку послуг адвоката, передбачених договором і законом.

Таким чином, витрати у розмірі 27000,00грн. гонорару адвоката можуть бути відшкодовано у якості витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони підтверджені матеріалами справи.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, суд вважає за можливе розподілити витати на правничу допомог таким чином.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди задоволені частково, із 2000000,00 грн. стягнуто 395 241,93 грн.

Відповідно до положень ст. 137, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе з урахуванням часткового задоволення позовних вимог стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 5335,20грн., виходячи з того, то загальний розмір стягнутої суми за рішенням суду становить 19,76% від загальної суми заявлених позовних вимог майнового характеру (27000,00 грн.* 19,76% / 100%).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токарєва Валентина Васильовича про розподіл витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 5335,20 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текстдодаткового рішеннявиготовлений 09 вересня 2022 року.

Суддя О.С. Наумова