Рішення № 106133416, 22.08.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2022 року № 320/17379/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо неврахування ОСОБА_1 подвійного стажу роботи за період з 10.08.1988 по 29.06.1993 на пільгових умовах за Списком №2 виробництв робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 подвійного стажу роботи з 10.08.1988 року по 29.06.1993 рік;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зробити перерахунок ОСОБА_1 з моменту отримання пенсії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що має право на зарахування додатково в стаж 9 років 9 місяців 9 днів за період роботи з 19.08.1988 по 29.06.1933 у подвійному розмірі у відповідності до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, зазначає, за спірний період також підлягає зарахуванню до спеціального стажу за Списком №2, оскільки зайнятість протягом повного робочого дня підтверджується довідкою від 13.05.2021 №07/5. Звертає увагу, що вимога відповідача про надання підтверджуючих документів про проведення атестації робочих місць є безпідставною.

Представник відповідача у письмовому відзиві поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що згідно записів в трудовій книжці, неможливо визначити періоди зайнятості позивача в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці. Наголосив, що однією з необхідних умов для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є проведення атестації робочих місць, однак така інформація в матеріалах пенсійної справи відсутня. Зазначив, що позивач у спірний період часу працював на 0,5 ставки, що не підтверджує зайнятість протягом повного робочого дня.

У судовому засіданні, призначеному на 20.06.2022, позивач стверджував, що з 10.08.1988 по 29.06.1993, незважаючи на навчання на денній формі в Івано-Франківському медичному інституті, він працював у Обласній психо-неврологічній лікарні (м. Івано-Франківськ) протягом повного робочого дня, що підтверджується довідкою від 13.05.2021 №07/5, виданої комунальним некомерційним підприємством «Обласний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківськох обласної ради».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради»: належним чином завірену копію наказу №142-к від 10.08.1988; належним чином завірену копію наказу №17-к від 01.01.1989; належним чином завірену копію наказу №71-к від 21.06.1993; інформацію стосовно того, на яких посадах працював ОСОБА_1 у комунальному некомерційному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» та вказати чи працював він повний робочий день чи на 0,5 ставки.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, Комунальним некомерційним підприємством «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради надано суду копію наказу №142-к від 10.08.1988; копію наказу №17-к від 01.01.1989; копію наказу №71-к від 21.06.1993 та зазначено, що ОСОБА_1 у період з 10.08.1988 по 29.06.1993 працював у Комунальному некомерційному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» на 0,5 ставки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області копію пенсійної справи позивача, копію звернення позивача від 15.09.2021 за №17427/К-1000-21, копію звернення позивача від 24.09.2021 за №18248/К-1000/21 та копію Рішення №932250149377 від 22.09.2021.

01.08.2022 відповідачем на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, надано суду копію пенсійної справи позивача.

У судове засідання, призначене на 22.08.2022, відповідач, повідомлений належним чином про місце та час розгляду адміністративної справи, не з`являвся, явку свого представника не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01.09.1987 по 01.07.1993 був студентом Івано-Франківського медичного інституту, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 25.06.1993

В той же час, згідно трудової книжки ОСОБА_1 , він працював у Обласній психо-неврологічній лікарні (м. Івано-Франківськ). Зокрема він був:

- 10.08.1988 прийнятий на роботу на посаду палатного санітара в 3-те відділення на 0,5 ставки (наказ №142-к від 10.08.1988);

- 01.02.1989 переведений на посаду палатної медсестри на 0,5 ставки 5-го сомато-психіатричного відділення (наказ №17-к від 01.01.1989);

- 29.06.1993 звільнений з роботи за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №71-к від 21.06.1993).

Згідно Довідки від 13.05.2021 №07/5, ОСОБА_1 працював повний робочий день в комунальному некомерційному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» за посадою (молодший медичний брат (санітар палатний)), та посадою (брат медичний палатний) по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих у період з 19.08.1988 по 29.06.1993 - 4 роки 10 місяців 19 днів.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено перевірку правильності та повноти відображення у довідці від 13.05.2021 №07/5 стажу роботи ОСОБА_1 .

Перевіркою встановлено, що у вказаній довідці не правильно вказана дата прийому ОСОБА_1 на роботу, та зазначено, що він працював повний робочий день, а не 0,5 ставки, що підтверджується актом від 25.06.2021 №574/ІВ/22.

15.09.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та зарахування періоду з 10.08.1988 по 29.06.1993 у подвійному розмірі.

Листом від 13.10.2021 відповідачем повідомлено, що пенсію позивача розраховано на підставі документів, які містяться в матеріалах справи. Повідомлено про прийняте рішення №932250149377 від 22.09.2021 про перерахунок його пенсії.

Листом від 23.10.2021 відповідачем повідомлено, що згідно його заяви від 15.09.2021 його переведено на пенсію по інвалідності, водночас для врахування подвійного стажу за період з 10.08.1988 по 29.06.1993 відсутні підстави, оскільки він працював на 0,5 ставки та атестація робочого місця не проводилася.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для зарахування до спеціального стажу періоду роботи на 0,5 ставки з 10.08.1988 по 29.06.1993 з огляду на не підтвердження зайнятості протягом повного робочого дня в шкідливих умовах праці, суд зазначає таке.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Згідно трудової книжки позивач серії НОМЕР_2 від 12.03.1985, ОСОБА_1 :

- з 10.08.1988 по 31.01.1989 працював на 0,5 ставки на посаді палатного санітара в третьому відділенні Івано-Франківської обласної лікарні №1;

- з 01.02.1989 працював на 0,5 ставки на посаді палатної медсестри в п`ятому сомато-психіатричному відділенні Івано-Франківської обласної лікарні №1.

Судом встановлено, що з 07.10.2011 найменуваяння: Івано-Франківська держоблпсихіатрична лікарня №1 змінена на обласну психоневрологічну клінічну лікарню №1; з 03.01.2020 Івано-Франківська обласна психоневрологічна клінічна лікарня №1 згідно рішення Івано-Франківської обласної ради від 13.12.2019 №1315-33/2019 реорганізована в Комунальне некомерційне підприємство «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради».

Відповідно до абз.7 статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Абзацом 4 статті 1 вказаного Закону визначено, що психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Отже, визначальним питанням для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у відповідному розмірі, є саме робота, яка полягає у наданні психіатричної допомоги.

Як зазначалося вище та не заперечується відповідачем, позивач у спірний період працював палатним санітаром та медичним братом в сомато-психіатричному відділенні.

Варто врахувати й те, що в листі Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Пенсійного фонду України від 29 грудня 2005 року №625/0/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 вказано, З заклади охорони здоров`я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Отже, період роботи з 10.08.1988 по 29.06.1993 в Івано-Франківськомій обласній лікарні №1(з 03.01.2020 реорганізовано в Комунальне некомерційне підприємство «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради») у відповідності до вимог статті 60 Закону №1788-ХІІ, має бути зарахований у подвійному розмірі.

Крім цього, судом встановлено, у період з 1987 по 1993 роки, ОСОБА_1 навчався в Івано-Франківському державному медінституті (очна форма навчання), що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 25.06.1993.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Таким, чином навчання позивача у період з 1987 по 1993 роки підлягає зарахуванню до загального стажу роботи, що не заперечується відповідачем.

При цьому суд не вбачає за доцільне визначати остаточний страховий стаж позивача, зокрема зобов`язувати додатково додати 9 років 9 місяців 9 днів до вже визначеного стажу, оскільки перерахунок загального страхового стажу позивача має здійснити відповідач після набрання рішенням у цій справі законної сили, на підставі належних документів та з урахуванням навчання позивача.

Щодо вимоги позивача зарахування зазначеного періоду у подвійному розмір саме до пільгового стажу роботи за Списком №2, суд зазначає наступне.

Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», - під повним робочим днем розуміють виконання робіт в умовах, передбачених Списком №2, не менш як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних із виконанням певних трудових обов`язків.

Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», - у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Форма цієї довідки визначена Додатком №5 до Порядку №637, вони є обов`язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається, у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті роботами, що передбачені Постановою №461 або на певних виробництвах не менше 80% робочого часу. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Такі довідки видаються підприємствами, де працювали зазначені особи, або їх правонаступники.

Відповідно до п. 38 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Довідкою КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» від 13.05.2021 №07/5 зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день за посадою молодший медичний брат та посадою брат медичний палатний у відповідності до Списку №2 за період з 19.08.1988 по 29.06.1993.

Частина 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 р. (у редакції, чинній на час існування правовідносин), наділяла органи Пенсійного фонду правом вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 64 Закону №1058 визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом.

За результатами перевірки правильності та повноти відображення у довідці від 13.05.2021 №07/5 стажу роботи ОСОБА_1 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області встановлено, що в довідці від 13.05.2021 №07/5 не правильно вказана дата прийому на роботу (19.08.1988 замість 10.08.1988, зазначено, що позивач працював повний робочий день, а не половину робочого часу, та не зазначено період перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

Недостовірність зазначеної довідки підтверджується також наданими Комунальним некомерційним підприємством «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» до суду документами, а саме листом від 27.06.2022 №07/333, Наказом від 21.06.1993 №71-к, Наказом від 01.02.1989 №17-к та Наказом від 10.08.1988 №142-к.

Так, судом встановлено, що у період з 10.08.1988 по 29.06.1993 ОСОБА_1 працював не повний робочий день, а 0,5 ставки.

За таких, обставин, суд дійшов висновку, що відмова відповідача зарахувати період роботи з 10.08.1988 по 29.06.1993 до стажу на пільгових умовах за Списком №2 з підстав роботи неповний робочий день є правомірною, оскільки довідка від 13.05.2021№07/5 містить недостовірні відомості.

Водночас, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність документального підтвердження атестації умов праці як на підставу для відмови зарахування періодів роботи до стажу на пільгових умовах, з огляду на наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку №442 та пп. 1.5 п.1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом п.п. 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відтак, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за не проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера, позивача у даній справі.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1, відповідно до ч.1 ст. 114 Закону №1058-IV.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а і враховується судом при розгляді даної справи.

Отже, відмова відповідача зарахувати період роботи з 10.08.1988 по 29.06.1993 до стажу на пільгових умовах за Списком №2 з огляду на відсутність документального підтвердження проведення атестації робочих місць є протиправною, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 22.09.2021 №932250149377 підлягає скасуванню.

Водночас, суд вважає, що у даному випадку ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.09.2021 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду про необхідність зарахування до загального стажу у подвійному розмірі періоду з 10.08.1988 по 29.06.1993.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір", тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 22.09.2021 №932250149377.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2021 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду про необхідність зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періодів з 10.08.1988 по 29.06.1993.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 серпня 2022 р.