Рішення № 10612768, 27.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/19327.07.10 За позовом           Регіонального відділення Фонду державного майна України по

м. Києву

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета здоров’я»

Третя особа: Київський національний університет ім.. Тараса Шевченка

про                     стягнення 548 грн. 53 коп.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Лавська Т.М.          

Від відповідача не з’явився

Від 3-ї особи не з’явився

Обставини справи:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета здоров’я», за участю третьої особи Київський національний університет ім.. Тараса Шевченка про стягнення заборгованості в сумі 548,53 грн.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Від третьої особи через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 27.07.2010 надійшло пояснення по справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між сторонами у справі, 08.09.2006 року було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Балансоутримувачем приміщення є третя особа у справі.

Предметом договору є строкове платне користування державним нерухомим майном загальною площею 37,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул.. Мельникова, 36/1.

Відповідно до акту приймання-передачі від 08.09.2006 р. зазначене приміщення було передано в користування відповідачу.

Договір було укладено з 08.08.2007 р.

За умовами договору (пункт 3.3.) перерахування орендної плати здійснювалось товариством самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячно індексу інфляції (50% орендної плати перераховувалась до державного бюджету та 50% орендної плати –на рахунок університету).

За повідомленням балансоутримувача, третьої особи у справі, відповідач 20.05.2007 року звільнив орендоване приміщення.

Матеріали справи свідчать про те, що у відповідача за час користування державним нерухомим майном виникла заборгованість по орендним платежам, а саме за березень, квітень, травень 2007 р. в сумі 334,97 грн.

На даний час відповідачем заборгованість не погашена.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за договором оренди сторони несуть відповідальність.

Згідно з ч.1 ст. 175 та ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення.

Отже, за таких обставин з відповідача підлягають стягненню інфляційні в сумі 213,56 грн.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета здоров’я»((м. Київ, проспект Бажана, 24/1; код ЄДРПОУ 32769595) до Державного бюджету України (одержувач ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача - ГУДК в м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва: плата за оренду майна бюджетних установ ) 334 (триста тридцять чотири) грн. 97 коп. основного боргу та 213 (двісті тринадцять) грн. 56 коп. –інфляційних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета здоров’я»((м. Київ, проспект Бажана, 24/1; код ЄДРПОУ 32769595) на рахунок № 31218264700001, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, банк ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 22050003 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева