Рішення № 10613136, 27.07.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2010 р. Справа № 15/70/10

           м. Миколаїв

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Форт», юр. адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 37, кв. 11, факт. адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 46, код ЄДРПОУ 33729951;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївський Домобудівельний Комбінат», 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, код ЄДРПОУ 01273160;

про: стягнення 6827,50 грн.                    

           Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Ярошевський Г.В. довіреність від 27.05.2010р.

Від відповідача: не з’явився.

          В судове засідання, призначене на 20.07.2010р. представники сторін з’явились.

          Суд оголосив перерву до 27.07.2010р. о 10:20 для оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

В судове засідання, призначене на 27.07.2010р. представник позивача з’явився, позов підтримав, представник відповідача не з’явився, про причини неявки не повідомив.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 27.07.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

Встановив:

Позивачем подано позов до відповідача про стягнення суми боргу та штрафних санкцій за договором охорони №27 від 19.06.2008р.

Відповідачем позов не визнано з посиланням на відсутність обґрунтованого розрахунку стягуваної суми, відсутність рахунків на сплату послуг охорони, у відповідності до п. 2.2. договору, і як наслідок відсутність належних доказів на підтвердження моменту настання зобов’язання відповідача здійснити оплату за договором.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

19 червня 2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона-Форт»та відкритим акціонерним товариством «Миколаївській Домобудівельний Комбінат»укладено договір охорони №27 (далі-договір охорони), відповідно до пункту 1.1. якого, відповідач передав, а позивач прийняв під охорону територію будівельного об'єкту, розташовану за адресою: м.Миколаїв, вул.Херсонське шосе, мікрорайон 127. З дня укладення договору охорони, позивач приступив до виконання своїх договірних зобов'язань, забезпечивши фізичну охорону об'єкту охорони.

Матеріали справи, зокрема, відповідь відповідача на претензію з визнанням боргу (а.с. 15), акти приймання-передачі виконаних робіт до договору №27 від 19.06.2008р. (а.с. 54-56), надані позивачем докази часткової сплати заборгованості відповідачем (а.с. 57-62), з урахуванням положень ст. 901 ЦК України, відповідно до якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, свідчать про те, що відповідач має обов’язок сплатити позивачу визначені договором грошові кошти за фактично надані послуги з охорони об’єкту.

При цьому зміст п.2.2. договору, відповідно до якого, оплата послуг з охорони проводиться замовником на підставі рахунків, наданих охороною не пізніше 5-го числа кожного місяця, який слідує за звітнім, судом тлумачиться таким чином, що зазначеним пунктом сторони договору визначили, що оплата послуг охорони має бути здійснена не пізніше 5-го числа кожного місяця, підставою сплати є надання охоронцем відповідних рахунків.

Таким чином, зазначеним пунктом встановлено строк виконання зобов’язання відповідача - не пізніше 5-го числа кожного місяця, який слідує за звітнім, а отже у відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов’язання має бути виконане у цей строк.

Посилання відповідача на неотримання рахунків, надання яких передбачено зазначеним пунктом договору, спростовуються матеріалами справи, зокрема, виписками з банківського рахунку позивача (а.с. 57-62), які свідчать про часткову сплату відповідачем заборгованості за договором та містять посилання на те, що сплата здійснюється за наданими рахунками.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

З наданих позивачем у справі розрахунків, які ґрунтуються на актах приймання –передачі виконаних робіт за договором та доказах часткової сплати заборгованості відповідачем, судом встановлено існування заборгованості відповідача зі сплати за послуги охорони за договором №27 від 19.06.2008р. станом на час вирішення спору в сумі 6000,00грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про наявність нормативних підстав для задоволення позову в частині несплачених відповідачем послуг охорони за договором від 19.06.2008р. №27.

Разом з тим, підстав для задоволення позову в частині стягнення пені та 3% річних судом не вбачається з огляду на таке.

Розрахунок пені здійснено позивачем за період з 01.02.2009р. по 01.08.2009р., що з урахуванням обставин справи, протирічить положенням ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 3 ст. 549 ЦК України, якими визначено нарахування пені з моменту порушення зобов’язання, тобто –з дня, коли зобов’язання мало бути виконане, а у відповідності до встановленого вище цим днем є 5-те число кожного місяця.

При цьому посилання позивача, при встановленні зазначеного періоду, на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, визнаються судом необґрунтованими з огляду на те, що зазначеною нормою регулюються відносини у разі не визначення сторонами строку виконання зобов’язання, в той час, як п. 2.2. договору №27 цей строк визначено.

Що стосується розрахунку 3 % річних, то позивачем взагалі не вказано періоду нарахування зазначеної санкції.

Зазначене у відповідності до вимог ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, унеможливлює визнання позову в цій частині обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -          

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миколаївський Домобудівельний Комбінат», (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, код ЄДРПОУ 01273160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Форт», (юр. адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 37, кв. 11, факт. адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 46, код ЄДРПОУ 33729951) заборгованість в розмірі 6000,00грн., 60,00 грн. державного мита та 207,40грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя